Духовне життя

Настав час говорити людям правду

Як депутат районної ради, від виборчого округу, в який входить село Свитазів, а Стенятин є найближчим сусідом, дуже багато спілкуюся з людьми і в розмові, яка стосується релігійного, духовного життя, намагаюся пояснити частині парафіян, що вони ходять молитися у церкви, острівки Руської православної церкви, бо її осідок знаходиться в Росії, країні, яка є ворогом і окупантом України. Отче Ярославе, чому ви людям не хочете сказати правду, стосовно того, що церкви у Свитазеві і Стенятині, де ви служите, є таки Московського патріархату. Ви прикриваєтесь Статутом, бо там написано, що ці церкви належать до УПЦ. І далі жодного пояснення. Адже в Україні не одна православна церква. А є УПЦ Київського патріархату, УПЦ Автокефальна, УПЦ Московського патріархату. Просто УПЦ  не існує. Про це йдеться у документах про реєстрацію храмів, де УПЦ роз’яснюється, що "Українська православна церква (УПЦ; також Українська православна церква Московського патріархату, УПЦ МП)  самоврядна православна церква з правами широкої автономії у складі Російської православної церкви на території України". Мене дивує, чому ви це приховуєте? Тому треба парафіянам роз’яснити, що православні церкви у Стенятині і Свитазеві підпорядковуються православній церкві Московського патріархату. Не треба людей обманювати. Ви священик, парафіяни сповідаються у вас, щиро каючись у своїх гріхах. А чому ви грішите перед ними? Обманюєте їх, не кажучи про приналежність цих храмів, де служите, до Московського патріархату.

Пане Ярославе, як людину я вас поважаю, а як священика  ні. Тому що не можна обдурювати парафіян. Я розмовляв з родиною солдата зі Свитазева, який загинув, їм було боляче, що їх дитину хоронив священик, церква якого підпорядковується і служить Москві. А їх син від рук москалів загинув. То яке моральне право мав священик УПЦ, яка належить Московському патріархату, хоронити солдата, який загинув від кулі московських окупантів? Я був на похороні і зайшов у церкву лише в знак глибокої пошани за загиблим Героєм і батьківського жалю за молодим цвітом, що впав від рук московської банди, яка плюндрує нашу українську землю.

Звертаюсь до мешканців Стенятина та Свитазева. Я добре знаю і шаную вас, працьовитих людей, тут мешкають також і мої родичі. Звертаюсь до віруючих Української православної церкви, це від вас залежить, яка церква буде у ваших селах. Чому б вам, як патріотам України, не зібрати підписи і визначитись чи ви хочете, щоб ваша Українська православна церква підпорядковувалася Москві, чи перейшла в лоно Київського патріархату, щоб стала направду українською, а не лише у статуті й на папері. Так, на Богослужіннях священик згадує ім'я Філарета, але не Патріарха Української православної церкви Київського патріархату, а Філарета, єпископа Львівської і Галицької єпархії Української православної церкви (Московського патріархату). І це вводить в оману багатьох людей, які вважають, що моляться у церкві УПЦ Київського патріархату. Бо ж єпископ Львівської і Галицької єпархії Філарет підпорядковується Блаженнішому Митрополиту Онуфрію, який у свою чергу  патріарху Московському і всієї Русі Кірілу.

Я допомагаю всім мирянам і православної КП, і грекокатолицької церков. І далі буду допомагати. Але Москві  я не дам ні копійки, бо мені буде соромно перед нащадками, що я фінансував ворога в Україні.

Отче Ярославе, зверніть увагу, коли прийшла Москва у Крим, то владика Онуфрій (УПЦ МП) всі храми передав Росії. Чи ви хочете, щоб ці острівки у Свитазеві та Стенятині були оплотом Москви?! Шановні мешканці Свитазева та Стенятина, ідучи в ці московські храми, ви фінансуєте вогнище війни на сході.

Є вже чимало мешканців сіл, які сумніваються у причетності їх храмів до Київського патріархату, до того що їхні церкви, то направду українські православні, але отець вводить їх в оману, показуючи Статут, у якому написано, що храми належать до УПЦ. На жаль, таких московських церков на території Сокальщини є вісім. А це Москва і, насамперед, служба КГБ, а тепер ФСБ ще у 1980-их роках минулого століття за Радянського Союзу, а вже потім при Російській Федерації думали заздалегідь і пустили московські щупальця на українські землі. А ми їм нині служимо. Тож, отче, згодіться з правдою. Я дав запити у Львів, Київ і отримав чітку відповідь, кому підпорядковуються церкви УПЦ, та таки Москві.

Я пишу це не для того, щоб з кимось сваритися чи звинувачувати, лише хочу розтлумачити, бо від вас залежить яка церква, отже який дух  український чи московський   витатиме у селах Стенятині та Свитазеві. Ще раз звертаюся до вас, опам`ятайтеся. Православні церкви у Стенятині та Свитазеві, то не приватна власність священика о. Ярослава Лотиша, то ваші храми, отже у ваших руках спрямувати їх в українське русло, служити Богу і Україні. Зберіть підписи і несіть їх священикові, хай він визначиться, або йде в лоно Української православної церкви Київського патріархату, а ні, то, переконаний, що знайдеться на його місце священик не гірший, який буде справжнім патріотом. Ви можете гніватися чи не гніватися на мене, отче, я з вами вітаюся і поважаю вас як людину, але кажу вам відкрито: досить говорити людям брехню.

Нині в Україні велика біда, бо війна. Ви теж пишете, що ваш син був у зоні АТО, я вірю і поважаю його за те. Але знаю й інше, що з вашими поглядами, стосовно церкви Московського патріархату, навіть у вашій родині не всі погоджуються. Отче, досить служити Москві.

Мене дивує позиція окремих працівників освіти, культури, сільських рад, медицини. Ви ж у душі патріоти, а що робите? Який приклад подаєте, на вас дивляться діти, мешканці сіл. Багато з вас були на Майдані у Києві, щиро стояли і в холод, і в сніг, лиш би Україну не втратити. Нині багато з вас є волонтерами, збираєте кошти, продукти, необхідні речі для вояків в зоні АТО. Вдячність вам, за ваш патріотизм, самопожертву, любов до України. Тож перестаньте у рідних селах бути ягнятами, а так як на Майдані відстоюйте своє правдиву українську церкву, яка не служитиме Москві і ФСБ. Я особисто знаю директорів шкіл, ви ж навчаєте і виховуєте дітей, то який приклад їм подаєте: служіння Московії?! Ви ж маєте авторитет у своїх селах, ви розумні люди. То заберіть облуду з очей і не слухайте тих облесливих слів, якими одурманює вас священик. Подумайте своїм розумом, нехай ваші українські серця і душі патріотів вкажуть вам правильний шлях, адже ви  українці. І знаю, що понад усе любите і вболіваєте за Україну. То ж так само вболівайте за православну церкву, але не ворожу московську, а нашу  київську.

 Я довго мовчав, думав, що може війна з москалями переповнить чашу терпіння, мовчання мешканців Свитазева та Стенятина, і вони працьовиті і мудрі патріоти України захочуть молитися направду в українських храмах Української православної церкви Київського патріархату. Не переповнила. То ж скільки ще потрібно домовин Героїв наших батьків, братів, синів, які загинули на сході від московських окупантів, скільки ще треба того невимовного горя батьків, які втратили найдорожче, скільки невиплаканих сліз матерів зі Стенятина, Свитазева та інших міст і сіл Сокальщини, щоб ви прозріли?! Я звертаюсь до вас, люди, бо шаную і добре знаю вас: опам`ятайтесь, зберіть підписи, підіть до священика і засвідчіть, що ви  українці, що не хочете служити Москві і бути "під опікою" Путіна.

Ігор ХОМ`ЯК, депутат Сокальської районної ради.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews