14 липня у Львові відбудеться прощання з трьома військовослужбовцями – Михайлом Вакаровим, Андрієм Тимчишиним та Романом Ткачуком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Міська влада закликає львів’ян і гостей міста долучитися до церемоній та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Прощання з Андрієм Тимчишиним розпочнеться о 09:00 у храмі Пресвятої Богородиці Володарки України УГКЦ на вул. Новознесенській, 34. Чин похорону Андрія Тимчишина, Михайла Вакарова та Романа Ткачука запланований на 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вул. Пасічній.
Михайло Вакаров «Андрон» (10.11.1969 — 01.06.2024) був львів’янином. Навчався у початковій школі №4, згодом – у ліцеї №21 Львівської міської ради. Професійну освіту здобув у професійно-технічному навчальному закладі у Львові, де опанував фах вітражиста. Проходив строкову військову службу, працював вітражистом на приватних підприємствах. За спогадами рідних, Михайло був люблячим чоловіком і батьком, вірним другом, відповідальним і мужнім, відзначався добротою, щирістю та працьовитістю. Особливе місце в його житті займало мистецтво вітража, якому він присвятив багато років. У 2023 році став на захист України, воював на Донецькому напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. У Михайла Вакарова залишилися мати, дружина, дві доньки, син, брат, племінники та інші рідні.
Андрій Тимчишин (05.12.1991 — 16.02.2025) також родом зі Львова. Він навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №7, а вищу освіту здобув у львівському університеті за спеціальністю «Міжнародний туризм», отримавши кваліфікацію менеджера міжнародного туризму. Проходив строкову військову службу, працював у сфері торгівлі на приватних підприємствах. Рідні згадують Андрія як добру, щиру, турботливу та життєрадісну людину з позитивним ставленням до життя і любов’ю до тварин. Він захоплювався мотоциклами та технікою, умів майструвати, любив готувати, рибалити та відпочивати на природі. У 2024 році став до лав захисників України, боронив державу на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. У Андрія Тимчишина залишилися мати, брат та родина.
Роман Ткачук (01.02.1988 — 09.07.2026) – львів’янин, випускник середньої загальноосвітньої школи №90 міста Львова. Після школи здобув професійну освіту у Львівському професійному коледжі готельно-туристичного та ресторанного сервісу. За словами близьких, Роман був добрим, щирим, чуйним і справедливим, завжди підтримував тих, хто потребував допомоги, був надійною опорою для рідних і вірним другом. У вільний час цікавився історією рідного краю та займався пошуком історичних артефактів. З початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист України. Служив на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Був відзначений орденом «За заслуги», нагрудним знаком «За зразкову службу», медаллю «За поранення», медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» та нагрудним знаком «Ветеран війни». У Романа Ткачука залишилися дружина, сестра, племінниця, тесть та інші рідні.