На старому Голосківському цвинтарі у Львові завершили тривалу спільну українсько-польську ексгумаційну експедицію, під час якої досліджували військові поховання часів оборони міста у вересні 1939 року. Роботи тривали понад місяць на ділянці площею близько 260 кв. м.
Археологи й пошуковці встановили, що на цій території було 133 індивідуальні могили. Загалом ексгумували останки 115 вояків Війська Польського та 18 солдатів німецького Вермахту. За словами керівника ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомира Горбача, усі загиблі були поховані в окремих могилах, розташованих у три щільні ряди без звичних проходів, імовірно, силами місцевих мешканців. Після перевірки території четвертого ряду поховань не виявили.
Під час робіт знайшли близько 2900 предметів: елементи військової уніформи та спорядження, релігійні атрибути, особисті речі. Належність полеглих до польської чи німецької армії визначали переважно за ґудзиками та іншими деталями одягу. Серед польських військовослужбовців виявили сім розпізнавальних жетонів, шість із яких були заповнені. Дані на них підтверджують, що це були військові польської національності та католицького віросповідання.
Один жетон виявився незаповненим. Біля цього поховання знайшли греко-католицький хрестик, що, за словами Любомира Горбача, свідчить про українське походження загиблого. Дослідник допускає, що він був мобілізований незадовго до боїв і не встиг внести дані до жетона. Горбач також наголосив, що серед військовослужбовців Війська Польського, які обороняли Львів, могли бути й інші українці, призвані з Рівненщини, Волині, Львівщини та безпосередньо зі Львова.
Із німецьких солдатів семеро мали ідентифікатори. Встановлено, що всі вони служили у 98-му полку 1-ї гірської дивізії Вермахту, яка вела бої з польським гарнізоном зі західного боку Львова. Останки цих військових передали представникам організації Volksbund, що займається пошуком і похованням німецьких солдатів; їх перепоховають на збірному військовому цвинтарі в селі Потеличі на Львівщині.
Щодо полеглих воїнів Війська Польського, фахівці відібрали зразки кісткової тканини для ДНК-досліджень з метою встановлення їхніх особистостей. Після завершення ідентифікаційних процедур останки планують перепоховати на цвинтарі у Мостиськах. Представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска розповіла, що вже сформовано список із 76 прізвищ можливих загиблих, проте через давність подій пошук родичів буде ускладненим.
Для нас саме ідентифікація останків — найважливіший етап роботи, оскільки важливо повернути цим людям їхні імена. І це теж важливо для їхніх нащадків, — зазначила Домініка Сєміньска.
Вона також подякувала Львіву за сприяння в організації експедиції. У Львівській міській раді наголосили, що місто забезпечило пошуковцям необхідні умови: безпеку на об’єкті, охорону громадського порядку та підготовку території до початку робіт. Заступниця директора офісу охорони культурної спадщини ЛМР Маріанна Мороз підкреслила, що така співпраця допомагає глибше вивчати спільну історію та гідно вшановувати загиблих.
Пошуково-ексгумаційні роботи на старому Голосківському цвинтарі стартували 25 серпня. У складі експедиції працювали близько 30 фахівців: представники українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», Інститутів національної пам’яті України та Польщі, а також меморіально-пошукового центру «Доля». Роботи проводили на підставі дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників АТО, а також Українського інституту національної пам’яті за зверненням ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».
Перші дослідження на території Голосківського цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам’яті ще у 2010 році. У 2019 році пошукові роботи відновили у співпраці з Товариством «Пам’ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося уточнити межі військового кладовища, після чого українська сторона підготувала та передала в Державну міжвідомчу комісію в Києві пакет документів для проведення ексгумації польською стороною.
Наступний етап — власне ексгумаційні роботи — тривалий час відкладали через паузу в українсько-польському діалозі з питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство «Пам’ять» звернулося до Міністерства культури України з ініціативою відновити заходи зі збереження польських військових поховань 1939 року у Львові. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов у практичну площину.
Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, загиблих під час оборони Львова, відбувся у серпні 2025 року. Тоді протягом понад чотирьох тижнів працювала спільна експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах, де, за даними Любомира Горбача, виявили останки 34 вояків.
Відеоматеріал про завершення ексгумаційних робіт на Голосківському цвинтарі можна переглянути за посиланням: ?feature=oembed