Головна / Новини культури / Художній керівник Народного дому села Завишень дарує свій талант людям

Художній керівник Народного дому села Завишень дарує свій талант людям

Справжньому працівнику культури притаманний постійний пошук, вміння побачити, знайти і підтримати здібності та хист кожного учасника художньої самодіяльності. "Залишай себе в праці  і ти будеш щасливий",  писав В. Сухомлинський. Щаслива своєю творчою працею Ганна Крук. Вона прийшла працювати художнім керівником у Народний дім села Завишень майже 45 років тому. Усі, кому довелось працювати з нею, відзначали її працьовитість, ентузіазм і закоханість у пісню, художнє слово, запальний танець. Аби залучити завишенців до культури, вона ходила з хати до хати і запрошувала здібних до музики та співу людей, незалежно від віку, до участі в аматорських колективах сільського Народного дому.

В архівних матеріалах знайшли цікаву інформацію: за період від 29 грудня 1966 року по 1 липня 1967го осідок культури села Завишень відвідало понад 14 тисяч глядачів. А 9 січня 1973 року Народному дому присвоєно звання закладу відмінної роботи. Тоді тут працювало вісім гуртків художньої самодіяльності, великою популярністю користувався вокальний жіночий ансамбль "Мрія". За яку б справу не бралася Ганна Василівна  всюди досягала мети. Завишенці постійно брали участь у конкурсах, з яких привозили нагороди. У 1989 році за сумлінну працю її нагородили орденом "Знак пошани". Але вона не зазналася, не загордилася, продовжувала розвивати культуру в рідному селі.

Фольклорний гурт, дівочий та юнацький ансамблі, хор "Хлібодар", малі фольклорні форми… Незабутніми були їх виступи не лише на рідній сцені, в районі чи області, а й в Києві, на Східній України та за кордоном  у Польщі та Угорщині.

А ще Ганна створила дуже цікаве жіноче тріо, у яке, окрім неї, входили Ганна Сироїд (Іванчук) та Ганна Коваль. Колишній голова колгоспу "Нове життя", нині вже покійний Євген Шкаврін, з любов’ю і жартома називав цей творчий колектив "Три Ганки".

Коли ж народний хор "Хлібодар" виступав у Києві на ВДНГ, то ніхто не вірив, що у складі колективу є мешканці сіл лише однієї селищної ради, адже їх кількість сягала сімдесяти осіб.

Вимогливість до себе та інших, величезна відповідальність, помножені на талант, даний Богом, характеризують цю тендітну жінку з добрими очима і щедрим серцем.

Любов до мистецтва Ганна прищепила своїм дітям. Доньки Руслана та Наталя отримали в спадок від мами гарний голос, акторські та організаторські здібності. Змалку навчала співу онучку Іринку, співала з нею в дуеті. Молодечий запал, жвавість вдачі, любов до української пісні  це далеко не повний перелік рис характеру цієї талановитої жінки. Нинішній колектив Народного дому з теплотою і вдячністю згадує той час, коли Ганна Василівна була поруч.

Сьогодні вона активно працює в українській громаді Відня, проводить культурнопросвітницьку роботу при церкві святої Варвари. Організувала дорослі і дитячі хори, які щонеділі беруть участь у св. Літургіях. Вона  організатор українських вечорниць, Шевченківських свят, навчає щедрівок, колядок, веснівок, готує співочі гурти для участі у фестивалях української пісні, що відбуваються в Австрії.

Вболіває за долю культури на Сокальщині, у рідному Завишні. Телефонує, цікавиться, над чим працюють працівники культури тут, вдома, радиться з ними стосовно проведення свят там, на чужині. Її шанують в українському товаристві у Відні, до неї горнуться люди різних поколінь.

Коли ж приїздить додому, то зустрічається з тими людьми, які близькі її серцю і обов’язково вишукує нові пісні, ноти, фонограми, сценарії.

Відвідує свята, які відбуваються в районі. Тішиться, що наша культура розвивається. А ще, як бачить на сцені своїх вихованців, то її душу проймає особлива радість, значить проросли зерна творчості, які вона засіяла у дитячих душах. Тому й на очі набігали сльози, коли співав ансамбль "Гармонія", який вона створила п’ять років тому, а її вихованці Орися Мигаль, Марія Бохняк, Ірина Нечай тепло вітали свого вчителя.
Немає кордонів для тих, хто виріс з культури, кому дорога українська пісня, українське слово. Дарувати свій талант людям  це, мабуть, найбільше щастя.

Світлана МУСІЙ,
Ганна КОВАЛЬ,
працівники Народного дому с. Завишень.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

20 + four =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!