Цікаво знати

Вірусні гепатити – загроза людству

Одним з найбільш обговорюваних громадськістю інфекційних захворювань з хронічним перебігом є вірусні гепатити (ВГ). Потрібно зазначити, що населення вкрай мало поінформоване щодо особливостей перебігу, прогнозу при різних варіантах захворювання.

Прогрес в діагностиці та лікуванні цього захворювання та існування захворювань з гіршим прогнозом, наприклад, ВІЛ, СНІД, призвели до послаблення раніше настороженого ставлення до проблеми ВГ, вони вже сприймаються як тривожні стани з вкрай важкими наслідками.

Вірусні гепатити  це велика група інфекційних захворювань людей з переважним ураженням печінки, в основі якого є пошкодження вірусами печінкових клітин. Захворювання мають подібні ознаки, але відрізняються за збудником, шляхами зараження та наслідками. До цієї групи не включають вірусні захворювання, при яких можливий розвиток ураження печінки (інфекційний мононуклеоз, інфекція ЕпштейнаБарр тощо). Втім гепатит є лише одним із проявів при цих захворюваннях. Нині до збудників, які поражають печінку, відносять віруси гепатиту А, С, Д, Е. Здатність зумовлювати розвиток хронічного гепатиту мають лише віруси В, С, Д, причому вірус гепатиту Д не може спричинити шкоди без одночасного поєднання з вірусом В.

Триває вивчення ще декількох вірусів, тому не виключено, що кількість цих збудників буде збільшена.

Останнім часом клініцисти часто стикаються з наявністю у хворих одночасно двох, а то і трьох збудників гепатиту. Вірусний гепатит залишається значною проблемою системи охорони здоров'я в усьому світі. Згідно з даними ВООЗ, у світі ВГ інфіковано або перенесли їх в минулому майже 2 млрд. осіб. Щорічно у світі на ВГ хворіють майже 50 мільйонів людей і 2 млн. вмирає від цієї недуги. 170 млн. є носіями цих вірусів, що складає 3 відсотки усього населення планети.

В Україні відзначається стійке зростання захворювання на ВГ, особливо В та С та їх одночасного поєднання. Така ситуація безпосередньо пов'язана із поширенням ін'єкційної наркоманії. Так, частота внутрішньовенного споживання наркотичних речовин серед пацієнтів з мікстгепатитами В+ С складає 6080 відсотків. Потрібно також враховувати можливість поєднання ВГ та ВІЛінфекції  шляхи зараження однакові. Наявність ВІЛінфекції у хворих на хронічний гепатит В і С підвищує швидкість прогресування ураженої печінки у 45 разів порівняно з пацієнтами з однією інфекцією та підвищує показник смертності пацієнтів з ВІЛСНІДом у десять разів. З іншого боку наявність супутнього ураження печінки обмежує вибір препаратів для лікування ВІЛінфекції. Відповідно до невтішних прогнозів через 2030 років основну загрозу людству становитиме не ВІЛінфекція, як вважали раніше, а саме вірусні гепатити. Високий рівень захворюваності пов'язаний головним чином з порушенням санітарногігієнічних умов. Поширення інфекції відбувається на тлі погіршення екологічних та соціальноекономічних умов життя населення.

У нас обстеження на ВІЛінфекцію, гепатити В і С проходять лише донори та допризовники. Так, у 2012 році обстежили 1059 донорів. Було виявлено 3 хворих гепатитом Б та 11  гепатитом С. Від токсичного пораження печінки померло 2 особи, від алкогольного цирозу печінки  4, інших гепатитів, в т. ч. вірусних  10 осіб. Зараз, наприклад, прийшов оформляти інвалідність юнак, який демобілізувався з війська. Він захворів гепатитом С. Тепер його чекає довготривале лікування. А от іншому хворому  ін'єкційному наркоману вже важко допомогти. У 2010 році в нього виявили гепатит Б, а ще він ВІЛінфікований. Ніде не лікувався. Тепер має ІV стадію ВІЛінфекції та хронічний гепатит і лікується у Львові.

Хронічні гепатити є особливою проблемою сучасної медицини, їхня частота серед усіх гепатитів складає 7080 відсотків. Окрім вірусних гепатитів, велике значення мають алкогольний і токсичний гепатит, в т. ч. зумовлений неконтрольованим застосуванням лікарських засобів. Єдине джерело інфекції  хвора людина або вірусоносії. Основний механізм зараження при гепатитах А і Е  через воду, харчові продукти і контактнопобутовим шляхом. Не виключено також через кров та статевим шляхом. Вірусний гепатит В, С, Д поширюється двома шляхами: природним, тобто статевим та зараженням дітей під час пологів, коли породілля хворіє на гепатит або є вірусоносієм, та штучним шляхом. До нього належить зараження під час медичних маніпуляцій (операції, ін'єкції, стоматологічні втручання, гінекологічні обстеження та інше), що тепер буває рідко у зв'язку з використанням одноразових інструментів; а також при проведенні манікюру, педикюру, голінні, татуюванні, що пов'язано з неякісною стерилізацією інструментів. Потрібно також враховувати, що гостра фаза гепатиту В і С характеризується прихованим перебігом, при цьому людина тривалий час не знає про інфікування до виникнення значних ускладнень з боку печінки, випадкового виявлення підвищення активності печінкових ферментів, збільшення печінки за результатами ультразвукового обстеження. В таких випадках необхідно скерувати хворого до інфекціоніста або гастроентеролога для уточнення форми захворювання, визначення активності процесу та вирішення питання щодо тактики лікування і обстеження. Якщо мова йде про вірусний гепатит А, то для одужання достатньо симптоматичного лікування та дієти при хронічних ВГ. При гепатиті С необхідно призначати противірусну терапію на тривалий час, що потребує значних матеріальних затрат. Лікувати хворих гострими вірусними гепатитами повинні лікаріінфекціоністи. Що стосується хронічних ВГ та їх ускладнень, то їх лікують лікаріінфекціоністи, гастроентерологи, хірурги.

Правильно призначити обстеження та лікування може лише лікарспеціаліст.

Ярослав ВОРОНА,
лікар інфекційних захворювань КЗ СРРЛО “Сокальська ЦРЛ”.

Голос Сокальщини на GoogleNews