На Водохрестя вбирають сосну яблуками. Потім всім селом із ліхтарями святкове дерево несуть до церкви на освячення, а далі – у місцевий народний дім на торги. Зібрані кошти віддають на благодійність.
Найдешевше коштують яблука знизу ялинки, ті що зверху – дорожчі. Найбільше ціниться яблуко з самого вершечку. У Гусакові запевняють, що подарувати дівчині яблуко з верхівки, те саме що освідчитись. Поява традиції пов’язана з легендою. Гостював якось у Гусакові відомий художник і закохався у місцеву красуню. Дівчині він теж припав до серця. Та освідчення не відбулося, оскільки парубок був заручений з іншою. Незадовго до Йорданських свят він повернувся додому.
Дівчина з Гусакова дуже сумувала за коханим. Вийшла у сад і почала молитися, просити в Бога дива. Місцеві кажуть, що Господь почув її благання. Вже уранці парафіяни, йдучи до церкви по свячену воду, побачили в саду серед снігу сосну, а на ній – безліч червоних яблук. Міщани попадали на коліна. Все село прийшло подивитися на диво, а потім взяли сосну з яблуками і понесли до церкви, щоб священик освятив.