23 червня у польському прикордонному місті Перемишль відбулась багатолюдна хода до українського військового цвинтаря у селі Пикуличі. Там у 1918–1921 роках був розміщений табір для військовополонених Української Галицької армії (УГА), вояків армії Української Народної Республіки (УНР). Сотні з них через умови утримання, які називають нелюдськими, померли там. Потім на тому цвинтарі були поховані і воїни Української повстанської армії (УПА).
Громади з Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини приїхали вшанувати пам`ять загиблих на цьому місці українських воїнів. Делегація Сокальського району на чолі з головою районної ради Миколою Паськом та головою райдержадміністрації Андрієм Дяченком також взяла участь в поминальних заходах.
Традиційно у греко-католицькому соборі святого Івана Хрестителя у Перемишлі відбулось богослужіння за загиблими українськими вояками, які боролись за незалежну Україну. Опісля, вулицями міста пройшла хода до Пикулицького цвинтаря у супроводі військового оркестру Академії сухопутних військ зі Львова.
На цвинтарі у Пикуличах відбулась панахида за українськими вояками. У 1919 році у таборі перебували близько 30 тисяч військовополонених. Щодня через жахливі умови утримання вмирали до 100 осіб. Антисанітарні умови і хвороби серед полонених були загрозою для місцевого населення, яке вимагало закриття табору. У 1921 році його ліквідували. Там знайшли вічний спочинок від до 2 до 3 тисяч вояків УГА, петлюрівців, які відступили з польським маршалом Юзефом Пілсудським з України перед приходом більшовиків. Це були інтерновані вояки, тобто примусово затримані і роззброєні.
Вперше марш на честь українських воїнів відбувся у першу неділю після свята Трійці у 1921 році за ініціативи греко-католицького єпископа Йосафата Коциловського. У радянський час комуністична влада заборонила вшанування загиблих українських воїнів. Лише у 1990 році представники громадськості зі Львова та Перемишля знову відродили ходу. Для українців Польщі, а також для тих, хто був примусово виселений у 40- роки з Польщі в Україну, це не просто відродження традиції, але українське національне свято.