Home / Політичні партії / Дух Майдану заряджає кожного

Дух Майдану заряджає кожного

Повернувся з Майдану. Мене переповнюють враження, навіть не знаю з чого почати. У нашій команді було шестеро: Володимир Піхотський, тренер карате; Василь Пастущин та Ярослав Очкусь, підприємці; Петро Рись, пенсіонер; Андрій, на жаль, не записав його прізвища і автор цих рядків. Приїхали у вівторок, 11 грудня, і у першу ніч був алярм, відлуння якого прокотилося Україною і дісталося усіх куточків світу. Нас поселили у палаці культури "Жовтневий", це через дорогу, по вулиці Інститутській. Керує тут "Свобода" і відповідно перейменували його у "Палац Свободи". На першому поверсі, в одному з куточків розташувались понад 200 червоноградців, сокальчан, соснівчан та інших. Мабуть, спочатку селились, хто де хотів, і лише потім почали поселяти за територіальною ознакою. Таким чином серед нас були люди з інших областей.

О першій годині ночі пролунали сигнали про атаку "Беркуту" з боку вул. Інститутської. Надійшла команда: "Усім підйом. Приготуватися до евакуації!" З вікон палацу не було видно, що робиться на Майдані. Прокотилися чутки, що "Беркут" узяв Київську міську державну адміністрацію (КМДА) і будинок профспілок, громить наметове містечко на Майдані.

Скомандували забарикадувати входи до "Жовтневого", приготуватися до штурму. Якось неорганізовано бігали хлопці у саморобних обладунках, і це не сприяло підняттю бойового духу людей. Нарешті прозвучало зрозуміле: "Приготуватися до евакуації через запасний вихід". Хлопці у масках вивели нас якимись закапелками у районі Європейської площі і повідомили: "Далі самі". Куди? По домівках. Як?! Ми чуємо, що Майдан ще живий, хтось виступає з трибуни. Трохи далі, з боку Європейської площі побачили кордон "Беркуту". Хлопці порадились і вирішили повертатися на Майдан, незважаючи на ризик бути заарештованими міліцією.

Повернулись тими ж закапелками. Я трохи затримався, поки діставав фотоапарат з рюкзака.

Вирішив скоротити шлях, опинився на горбку, а хлопці знизу: "Бійся!!!"  і як в дитинстві, на "четвертій точці" з'їхав вниз. Добре, що вони злапали, а то, напевно, доїхав би до самого "Беркуту". Майдан дійсно уже окупували силовики. Каски "космонавтів" (так називають спецпризначенців) щільними рядами виблискували біля будинку профспілок і з двох боків сцени. Але наша барикада по вулиці Інститутській трималась, і над нею уже гурмились "космонавти". Не роздумуючи, усі кинулись захищати барикаду. І це було вчасно. Інститутська зверху спускається до Майдану. "Космонавти" почали тіснити лівий фланг захисників. Мокрий сніг під ногами не сприяв зусиллям майданівців. У тисняві то тут, то там лунали вигуки: "Лікаря!", які передавались від одного до іншого, і санітарні бригади виносили людей, які не витримували навантаження. Кожен учасник протистояння уже не був сам, ми були частиною однієї великої маси, яка протистоїть іншій масі. Але кожен відчував, що від його зусиль залежить дуже хитка рівновага сил. Комусь стало погано, та не було змоги витягнути чоловіка. І люди підняли його на руки і по головах передавали для надання медичної допомоги. Таким чином передавали трофеї  щити і кийки, які губили "космонавти", і їх тут же віддавали назад.

Падали і з протилежного боку, наші санітари допомагали також і "космонавтам". Тактика нападників була такою, що вони намагались розпорошити заслін захисників (збільшували тиск то з правого, то з лівого боку) і таким чином зламати оборону. У результаті таких дій кілька бійців нападників були відірвані від основної маси. Тут же почулися вигуки: "Бий ментів! (були серед спостерігачів і "тітушки")". А з другого боку: "Не чіпайте їх! Не бийте!" Хлопці виглядали переляканими. Їх випхали з натовпу і відпустили.

З трибуни лунали заклики: "Біля сцени залишатися тільки жінкам та дівчатам! Хлопці, на барикади! Київ, вставай!" Зі сцени ми почули, що тримається ще одна барикада, яка стримувала атаку з напрямку вулиці Михайлівської, що КМДА і будинок профспілок не захоплені, а лише узяті в облогу, але захисники забарикадувались і тримають оборону. Вигуки "Банду геть!!!", "Ганьба!!!", "Слава Україні!  Героям слава!!!", спів Гімну України піднімали наш бойовий дух, незважаючи на невисокий рівень вокалу захеканих захисників. З першими сонячними променями кількість людей на Майдані значно зросла. Позаду нас з'являлося все більше і більше киян. Гасло "Міліція з народом!" слабо спрацьовувало. Звідусіль линуло: "Банду геть!!! Банду геть!!!", "Ганьба!!!", "Слава нації! Смерть ворогам!!!", "Майдан стоїть!!!"

Нарешті натиск нападників ослаб. Ми почули характерні звуки і побачили іскри від металу, що різали. Це різали нашу барикаду. За кілька годин працівники ЖЕКу демонтували і вивезли те, що було барикадою. Поки вони різали та вивозили, ми встигли замерзнути. Всі приготувались грітися без захисного кордону, чекали другого наступу. Але раптом "космонавти" завантажилися в автобуси і під переможні вигуки майданівців поїхали геть. Надто багато людей зібралося з нашого боку. Ми відстояли свій рубіж. За деякий час було знято облогу з будинку профспілок, КМДА, і правоохоронців забрали з Хрещатика. Наступного дня на місці зруйнованих барикад височіли нові, удвічі вищі і потужніші.

Зараз, перемотуючи стрічку згадок про Майдан, мене не дивує завзятість протестувальників.

Просто всіх уже дістала суцільна брехня і лицемірство високопосадовців. Дух Майдану заряджає кожного, хто хоч раз від душі вигукнув: "Героям слава!" або "Банду геть!" Вразило інше. Атмосфера спілкування. Людей у "Жовтневому" (так само як і в інших пунктах обігріву)  як мурах у мурашнику. На кожного 50х180 см і вузький прохід. Тісно. Навіть за такої щільності, місць не вистачало на всіх. Люди відпочивали по черзі. Втомлені. Але при цьому не було чути невдоволених, ніхто не скаржився, спілкувалися упівголоса, не чули нецензурщини чи сварок.

Це не футбольні фанати. Це МАЙДАН! Місце, де зібрались люди, щоб відстояти свою точку зору, відстояти правду, відстояти майбутнє своїх дітей, майбутнє своєї Батьківщини. Різкий, разючий контраст людини на барикадах і людини на відпочинку. Вогонь і вода, рішучість і умиротворення  це справжнє обличчя моїх земляків. І скільки б не брехали ворожі ЗМІ, люди дізнаються правду. Я пишаюся, що живу серед таких людей.

Андрій ГОРБАНЬ.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Львівська облрада ухвалила заяву про заборону приватизації стратегічних підприємств

Депутати вимагають від чинної влади відмовитися ...