У п’ятницю, 14 лютого, Львів попрощається із захисниками України – Юрієм Стецем і Михайлом Лосиком, які загинули, захищаючи країну від російських окупантів.
Львівська міська рада закликає мешканців та гостей міста взяти участь у церемонії прощання та утриматися цього дня від розважальних заходів.
О 09:30 ранку відбудеться молитва і прощання з Юрієм Стецем у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької за адресою: проспект Свободи, 28.
Церемонія похорону обох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Опісля, приблизно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають захисників на Личаківському кладовищі.
Біографічна інформація про загиблих
Юрій Стець (18.06.1973 – 05.02.2025)
Юрій Стець народився у Львові. Навчався у Ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса Львівської міської ради, після чого здобув освіту у Львівському технікумі промислової автоматики. Військову службу проходив у лавах військ зв’язку на Житомирщині.
Тривалий час працював у компанії «Лотос-Львів», а протягом останніх 15 років – у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. У вільний час Юрій захоплювався футболом.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії долучився до складу 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ та виконував бойові завдання на Донеччині.
У Юрія залишилися сестра та племінники.
Михайло Лосик (12.03.1975 – 05.02.2025)
Михайло Лосик родом із села Михайлевичі на Львівщині. У 1992 році закінчив Михайлевицьку гімназію, а пізніше здобув професійно-технічну освіту у Погірцях.
У період з 1994 по 1996 роки служив у танкових військах, а з 1996 по 2011 рік – у підрозділах колишньої Державної служби охорони при МВС України. Понад десять років обіймав посаду начальника охорони у львівському відділенні АТ «ТАСКОМБАНК».
За словами близьких, Михайло був люблячим сім’янином, хорошим другом і чуйною людиною. Він любив природу та із задоволенням працював на землі.
З початком повномасштабного вторгнення став до лав 5-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, щоб захищати Україну.
У Михайла залишилися мама, дружина, донька та онуки.