Home / Влада працює / Продаж землі – це право громадян

Продаж землі – це право громадян

У суспільстві тривають дискусії щодо доцільності багаторічного мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення громадянами. Вітчизняний досвід запровадження різноманітних заборон залишимо без коментарів, а світовий досвід доводить, що регулювати ринок земель набагато ефективніше, ніж заганяти його «в тінь».

Завершується процес підготовки законодавства до фактичного відкриття ринку сільськогосподарських земель. За дорученням Президента України Мінагрополітики та Держземагентство розробили проекти Законів України «Про ринок земель», «Про державний земельний кадастр», інших необхідних законодавчих актів для повноцінного існування цього унікального ринку безцінного ресурсу будьякої країни світу – землі.

Земельна реформа в Україні дала змогу кожному члену сільськогосподарського підприємства та пенсіонеру з їх числа отримати власний земельний наділ. Селяни тривалий час були позбавлені найголовнішого права – права розпоряджатися своєю власністю. На жаль, багато з них вже померли, так і не скориставшись економічними перевагами володіння землею.

Проте кожен власник земельної ділянки повинен мати право на власний розсуд розпоряджатися своєю землею. Для цього і впроваджувалася земельна реформа. Тому лише землевласнику вирішувати: чи продавати землю, чи здавати її в оренду або ж власноруч обробляти.

Загалом прийняття законопроекту «Про ринок земель» сприятиме зростанню орендної плати, чітко окреслить коло набувачів земельних ділянок с/г призначення, це виключно: громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування. Іноземці матимуть право лише орендувати землі сільськогосподарського призначення у громадян України.

Власник земельної ділянки зможе самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину, надати в заставу банку для отримання кредиту тощо. Але поспішати з продажем земельної ділянки навряд чи варто, тому що з розвитком ринку землі її вартість, а також розмір орендної плати стрімко та постійно зростатимуть.

Не менш важливою складовою запровадження ринку земель с/г призначення є прийняття Закону України «Про Державний земельний кадастр».

19 травня 2011 року цей законопроект, внесений народними депутатами України В. Бевзенком,•Р. Ткачом, Р. Лук’янчуком прийнятий за основу в першому читанні.

Державний земельний кадастр відіграє особливу роль у реформуванні земельних відносин, як інформаційна база для ефективного управління земельними ресурсами, ведення системи реєстрації, землеустрою, підтримки податкової та інноваційної політики держави, становлення та розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр – єдина державна автоматизована геоінформаційна система документованих відомостей про земельні ділянки, розташовані в межах України, їх цільове призначення, обмеження у використанні земельних ділянок, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.

Законопроектом вперше визначений вичерпний перелік документації із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру.

Встановлюється загальний строк внесення відомостей про землі та земельні ділянки до Державного земельного кадастру – чотирнадцять днів з дня подання необхідних документів. Слід зазначити, що сьогодні, у зв’язку з неврегульованістю цього питання на законодавчому рівні, вказана процедура може тривати роками.

Пропонується змінити сутність та чітко визначити процедуру здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Якщо зараз державна реєстрація земельної ділянки проводиться під час кожної трансакції із земельною ділянкою і включає процедуру видачі державних актів чи реєстрації договорів оренди, то законопроектом ця процедура зведена лише до присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру при її формуванні.

На відміну від існуючої редакції Земельного кодексу України, законопроектом передбачено, що державна реєстрація сформованої («нової») земельної ділянки має здійснюватись до надання її у власність або користування органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При цьому кадастровий номер земельної ділянки має в обов’язковому порядку зазначатись у рішенні про таке надання. Слід зазначити, що сьогодні у таких рішеннях в більшості випадків земельна ділянка не ідентифікована і із тексту рішень взагалі неможливо дізнатись про її місцезнаходження (часто вказуються лише розмір, район та населений пункт). Передбачається, що земельні ділянки, право власності (користування) якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Законопроектом передбачається впровадження положення щодо відкритості даних Державного земельного кадастру в мережі Інтернет з режимом відритого доступу за виключенням відомостей, вільне розповсюдження яких заборонене законом (це, перш за все, інформація про власників та користувачів земельних ділянок). Практика багатьох країн свідчить, що для реалізації прав, інтересів фізичних та юридичних осіб, внесення інвестицій у економіку країни суттєве значення має прозорість інформації про земельні ділянки. Закритість такої інформації в нинішніх умовах є однією з основних причин корупції у земельній сфері.

Передбачається, що проект Закону України «Про державний земельний кадастр» буде прийнято та введено в дію влітку 2011 року та у переважній частині положень набере чинності з 1 січня 2012 року.

Степан ШЕВЧУК,
в. о. начальника управління Держкомзему у Сокальському районі.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Оголошено конкурс на зайняття посади начальника управління господарсько-технічного забезпечення Львівської ОДА

Львівська обласна державна адміністрація оголошує конкурс ...