За статистикою, з кожним роком кількість ліворуких людей на земній кулі збільшується. За даними різних авторів, сьогодні їхня частка складає від двох до восьми відсотків.
Переучувати таких дітей не можна. Втручання в роботу мозку є особливо небезпечним у випадках, коли ліворукість є способом компенсації дитиною наслідків родової травми. Примусове переучування може зламати відлагоджені механізми, призвести до невротичного заїкання, також дефектів письма та читання, емоційних порушень, істеричних неврозів… Переучена дитина може навіть перестати писати, говорити. Особливо яскраво вони проявляються у формі істеричної сліпоти: дитина жаліється, що не бачить ліній та клітинок у зошиті, під час списування із дошки у неї «губляться» букви, слова і цілі фрази.
Перед контрольними роботами у дітей, які зазнали «переучування», інколи можуть виникати нудота, блювота, бурхливі психомоторні реакції. Вона лінуватиметься, стане дратівливою. У переученої дитини – поганий почерк, погіршується діяльність правої півкулі її головного мозку. Дитина почувається не такою, як усі. Треба пам'ятати, що ліворуким важче адаптуватися до школи. Якщо звичайним дітям дають на адаптацію чотири тижні, то ліворукій потрібно вісім. Адже це не патологія, а варіант норми. Важливі нейрофізіологічні реакції у них відбуваються не так, як у праворуких.
Тому просто пояснюйте дитині: в тому, що вона не така, як всі, немає нічого поганого. Нехай вона буде впевнена в собі. А коли прийде час навчання, поспілкуйтеся з вчителькою, попередьте її про особливості дитини і попросіть при проведенні занять їх врахувати.
Ліворукі першокласники погано сприймають і запам’ятовують літери складних конфігурацій, не уявляють зоровий образ букв у цілому. Це призводить до порушення співвідношення елементів, «дзеркального» написання букв. На початку освоєння правопису, такі діти часто відтворюють цифри та літери у дзеркальному відбитті: («Є3», «ЯК», «В3», «69»…).
У лівші немає стійких уявлень де права чи ліва рука. Вони можуть прочитати чи написати букву або цифру у будьякому напрямку (як у горизонтальному, так і у вертикальному). У таких дітей можуть виникнути труднощі з визначенням часу за циферблатом, тому їм краще купити електронного годинника; виникають труднощі й у виконанні тієї самої дії двома руками, для цього повісьте на стіну чи дошку ватман, дайте дитині крейду, олівець – нехай покреслить спочатку вертикальні лінії однакової довжини, потім збільшує чи зменшує їх. Спочатку вона повинна робити ці вправи кожною рукою окремо, а потім обома руками разом. Крім того, можна намалювати правою і лівою рукою одночасно будьяке симетричне зображення щодо вертикальної осі. Це потребує специфічного підходу до даної групи дітей.
Дитина плутає схожі за зображенням букви, пише зайві елементи або не дописує їх. Ліворукі учні мають нестійкий почерк: нерівні штрихи, великі, розтягнуті букви різного нахилу. У таких дітей дуже повільний темп письма.
З метою полегшення процесу навчання письма дітейлівшів, видавництво «Ранок» (м. Харків) підготувало прописи, призначені спеціально для ліворуких першокласників. Посібники створені на основі прописів з калькою А. М. Заїки «Мій перший зошит» (до букваря М. С. Вашуленка, Н. Ф. Скрипченко). Вище зазначені прописи рекомендовані Міністерством освіти і науки України, успішно використовуються у практиці початкового навчання.
У чому ж полягає різниця між «традиційними» прописами і прописами для лівшів? Оскільки дитина, що пише лівою рукою, цією ж рукою закриває зразок написання букви чи складу, укладачі вдалися до такої новації. Зразок, з якого зазвичай починається будьякий рядок у прописах, дублюється наприкінці рядка, тобто стоїть і зліва, і справа. На наш погляд, таке розташування графічного матеріалу дозволить дитині спокійно, без зайвих рухів наслідувати зразок, адже він постійно перебуває у полі її зору. Це особливо стосується письма літер. Складів та коротких односкладових слів. Починаючи навчання ліворукої дитини письму пам'ятаєте, що на перших етапах навчання вона потребує спеціальної допомоги: необхідно навчити її правильно сидіти, розташовувати зошит, тримати ручку і лише після цього можна починати вивчення букв.
Особливе значення для ліворукої дитини має положення ручки і руки при письмі – ліворука дитина повинна тримати ручку вище, ніж праворукий – на відстані приблизно 4 см від кінчика пера (стержня).
Вважається, що лівші більш прихильні до гуманітарних наук, а правші – до точних. Лівші більш мрійливі і часто гостріше сприймають проблеми: мислять образами, швидше проникають у глиб проблеми, пошук рішень ведуть інтуїтивно, а не вивчають її послідовно, по частинам, як правші. Ліворукі часто відрізняються яскравою індивідуальністю, акторськими здібностями, дуже добре проявляють себе в мистецтві.
Так, лівою рукою писали свої шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Пікассо, ліворукими були видатний фізіолог І. Павлов, письменник і вчений В. Даль, творець теорії відносності А. Ейнштейн, Чарлі Чашин, Льюїс Керслл, Гарі Трумен, Бенджамін Франклін, Юрій Цезар, Мерлін Монро та багато інших видатних людей.
Наталiя ГАВРИЛІВ, вчитель-логопед Забузького•та Сокальського логопункту•при школі №2.