Белзька громада зустріла свого Захисника, Максима Миколайовича Дністрянського, який повернувся додому на щиті.
“Його чекали… Чекали живим… Чекали з надією, що війна пощадить…” — але він повернувся як Герой, віддавши своє життя за Україну.
Мороз різав подих, але ще сильніше різав біль. Сльози рідних падали на білий сніг, який став символом чистоти жертви.
Мешканці Белза та громади вийшли, щоб віддати останню шану Захиснику з державними прапорами, молитвою, на колінах.
Максим Дністрянський назавжди залишиться в пам’яті громади як мужній воїн, син, батько, брат. Його подвиг — частина нашої спільної історії та незламності.