КНЯЖЕ. 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СВЯЩЕНИКА-МУЧЕНИКА ОЛЕКСАНДРА КОВАЛЕВСЬКОГО
22 вересня 2018року відбулося вшанування памяті жертв кривавої розправи 1943року в с.Княже. У церкві Св.Миколая була відправлена Свята Літургія та панахида за розстріляними.
Отця Олександра фашисти розстріляли разом із сотнею парафіян с.Княже перед Великоднем, 10квітня 1943 року, у Квасівській долині. Це була каральна акція німецьких окупантів на Княже , як акт помсти за звільнення загонами УПА з концентраційного табору с.Лобачівка Горохівського району заарештованих. У 1942році немало патріотично настроєних мешканців с. Княжого опинилися в у фашистських катівнях , зокрема у цьому концентраційному таборі на Горохівщині. Родичі заарештованих звернулися до свого духовного наставника по порятунок і отець разом із директором школи, та старостою стали поручителями односельців. Священик написав прохання до гебітс-комісара звільнити невинних людей. Його підписали о.Олександр, Євген Скрипчук, староста Петро Кінах та інші шановані люди. Прохання прийняли, попередивши, що якщо із арештованими щось трапиться, то кара впаде , насамперед, на поручителів. Та коли загони УПА звільнили з табору заарештованих , німці вдалися до розправи над мирним населенням. Першими були взяті о.Олександр, директор школи Євген Скрипчук та староста села Петро Кінах з двома синами. Упродовж цілого дня німці возили священика , показуючи звірства , які вони чинили з його односельчанами. А під вечір привезли його і понад 100 заарештованих односельчан у долину с.Квасів… Долина була устелена мертвими тілами мешканців с.Княже: дорослими і дітьми, немовлятами і немічними старцями, юнаками і дівчатами… Так закінчив свій життєвий шлях священик с. Княже о.Олександр Ковалевський… Покоління не забувають Його Подвигу в імя людей , кланяються цій Великій Людині.
Цього дня, вшановуючи пам’ять отця Олександра Ковалевського і тих, хто поклав своє життя на жертовник України настоятель храму Св.Миколая села Княже отець Олександр, розповів присутнім Його життєпис подвигу і жертовної відданості …У своїй промові він зазначив, що о.О.Ковалевський , як і безліч синів України відійшов у вічність з великою любовю до рідної землі . Він узяв на себе часточку ноші народної і став жертвою в імя України. Директор музею «Людина.Земля. Всесвіт», митець Анатолій Покотюк, звернувся до присутніх: « Я радий і щасливий бути тут сьогодні на рідній землі, де народився, бути у рідній українській церкві, чути Святу Літургію на рідній усім нам українській мові. Ми приїхали сюди з авторською іконою Волинської Божої Матері, яка є святинею Волині. Село Княже до 1961 року також належало до Волинської землі. Зараз ця ікона знаходиться в експозиції музею « Людина.Земля.Всесвіт». Тепер про Україну. Дослідники історії України зробили висновки – немає жодної країни в світі, яка б мала три такі знаменні феномени, як Україна: 1. Запорізька козацька Січ; 2.Повстанська армія ( президент Франції казав, що якби він мав таку армію, то фашисти ніколи б не ступили на французьку землю; 3. Майдан і Небесна Сотня. Я б додав ще і феномен Тараса Шевченка. Ми в переддень історичної події. Це передбачив великий праведник і мученик о.Олександр Ковалевський, що прийняв смерть з іншими людьми села. Це смерть за нас, за Святу Матір Україну! Всі інші майбутні пожертви українців виховані на його жертовності. Незабаром Україна отримає єдину помісну церкву. Це Божий задум. Всі сили Світла допомагають нам відірватись від полону ворога, що сотні років продовжував агресію проти вільного квітучого народу. Цей день передбачив наш всесвітній Пророк – Тарас Шевченко: «Не смійтеся, чужі люде, Церков домовина розвалиться, А з- під неї встане Україна, і розвіє тьму неволі, світ правди засвітить і помоляться на волі невольничі діти…»
Мені випало щастя створити авторську ікону Холмської Божої Матері. Вона була прикладена у Луцьку до оригіналу ікони Євангеліста Луки і освячена самим Патріархом Варфоломієм 10 років тому і незабаром вона буде йому подарунком від України.
Україна переможе і стане Святою Матір’ю, захистить світ і виведе людство у Божі Світи», – відзначив митець.
Микола Поліщук, заступник голови Сокальської райдержадміністрації, у своєму виступі згадав про тягар терпінь, які прийшлося нести українському народові впродовж багатьох віків і про тих скромних, проте багатих духовно людей-патріотів села Княже, які вболіваючи за долю свого народу , працювали не покладаючи рук, щоб підняти його духовний , культурний рівень, національну свідомість. Серед них священик Олександр Ковалевський, директор Княжівської школи Євген Скрипчук, староста села Петро Кінах та інші.
Під час цієї трагедії, яка сталася перед Великоднем в с. Княже, дід Миколи Павловича на возі забирав тіла розстріляних : о.Олександра Ковалевського, своєї рідної сестри Ярини з чоловіком і двома синами, директора школи Євгена Скрипчука. Дідусь розповідав, що люди боялися забирати тіла своїх рідних, бо не знали чи є ще німці в селі…Очільник торкнувся і сьогоднішніх подій в Україні і ,зокрема, сусіднього села Шпиколоси, які осліплено підтримують «краснознаменну руську парафію», злобний до всього українського «руський мір». Заступник голови райдержадміністрації подякував настоятелю УПЦ КП в с.Княже священику Олександру і завершив свій виступ: « Дякую, що я внук свого дідуся. Вічна пам’ять всім полеглим за волю і Незалежність України!»
Велика родина отця О.Ковалевського схвильовано ділилася спогадами про минуле . Найменша донька Ганна Олександрівна , педагог, поет з міста Соснівки подякувала присутнім за незгасиму пам’ять про полеглих і, зокрема, про її тата, прочитала свою поезію-посвяту батькові «Памяті батька», а онука Нонна Боднар згадувала про події того страхітливого дня, коли німці все потрощили в помешканні, вбили трирічного Богданчика, синочка отця Олександра, зруйнували унікальну дідусеву скрипку і прочитала поезію Кдавдії Скрипчук (теж онуки) «Дідусева скрипка».
Далека і близька родина о.Олександра Ковалевського – з Волині , Львова, Соснівки, Червонограда, Сокаля разом з настоятелем храму, працівниками Сокальського музею Людина.Земля.Всесвіт» також помолилися на могилі отця Олександра. Його подвиг вчить, що високі і святі ідеали виростають тільки на любові до Бога, до людей , до Святої Матері-України, на посвяті і жертві заради них.. Без духу жертви нема любові до ближнього , нема чесноти, нема героїв…
Анатолій Покотюк