Сокальщина у скорботі. Помер захисник України Андрій Іванович Блащук, житель села Завишень, який із перших днів повномасштабної війни став на захист держави.
Андрій Блащук народився 25 січня 1975 року в селі Завишень у родині Івана та Євгенії Блащук. Його дитячі та юнацькі роки минули на рідній Сокальщині.
Навчався Андрій у Жвирківській середній школі. Після завершення одинадцяти класів продовжив освіту в Червоноградському гірничому технікумі. Згодом працював на шахті «Великомостівська», де обіймав посаду підземного майстра.
Із початком великої війни добровільно вступив до ЗСУ
Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, Андрій Блащук не залишився осторонь. Уже на другий день повномасштабного вторгнення він добровільно записався до лав Збройних Сил України.
Захисник проходив службу у складі 93-ї окремої механізованої бригади, де був стрільцем і водієм.
Під час служби Андрій:
- перебував на передовій;
- виконував бойові завдання, зокрема у Бахмуті та Бородянці;
- працював стрільцем і водієм;
- евакуйовував людей із найскладніших та найнебезпечніших ділянок, ризикуючи власним життям заради порятунку інших.
Війна залишила тяжкі наслідки для його здоров’я. Під час служби Андрій Блащук отримав осколкове поранення та контузії.
Після звільнення зі служби він повернувся до мирного життя та роботи. До останніх днів Андрій працював водієм у ТОВ «Автолайн».
Рідні та близькі збережуть пам’ять про Андрія Блащука
Для тих, хто знав Андрія Івановича, він залишиться мужнім захисником України, відповідальним працівником та людиною, яка у найважчий для країни час не залишилася осторонь і виконувала свій обов’язок.
Світла пам’ять про Андрія Блащука житиме у серцях його рідних, дітей, друзів, побратимів та всіх, кому довелося знати цю мужню й добру людину.
Щирі співчуття висловлюють дружині Юлії, дітям Ользі, Назарові, Владиславові та Захару, а також сестрі Оксані.
Вічна пам’ять Андрію Івановичу Блащуку.
Про дату та час чину похорону Андрія Блащука буде повідомлено додатково.