Сьогодні, 22 травня, біля пам’ятника Тарасу Шевченку лунали безсмертні вірші Великого Кобзаря, з нагоди 163-ї річниці перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій Горі.
У Дрогобичі з нагоди цього відбулось традиційне віче за участі священнослужителів, керівництва громади, учнівства, представників просвітянських організацій та мешканців міста.
Віче розпочали з пісні «Думи мої, думи мої..» у виконанні Бояну Дрогобицького, після чого відбулась спільна поминальна молитва під супроводом священнослужителів Дрогобича.
Після спільної молитви, з промовою виступив міський голова Тарас Кучма.
Сьогодні не просто день пам’яті перепоховання Великого пророка. Це день, коли люди відкрили для себе дух українства. Коли у ті часи усе занепадало, українську мову забороняли, школи закривали, московський чобіт топтав українську землю і нищив українську націю. Тому у день перепоховання ніби повернувся цей дух українства. Дух, який показує, що ми – українці. І нам є різниця – є різниця, якою мовою говорити, який хліб і на якій землі ми збираємо. Нам є різниця, скільки людей гине сьогодні для того, щоб в майбутньому навіть не виникало цього питання. Тому, що ми є велика українська нація. І своєю боротьбою ми маємо показати, що є і інше життя, без байдужості, а з поривом до волі і свободи, – звернувся до присутніх Тарас Кучма.
На завершення пам’ятного заходу відбулось спільне покладання квітів та лампадок до пам’ятника Тарасові Шевченку, – Генію та Пророку, чиї твори крізь століття не втрачають своєї актуальності та мотивують українців не коритись ворогу, а боротись за вільну, сильну та успішну Україну.
Нагадаємо, 10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер і був похований на Смоленському кладовищі. Після того, п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі. Відтак, українського генія було перевезено в Україну й перепоховано на Батьківщині, згідно заповіту: «Як умру, то поховайте…на Вкраїні милій…».