З перших днів війни вся Україна об’єдналася, щоб перемогти ворога. Чоловіки взяли у руки зброю, захищають нашу Батьківщину від москалів, а жінки волонтерять у тилу, кожен докладає максимум зусиль, щоб перемога настала якнайшвидше.
Директор ТзОВ «Галичхутро» Василь Муха – добре знаний на Сокальщині. На третій день, у неділю, вирішив, що треба починати допомагати нашим захисникам та людям, які залишилися на територіях, де ведуться бойові дії. Подзвонив до знайомих у Київ, у Харків, у Гостомель, люди сказали, що є проблеми з хлібом, з їжею. Відразу після розмови, у понеділок, Василь Петрович виділив дві свині і люди зробили з цього м’яса тушонки. Побачили, що м’ясних тушонок виходить зовсім небагато і почали думати, як удосконалити виробництво, щоб нагодувати якнайбільше потребуючих та військових.
Тоді прийшла ідея робити кашу з м’ясом, вона і ситніша, і калорійніша, і це виходить повноцінний сніданок, обід чи вечеря. Відтоді жителі Великого та працівники ТзОВ «Галичхутро» почали готувати горохові, гречані, пшеничні, рисові каші з м’ясом. Василь Муха взяв зерно, поїхав у млин в с.Лучиці, змолов борошно і роздав людям, які готові були випікати вдома хліб. В той час у магазинах не було дріжджів, п. Василь зателефонував на підприємство, яке виготовляє дріжджі і його надали безкоштовно. Так розпочали випікання хліба. Відтоді чимало жінок у с. Велике, с. Поториця, с. Горбків, с. Лучиці, с. Шарпанці, щоденно печуть сотні буханок хліба. Вже налагоджено механізм – зранку розвозять муку та дріжджі по оселях господинь Сокальщини, а ввечері забирають свіжий хліб, на підприємстві його упаковують та складають у ящики, потім везуть туди, де є потреба. Також долучилися до випікання хліба і торгові мережі «Рукавичка» та «Наш край». Господині випікають різні види хліба, який смакує наших військовим та жителям окупованих територій – пшеничний, житній, сірий.
Для приготування каш з м’ясом придбали крупорушку. Тепер роблять крупи з кукурудзи, ячменю, пшениці, гречки. Поряд із місцевими тут трудяться і люди, які втекли від війни – жителі Сум, Харкова, Краматорська, які мали партнерські відносини із «Галичхутро» і в перші дні війни попросили Василя Муху, щоб посприяв із переїздом. Вони тут з перших днів волонтерять. Тут все чітко і злагоджено – одні миють банки, інші – готують каші, наповнюють нею банки, тоді закривають і відправлять в інший цех, де батько і двоє синів із Краматорська печуть всі каші із м’ясом у автоклавах, всього їх мають дванадцять. Одночасно можуть варити 64 банки каші.
Люди бачать, що всі харчі їдуть на передову, а не в теплі кабінети командирів. Тому довіряють Василю Мусі, допомагають, хто чим може. Наприклад, мешканка с. Лещатів передзвонила і попросила забрати три свині із її господарства для допомоги військовим, також свиню віддав житель с. Горбків, з всього цього м’яса вже виготовили каші і відправили на передову. Люди долучаються, хто яке може. Несуть з дому банки, кришки, зараз проблем з тим немає. Також жертвують гроші, хтось 100, 200 гривень, а дехто і великі суми, за ці кошти заправляють пальним машини, які везуть хліб, каші та іншу допомогу для військових та жителям міст і сіл, де іде війна.
На «кулінарному фронті» кожен має свою роботу, за яку відповідає. Одні печуть хліб, інші – роблять каші з м’ясом, ще інші – варять ці каші, чоловіки – доставляють допомогу на передову.
Дякуємо всім і кожному, хто долучається до перемоги України!