23 квітня 2014 року в. о. Президента України, голова Верховної Ради України Олександр Турчинов підписав розпорядження про призначення головою Сокальської районної державної адміністрації Львівської області Олега КОЖУШКА, який до цього працював помічником-консультантом народного депутата України по 124 виборчому округу Степана Курпіля. Тривалий час Олег Кожушко очолює Сокальську районну організацію політичної партії ВО «Батьківщина». Про перший рік керівництва Сокальською райдержадміністрацією – наше інтерв’ю.
– Олеже Васильовичу, коли Вас призначили головою РДА, Ви, мабуть, мали певні плани роботи, чи вдалося їх втілити в життя?
– Перш за все, хочу повернутися в той бурхливий 2014 рік, а особливо до подій січня-лютого, які сколихнули не лише Україну, але і весь світ. Небесна сотня ввійшла в історію новітньої України. Наша держава відтоді стала справді самодостатньою незалежною, яку поважає весь цивілізований світ.
Тодішній президент Янукович, відчуваючи неминучий кінець свого правління, втік з України. У парламенті була переформатована більшість, а в. о. Президента і головою Верховної Ради став Олександр Турчинов. Саме відтоді почалося швидке створення виконавчої вертикалі влади.
5 травня 2014 року приступив до виконання своїх обов’язків. Згадую, була велика розгубленість у людей, ніколи не міг подумати, що попередня влада була настільки далека і не розуміла свого народу. Було багато радикальних лозунгів, рекомендували мені одних працівників звільняти, нових набирати, але коли я опинився в цьому кріслі, коли самому довелося працювати у цій структурі, приймати рішення, то зрозумів: структура державного управління не змінилася й донині, зокрема, і в плані матеріальної винагороди працівників. При мінімальній заробітній платі про яку віддачу можна говорити щодо рядових державних службовців? Хоча майже всі вони – висококваліфіковані спеціалісти.
Я був готовий до керівництва райдержадміністрацією, знав, що ноша буде надзвичайно важкою. За перший рік роботи вдалося стабілізувати соціально-економічну ситуацію в районі, налагодити справи у виробничій сфері (зокрема, у вуглевидобувній галузі) та наростити промисловий потенціал. Нині за основними економічними показниками Сокальщина посідає третє місце серед двадцяти сільських районів області. А за темпами розвитку, рівнем заробітньої плати, зайнятістю населення, виконанням загального фонду бюджету є лідером. Хочу подякувати за спільну плідну співпрацю керівництву та депутатському корпусу районної ради, головам місцевих рад, керівникам структурних підрозділів райдержадміністрації, силових структур, підприємств, установ та організацій, а також мешканцям району, які постійно спілкуються зі мною та висловлюють свої пропозиції щодо покращення роботи.
Стосовно нетрадиційних завдань, які довелося виконувати в перший рік роботи – це мобілізація та призов мешканців району в Збройні Сили. Дуже сумно з приводу загиблих на війні воїнів-вихідців зі Сокальщини. Ціною власного життя вони вибороли для нас право жити у вільній та незалежній державі. Вічна їм пам'ять! Сьогодні триває п’ята черга мобілізації, перед керівництвом району та військовим комісаріатом поставлені конкретні завдання, які ми успішно виконуємо. Велике за це спасибі сокальській громаді!
В минулому році відкрили міжнародний пункт пропуску «Угринів-Долгобичів», це справді подія міжнародного значення. Відкриття переходу дало поштовх для подальшого розвитку інфраструктури Сокальського району. Також у 2014-ому капітально відремонтували 2 км автомагістралі Р15, зараз будемо продовжувати її ремонт, бо ще залишилося прокласти асфальт протяжністю 4 км (ділянка Межиріччя-Червоноград). У Великих Мостах капітально відремонтували дві проблемні ділянки дороги. Незважаючи на війну з Росією та обмежений бюджет, роботи всетаки зроблено немало.
– А що, з об’єктивних чи суб’єктивних причин, не вдалося виконати? Які проблеми зараз є в районі, що потребують вирішення?
– Найперше – це дороги, їх хоч і ремонтуємо, але ще є багато аварійних шляхів в районі. Раніше державна політика була спрямована на руйнування доріг, бо ніхто нічого не робив, а тепер усі дороги відразу відремонтувати не можемо, на все потрібен час і основне – кошти, яких немає в достатній кількості. Зараз, на мою думку, райавтодори необхідно реформувати, першим етапом буде створення у Львівській області на їх базі дев’яти юридичних осіб, а після цього має відбутися передача автодоріг на баланс місцевих громад, з відповідним ресурсним забезпеченням.
Цього року заплановано відремонтувати трасу Р15 за кошти Державного бюджету, за кошти обласного бюджету плануємо ремонт дороги «Сокаль-Червоноград», окремі ділянки доріг «Сокаль-Бояничі», «Сокаль-Стоянів», «Червоноград-Перетоки», «Рава-Руська-Гайок». Додатково зробили заявку на сім мільйонів гривень з резервного фонду обласного бюджету, на ремонт доріг «Сокаль-Стоянів», «Сокаль-Бояничі», «Червоноград-Рава-Руська», «Сокаль-Червоноград» в селищі Жвирка. Вперше в історії районна рада прийняла програму «Дороги Сокальщини», на її реалізацію плануємо один мільйон гривень.
Для ремонту доріг також важливо творчо застосовувати принципи державно-приватного партнерства місцевих громад та суб’єктів господарювання, через території яких проходять ці автодороги.
Серйозна проблема також є з вугільною галуззю. Всі добре пам’ятають шахтарські протести, важливо, що вдалося запобігти початку шахтарського Майдану. В Урядовій програмі на 2015 рік була відсутня державна підтримка вугільної галузі, а це передбачено Коаліційною угодою, коли формувалася парламентська більшість. Завдяки спільним зусиллям голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, керівництва РДА та міської ради Червонограда, ДП «Львіввугілля», лідерів шахтарських профспілок вдалося домовитися з гірниками, які пішли назустріч, з розумінням поставилися до існуючої проблеми. Є надія, що до кінця травня виплатять їм заборгованість по заробітній платі, включно квітень. Зараз, завдяки держпідтримці, шахти вийшли практично на плановий видобуток вугілля, всі підприємства працюють в звичайному режимі, стабільно. Велику роль в цьому відіграє авторитет новогостарого генерального директора ДП Ярослава Наливайка.
До речі, перспективи вугільного басейну пов'язують з Любельським та Тяглівським родовищами, сумарні запаси яких оцінюються двома мільярдами тонн “чорного золота”. Запаси і ресурси Любельської площі апробовані Державною комісією України із запасів корисних копалин у розмірі майже 800 мільйонів тонн. На Тяглівському родовищі, запаси якого становлять понад 200 мільйонів тонн, докладно розвідане поле шахти Тяглівська №1.
Є проблеми і з підтопленням територій, внаслідок вуглевидобутку, що негативно впливає на довкілля, якість води, просідають грунти. За рік часу, відколи працюю головою РДА, жодної гривні в район не надійшло на вирішення екологічних проблем. Також є в районі довгобуд – будівництво школи в с. Пристань, її споруджують вже понад десять років. В с. Сілець триває кілька років будівництво яселсаду на 120 місць. Сілець – найбільше село у Львівській області, а там немає дошкільної установи. Цьогоріч за кошти з місцевого та обласного бюджетів вдалося зробити дах, тепер залишилися внутрішні та зовнішні роботи, підвести комунікації тощо.
Чимало клопотів є з передачею наземних споруд шахти «Візейська» громаді с. Сілець. Ми там плануємо підготувати інвестиційний майданчик для переробки лісу. Є й інші проблеми, будуть кошти – їх вирішуватимемо.
– В Україні гряде реформа місцевого самоврядування та децентралізація виконавчої влади. Яке Ваше бачення в цьому питанні?
– Нещодавно в районі провели підсумкову нарадусемінар голів та секретарів місцевих рад за участю Олександра Софія, керівника програм громадської організації «Європейський діалог», члена Міжвідомчої координаційної комісії з питань реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади у Львівській області, який проінформував з допомогою слайдів та практичних розрахунків про переваги створення спроможних територіальних громад. Окрім цього, з активом району з цього приводу проводили робочі зустрічі заступник голови Верховної Ради України, наша землячка Оксана Сироїд, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства, професор Анатолій Ткачук, які досить ґрунтовно розповіли про методику реформування органів місцевого самоврядування та децентралізацію повноважень органів виконавчої влади.
На разі нещодавно прийнятого Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» Уряд затвердив Методику формування спроможних територіальних громад. Ми зібрали інформацію в розрізі кожної територіальної громади, зробили паспортизацію всіх населених пунктів. Активно працює спеціальна районна комісія та створена нею робоча група. Всю технічну роботу маємо завершити до 18 травня. Думаю, що Сокальщина має усі шанси стати пілотним районом Львівщини щодо розробки перспективного плану об’єднання економічно спроможних територіальних громад. Проект перспективного плану передається в обласну державну адміністрацію, схвалюється на сесії обласної ради і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Впевнений, якщо керівники наших органів місцевого самоврядування зрозуміють, що це потрібно простим людям, і першими підуть цим шляхом, то, відповідно, нам буде легше в майбутньому, бо підтримка з Держбюджету, через Фонд регіонального розвитку таким громадам буде досить солідною. Майже 20 видів податків та зборів стовідсотково потраплятимуть в бюджети об’єднаних територіальних громад. Це повинні зрозуміти всі громадяни.
В нинішніх умовах третина місцевих рад району, які хронічно не виконують планові показники бюджету, багатьом не вистачає коштів на утримання органів управління, навіть не говорячи про розвиток громади. Йдучи на процес децентралізації влади, створення територіальних громад, економічно спроможних, на об’єднання, оптимізовуючи свої витрати, місцеві громади зможуть і будуть успішно розвиватися. Далеко ходити не треба. Цей шлях успішно пройшла Польща.
Записала Ольга ДИЛИН.
