Беру у руки пухку хлібину,
А думка про тих,
Хто від голоду гинув.
Чому було так, чому так сталось,
Що на Вкраїні хліба не стало?
Чому люди не мали що їсти,
Ломились у двері ті активісти.
Все вигрібали аж до зернини
Та вивозили із України.
Тонули баржі, зерном набиті:
Нікому хліба не треба в світі.
Той не бере, той не купує,
А бідний вкраїнець — бур’яном “смакує”.
Була Вкраїна колись весела,•Та вимирають цілісінькі села,
Кордон закрито, вже не втекти,
Вродило б жито, щоб хліб спекти…
Багато років пройшло відтоді,
А біль голодний забути годі.
Любов РИБАК.
с. Угринів.