
У США за останні роки десятки штатів запровадили обмеження на використання мобільних телефонів у школах, сподіваючись таким чином підвищити концентрацію учнів і їхні навчальні результати. Однак нові дослідження свідчать: ефект від таких заборон є, але він доволі скромний.
Згідно з даними Phone Free Schools State Report Card, понад 40 американських штатів ухвалили закони, що обмежують користування телефонами під час навчання. Конкретні правила часто залишають на розсуд шкіл, тому по країні склалася строката картина: десь телефони повністю блокують у спеціальних чохлах, десь вимагають тримати їх у рюкзаках, а десь формально забороняють, але майже не контролюють виконання.
Велике дослідження Центру освітньої політики Гарвардського університету проаналізувало результати тестів 3,3 млн учнів у 4 600 школах за п’ять навчальних років. У закладах, де діяли суворі обмеження — зокрема, вимога зберігати телефони в заблокованих чохлах протягом усього дня, — зафіксували «помірні» покращення навчальних досягнень з математики та читання порівняно зі схожими школами без таких правил. Дослідники оцінили, що це еквівалентно приблизно додатковому одному-двом тижням навчання за рік.
Автори роботи наголошують, що падіння результатів тестів у світі триває з 2013 року — приблизно з того часу, коли смартфони з доступом до соцмереж стали масовими. Вони припускають, що систематичні обмеження телефонів можуть поступово компенсувати частину цієї втрати, але не здатні швидко повернути показники до попереднього рівня.
Інше дослідження, оприлюднене Національним бюро економічних досліджень США, дійшло більш стриманих висновків. Воно порівнювало школи з телефонними заборонами з десятками тисяч інших закладів, використовуючи інші стандартизовані тести, дані GPS-активності телефонів, опитування вчителів та інформацію компанії Yondr, яка постачає блокувальні чохли. Автори виявили лише незначні позитивні зміни в результатах старшокласників, переважно з математики, і загалом оцінили вплив заборон як «майже нульовий».
Освітній економіст Стенфордського університету Томас Ді, один із співавторів цього дослідження, вважає, що обидві роботи вказують на подібний висновок: перші результати телефонних заборон радше розчаровують і залишають багато відкритих запитань. Він припускає, що учні можуть відволікатися на інші пристрої, наприклад шкільні ноутбуки, або що значну шкоду навчанню завдає саме позашкільне користування смартфонами.
Психолог Джин Твендж із Університету Сан-Дієго звертає увагу на те, що формальна наявність заборони ще не означає її реального виконання. За її словами, у багатьох школах телефони продовжують активно використовуватися, попри офіційні правила, а підлітки знаходять способи обійти обмеження — від «запасних» телефонів до імітаційних предметів у чохлах. Навіть без смартфонів учні часто мають доступ до інтернету через інші гаджети.
Дослідники також наголошують, що велика частина впливу смартфонів на навчання може припадати на час поза школою — зокрема, коли підлітки користуються соцмережами під час виконання домашніх завдань або допізна переглядають відео. Водночас науковці поки що не мають доступу до детальних даних про індивідуальну активність дітей у соцмережах, які зберігають технологічні компанії, тож не можуть повністю оцінити цей фактор.
У підсумку автори досліджень сходяться на тому, що суворі обмеження телефонів у школах можуть дати певний, але невеликий приріст навчальних результатів. Вони вважають такі заходи відносно недорогим способом додати умовні «тиждень-два» навчання на рік, однак наголошують: самі по собі заборони смартфонів не розв’яжуть усіх проблем із падінням успішності учнів у цифрову епоху.