Працівники тваринницької галузі уже звикли до напруженого ритму життя. Адже в них у всі пори року чимало турбот. І зараз, щоб отримати хороші надої, дбають, щоб тварини мали достатньо кормів та належне утримання. Шукають і надійне молокопереробне підприємство, щоб вигідно реалізувати молоко.
Які нині проблеми у молочній галузі та з яким молокопереробним заводом співпрацюють? Про це ми запитали у керівників агроформувань району. Ось що розповіли:
Володимир Шмигельський, директор ПП "Агрофірма імені Б. Хмельницького":
– Щодень у ПП "Агрофірма імені Богдана Хмельницького" виробляють 1500 кг молока, яке реалізуємо, здаючи на переробку в СП "Скомекс" і на ПАТ "Дубномолоко". Раніше наше сільгосппідприємство співпрацювало з Рожищанським сирзаводом, але довелося розірвати угоду, бо ті заборгували нам 105 тисяч гривень, а підпорядкований їм РаваРуський завод 50 тисяч.
Довелося звертатися в суд, щоб забрати свої гроші. Тепер чекаємо, коли вони поступлять на рахунок агрофірми. Тваринництво це трудомістка галузь, яка несе великі затрати. Бракує кваліфікованих доярок та тваринників. Низькі ціни на молоко не перекривають затрат на нього.
Олег Іванчина, директор ПАФ "Білий Стік":
ПАФ "Білий Стік" щоденно виробляє п'ять тонн молока, яке п'ять разів на тиждень забирає СП "Скомекс" і двічі Львівський молочний завод "Прометей". Надої молока залишилися на рівні минулого року. Проте закупівельна ціна є заниженою. Торік агрофірма виробила 105 відсотків молока до рівня 2011 року, а отримала від його реалізації лише 93% до того ж рівня, оскільки ціна була нижча, ніж торік. А затрати на виробництво молока значно зросли. Відтак його рентабельність впала з 46 до 26 відсотків.
Павло Іванчина, фермер з с. Комарів:
– Тримаємо корови для себе та своїх потреб. Молоко у селян закуповували у січні по 1,80 гривні за літр. Для господаря ця ціна не вигідна. Тож, хто має змогу, той возить молоко на базар. У селі поголів'я худоби зменшилося втричі. Чотири роки тому також тримав 8 корів, а зараз лише дві. І то одну хочу продати, бо не варто мучитися, адже молоко продаємо за безцінь. А це ж наша праця. До того ж, незабаром весна, потрібно йти в поле, хто доглядатиме корів? Ніхто селянську працю не цінує. Нині у крамницях вода коштує дорожче від молока. Наробишся зрання до смеркання, а за це мізерні копійки. А де за дві гривні молоко продають? Усе дорожчає: і рис, і гречка, і хліб, і цукор, і навіть вода… Тільки на молоко і м'ясо закупівельні ціни зовсім низькі.
Минулого року перед виборами дали дотацію на молодняк худоби, щоб не "пускати" телят під ніж. І ось люди притримали цю худобу, а нині, коли вона виросла, набрала певної ваги, її чомусь не можна продати. Точніше можна, але перекупники її беруть за зниженими цінами. І ще парадокс: якщо вага бичків вище 600 кг, то взагалі брати не хочуть…
Ігор Шайнога, начальник управління агропромислового розвитку РДА:
– У цьому році ціна на молоко знизилася проти минулого року на 20-25%. Нині виробництво молока для крупнотоварних сільгосппідприємств є прибутковим при умові, коли надій на корову за рік становить не менше, як 44,5 тисячі кілограм. На жаль, для селянина молоко збиткове, бо затрати на годівлю і утримання тварини значно більші. Через це населення тримає корів-годувальниць, в основному, для власних потреб. Тут не можна не враховувати і фактору старіння села. Люди похилого віку не мають сили утримувати худобу, а молодь не хоче цим займатися. Рідко хто з жителів сіл веде "молочний" бізнес, який є трудомістким, не завжди повертає тих затрат і є збитковим.
Та й кожен розуміє, що кількість та якість молока залежить від зацікавленості сільських жителів. Буде більша ціна, то й буде більше продукції. Тож, як не крути, переробні підприємства повинні бути зацікавлені у стабільності молокоздавачів та закупівлі якісної сировини. Вони мають дбати про створення бази для розвитку молочного бізнесу на селі, щоб було достатньо сировини для виготовлення екологічно чистої продукції.
Записала Любов ПУЗИЧ.