Home / Конкурси / Українська юнь досягне мети, незважаючи на війну і економічну нестабільність

Українська юнь досягне мети, незважаючи на війну і економічну нестабільність

Діти, як найчутливіший камертон, відчувають настрій часу. Тому й цьогорічні твори випускників, які брали участь у конкурсі «Ким я хочу бути? Як цього досягти?» мають дещо інше забарвлення, іншу тональність, аніж у попередні роки. У роздумах юних, їх почуттях і навіть мріях відчувається подих війни, економічної кризи. Про їх життєву позицію, про наміри розкажуть уривки творів.

«Через складну ситуацію в Україні бюджетні місця скоротилися, але це не зупинить мій шлях до мрії. Праця не лякає мене. Якщо потрібно буде поєднувати навчання і роботу – це не стане перепоною для мене. Вважаю, що кожна людина повинна віддати усі свої сили, всього себе для тієї роботи, про яку мрієш все життя» (Ярина Петринка, Сокальська СШ №3).

«… стати художником – не єдине, про що я мрію, а як і будь-який інший патріот України, хочу миру, хочу малювати свої картини в незалежній країні, хочу бачити вільних та щасливих людей. Тому готовий взяти зброю до рук і до останнього подиху захищати Батьківщину для того, щоб інші жили і творили в пам’ять про тих, хто загинув» (Володимир Нижинський, Двірцівська ЗШ).

«Україна, яка рухається у напрямку Європейського Союзу, має процвітати і розбудовуватися… тому молоде покоління архітектури вдихне в руїни cходу нове життя європейського рівня. Пройде час. Нове покоління з новими ідеями та винайденими технологіями додасть Україні нових барв, що повернуть її до життя» (Богдана Музичук, Сокальська гімназія імені Олега Романіва).

«Отож, стоячи на роздоріжжі, впевнено роблю вибір на користь фізики і точних наук. Планую продовжувати працювати над фізикою… Свій вибір вважаю актуальним, оскільки в нашій науці є величезний потенціал, який потрібно розробляти та використовувати… Україна переможе у цій війні, ми разом відновимо її та перетворимо на провідну країну у світі! Я вірю в це». (Оксана Головко, Великомостівський НВК «ЗШ IIII ст. – ліцей»).

Цим юнакам і юнкам по 1617 літ. Проте вони вже не діти. Мабуть, сьогоднішня ситуація в Україні, війна на cході нашої держави, вплинули на випускників, на вибір їх професії. Вони готові до життєвих випробувань.

Вже вдесяте Благодійний фонд «Майбутнє України. Сокальщина» організовує конкурс на тему «Ким я хочу бути? Як цього досягти?» Проте цей проект не був би можливий, якби не меценати, які вже впродовж десяти років збирають кошти для проведення конкурсу, насамперед, для дітей із малозабезпечених родин. І так всі разом: і члени благодійного фонду в Сокалі, і меценати зза кордону роблять справу, яка в душах дітей закладе почуття справедливості, чесності, бажання втілювати свою мрію. Тепер вони не лише пишуть твори, а й розмовляють з членами Фонду про майбутнє своє і України. І після кожної висловленої думки стають відвертішими, їм цікаво спілкуватися, їм хочеться висвітлити свою позицію. У цьому році чимало учасників конкурсу було з Двірців, Княжого, Угнова, а це досить далеко від Сокаля, і вчителі просили поспілкуватися з ними спочатку і швидше відпустити, бо добиратися далеко. Організатори конкурсу так і зробили, проте діти не хотіли йти, їм було цікаво послухати інших, подискутувати. Бо на цьому проекті їх трактують як особистість, як людину зі своїми переконаннями і бажанням не просто чогось досягти, а досягти вершин своєї мрії і бути корисним Українcькій державі.

Конкурсні випробування позаду. Настала приємна мить – вручення нагород. Ведучa на урочистостях Марія Христинич для кожного знайшла тепле і щире слово, і в стінах гостинної Сокальської ЗШ IIII ст. №5 запанувала родинна атмосфера. Естетичним обрамленням цього свята були виступи учнів школи. Присутні щиро аплодували за чудово виконані пісні, танці, смішні і дотепні сценки.

До слова запросили президента Фонду Юлія Лукомського, який побатьківськи звернувся до дітей:

– Нашому проекту десять літ – ювілей. Ідея його створення зародилася в Канаді в осередку Союзу українок м. Едмонтон. За втілення його в життя взялася Христина Чейз, а нині для неї це самовіддана жертовна праця, яка приносить задоволення і радість. У 2005 р. писали конкурсний твір тільки випускники сокальських шкіл, десять з них стали переможцями і отримали по 500 грн. Протягом десяти років проект не втрачав актуальності. До нього долучилися Австралія, яку представляв брат Христини, Олег Лукомський, США – центральна управа Союзу українок і союзянок Чикаго в особі Дарії Ярошевич, а також Англія (представник Андрій Лукомський). А у Сокалі організовує і забезпечує всі етапи проекту команда фонду «Майбутнє України. Сокальщина». У цьому році, як і у минулі, у конкурсі взяли участь випускники всіх шкіл. Кількість учасників – рекордна – 69 осіб, з них двоє учасників здобули гранпрі (по 1700 грн.), перші місця посіли шістнадцять учнів (по 1600 грн.), другі – 27 випускників (по 1300 грн.) і 3 місце – двадцять чотири (1000 грн.) Чому ж проект видався таким живучим? Тому, що правильно обрана його ідеологія – українська діаспора допомагає талановитій молоді України з малозабезпечених родин, дбаючи про майбутнє держави. Усі представники Фонду зза кордону – відповідальні, патріоти, жертовні, авторитетні українці. Дієздатна, інтелектуальна команда Фонду в Україні, кожен з членів якої має свій сектор діяльності, відповідно до свого досвіду, уміння й знання.

Цей проект конкретними справами, вагомою допомогою підтримав відділ освіти Сокальської РДА в особі його начальника Романа Монастирського:

– Думаю, що за десять років майже тисячу дітей отримали підтримку до самостійного життя як фінансову, так і чисто моральну, – сказав він, – бо їм допомогли переконатися, що вони обрали правильний фах і тепер треба докласти чимало зусиль, щоб мрія стала дійсністю. Хотів би, щоб ми всі разом подякували членам Фонду, які безкорисливо працюють і підтримують наших випускників, насамперед, тих, які цього найбільше потребують. Конкурс має статус міжнародного, нам дуже вагомо допомагають жертводавці зза кордону, вдячні їм за це. Бо у наш час тяжко було б опиратися лише на здобутки нашої держави. Хоча сподіваємось і будемо шукати інші шляхи для підсилення цього благодійного Фонду. Шановні учасники, сподіваюсь, що в майбутньому ви отримаєте ще не одну нагороду за знання, наукові досягнення, сумлінну працю, бо саме вам розбудовувати Українську державу.

Спільний твір з думок учасників конкурсу, склала член Спілки письменників України Любов Бенедишин. Опісля дітей вітав президент фонду Юлій Лукомський, свою поетичну збірку дарувала їм поетеса Любов Бенедишин, і вони отримували грошові винагороди. До мікрофона підійшов цьогорічний переможець конкурсу, нинішній випускник гімназії імені Олега Романіва Денис Іванус, котрий донедавна мешкав у Донбасі, але через військові дії на його малій батьківщині, опинився у Сокалі. Він був вдячний за підтримку, проте підкреслював, що на Донбасі є дуже багато людей – справжні українці. Розчулена, але впевнена у завтрашньому щасливому мирному дні не лише своєму, а й всієї України була й інша виступаюча, випускниця Великомостівського НВК «ЗШ IIII ст. – ліцей» Зоряна Калініна.

Жертводавцям, членам Фонду сердечно дякували мама учасника конкурсу Алла Кішовар. Звичайно усі, причетні до Благодійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина» бажають учасникам правильно обрати свою професію, та ще більше вони прагнуть, щоб ці діти не зійшли на манівці, а стали справжніми людьми, любили свій край, рідну Україну і працювали заради неї. Усі члени Фонду були щасливі, та мабуть, найбільше – Юлій Лукомський, який у такому поважному віці зумів зорганізувати цю добру справу. Справу, заради нашого майбутнього.

…Барвистою вийшла цьогорічна спільна світлина, бо більшість учасників конкурсу прийшли у вишиванках, саме цим національним атрибутом, підкреслюючи, що свого вони не цураються, а поважають і шанують, бо ж українці.

Оксана ПРОЦЬ.

 

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Богдан Бедь – призер всеукраїнського конкурсу

У посольстві Литовської Республіки в Україні ...