Головна / Наші інновації / Незвичні сусіди

Незвичні сусіди

Ідея купити цих птахів належить голові сімейства пану Степану ще 10 років тому. Тоді він побачив страусів у заповіднику Асканія-Нова. Та лише три роки тому він із дружиною Тетяною наважились купити страусів.
На птахофермі вибрали родину африканських страусів: двох самичок та самця. Це найбільші птахи планети. У середньому живуть 80 років і пристосовуються до різного клімату. "Наші страуси не бояться холоду, – каже пані Тетяна, – їх нам привезли з Польщі, де вони й народилися, а не з Африки".
У господарстві Соронів пара – два птахи. Вони вже досягли зрілості, і цього літа вперше самка несе яйця. Страуси у неволі не можуть висидіти пташенят самостійно, тому їм потрібен спеціальний інкубатор. Туди пан Степан через день кладе нове яйце. Зараз їх там більше десятка.
"Перед тим, як має з’явитися нове яйце, наша самка зла. До неї ніхто не може підступити. Щоб його забрати, треба чекати, коли вона про нього хоч на секунду забуде. Це обов’язкова процедура, бо через десять днів яйце стане поганим", – ділиться досвідом пані Тетяна.
До страусів, крім пана Степана, ніхто не ходить. Лише він дає собі з ними раду: годує, прибирає… Ввечері дружина допомагає заганяти їх у хлів. До їжі вони невибагливі. Їдять здебільшого траву, дають їм і пшеницю, і хліб. За день можуть проковтнути на двох і відро зерна. Дво-метрових птахів треба добре годувати, адже важать понад 120 кілограмів.
Страуси досить рухливі. За день по своєму вольєру вони намотують до 40 км. Пан Степан стверджує, що велика рідкість побачити, що хтось із них сидить на місці більше півгодини.
Крім простору, страуси потребують і самоти. "Спочатку вони курей виганяли з вольєра, але потім трохи звикли до них і перестали нервуватися, що ті там ходять", – говорить пані Тетяна.
Птахи – цікаві. Їм видно сусідське подвір’я. Коли там з’являється хтось новий, то їх неможливо відірвати від загорожі. Хоча не люблять гучних звуків. А ще страуси, мов сороки, – кидаються на усе блискуче і хочуть забрати собі. Тому треба берегти не лише прикраси, але й очі. Саме вони є найбільшим об’єктом їхнього інтересу. Та попри небезпеку, це ми-ролюбиві птахи.
"Страусів вигідно тримати, – стверджує пані Тетяна Соронь. – Усе, навіть вії страуса, використовують у виробництві. Ціниться їхня шкіра. Вона – дорожча за крокодилячу. З яєць відходів нема. Навіть зі шкаралупи роблять прикраси, писанки розмальовують. Вона дуже міцна".
У Соронів – багато замовлень на яйця. Та всіх сім’я продавати не збирається. Хоче мати пташенят і розширити свою міні-ферму. До страусів Сороні розводили перепілок. Та, як стверджує господиня, біля них треба багато ходити, бо вони перебувають лише в клітках. А на це немає часу. У селі, й крім того, море роботи.
Мали практику і з в’єтнамськими свиньми. Це вид травоїдних чорних свиней. Вони можуть пастися на лугах і самі повертаються додому. "М’ясо цих свиней смачніше і легше для шлунка. У них нема сала", – розповідає пані Тетяна.
Господарство Соронів найцікавіше у селі. Пані Тетяна працює завідувачем у місцевій дошкільній установі і приводить дітей додому на екскурсію – хай малеча побачить екзотичних птахів.
Надія САПІГА.

На знімку: син Степана Сороня Павло допомагає батькові доглядати за екзотичними птахами.
Фото автора.  

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

17 − 11 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!