Листи до редакції

Катерина Долгова вже 9 років мама-вихователька дитячого будинку сімейного типу у Львові

«Моє щастя помножено на десять», – мама-вихователька будинку сімейного типу

Катерина Долгова – мама-вихователька дитячого будинку сімейного типу. Вже 9 років діти називають її мамою. У сім’ї Катерини – три доньки та семеро синів.

Найстаршій Соломії – 21 рік, і вона студентка. Наймолодшому Максиму – 5, і він відвідує садок.

«Я завжди дуже любила дітей. Але оскільки була незаміжня, то думала, що стати мамою-вихователькою не можу. Та коли почала дізнаватися про форми опіки та піклування детальніше, зрозуміла, що помилялася. Я дуже хотіла дати материнське тепло тим, у кого його не було, і моя мрія здійснилася», – розповідає Катерина Долгова.

Спершу жінка створила прийомну сім’ю, взяла у дім трьох дітей. Зараз вони дорослі та вже створюють власні сім’ї. Згодом, у Львівській громаді управління «Служба у справах дітей» Львівської міської ради створило дитячий будинок сімейного типу, і Катерина стала у ньому мамою-вихователькою.

«Спершу мені було страшно, адже діти – це велика відповідальність, і з кожною дитиною, що приходить у наш дім, ми проходимо свою школу. Не завжди все просто, але коли зранку перед навчанням чи дитсадком тебе обіймають десять разів – ну хіба це не щастя? Помножте моє щастя на десять», – ділиться жінка.

Катерина виховує дітей власним прикладом. Навчає готувати, пекти, стежити за чистотою одягу та кімнат, доглядати за територією поруч з будинком. Влітку сім’я часто їздить у село, разом садять овочі, доглядають за садом, відвідують маму жінки, що мешкає за Львовом.

«Мама навчає нас усьому, ми абсолютно готові до дорослого та самостійного життя. У побуті прекрасно даємо собі раду. А ще вона багато з нами говорить, ми як з другом можемо з нею обговорити всі на світі ситуації. Мати таку маму – щастя», – говорить одна з прийомних доньок Катерини – Марічка.

«Мені дуже важливо, щоб мої діти розуміли, що таке життя, вміли дати собі раду за будь-яких обставин. Моє головне завдання – щоб вони виросли хорошими людьми, а ще добрими батьками», – додає Катерина.

Діти у жінки талановиті: хлопці грають на музичних інструментах, відвідують гуртки. Одна з її прийомних доньок Марічка готується із репетиторами до вступу – у Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Дівчина має талант у малюванні, чудово декорує. Євген, якому 20, планує реалізувати себе у сфері ІТ. Соломія, найстарша серед дітей, навчається на педагога молодших класів, а поза навчанням у неї хобі – випікати торти. Вероніка, якій 7, справжня маленька модниця: її гардероб повен сукенок з мереживом та блискітками.

«Я всіляко підтримую таланти моїх дітей, не шкодую на це ані часу, ані коштів. Вероніка любить гратись ляльками, одягати їх – поповнюю цим лялькам гардероб. Соломія випікає – купую усе для випічки та для декорування. Це чудово і дуже важливо, коли у дітей є захоплення», – каже жінка.

Катерина виховує дітей одна, при потребі їй допомагає сестра та мама. Влітку та у теплу пору року велика сім’я їде на море, багато подорожує Львівщиною.

«Війна все дуже змінила. Змінила мене і дітей. Діти вмить подорослішали. У мене обладнано підвал під укриття, а ще на подвір’ї стоїть заправлений бус, щоб у разі потреби, вивозити дітей у безпечне місце. Так хочу, щоб вони жили під мирним небом у нашій країні.

Не засуджую батьків, які залишили своїх дітей – дуже їх шкодую. Просто у цих людей, ще в дитинстві всередині якийсь механізм зламався, щось пішло не так, і вони виросли. Тому я дуже багато праці і любові вкладаю у дітей, це так важливо, бо з тої любові потім виростає людина, яка вміє любити», – розповідає Катерина Долгова.

Сім’я дотримується усіх святкувань та традицій. Діти колядують, посівають та щедрують, відтак на Щедрий вечір готують усі 12 страв.

«Ми неодмінно готуємо усі традиційні страви: це і борщ з пісними дріжджовими млинцями, кутя, пампушки, риба. Завжди з нетерпінням чекаємо свят, збираємося усі разом. Будемо щедрувати і багато молитись, щоб в Україні настав мир», – каже наостанок Катерина.

Довідка

«Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) – створюється за бажанням подружжя або окремої людини, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. До створення ДБСТ підходять з відповідальністю, збирають необхідні документи та проходять навчання. Майбутні батьки-вихователі знайомляться попередньо з дітьми, після чого формують родину», – розповідають в міському управлінні «Служба у справах дітей».

Якщо Ви відчуваєте готовність створити велику щасливу родину та подарувати дітям любов, або хочете принаймні дізнатися більше про таку можливість як дитячий будинок сімейного типу, звертайтеся за консультацією в управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради: м. Львів, пл. Ринок, 1, каб. 523, тел. (032) 235-40-40, e-mail: ditu.lviv@lvivcity.gov.ua.

Голос Сокальщини на GoogleNews