З життя господарника

На Сокальщині успішно працює 20 років молоко-заготівельне підприємство

У селах Переспа та Зубків добре знають Нестора Черкаса, який став одним з перших, хто у 90х роках минулого століття ризикнув започаткувати власний бізнес на Сокальщині. Та незважаючи на різні перепони і труднощі, підприємець не лише вистояв, але й досягнув успіхів. А все почалося 20 років тому, коли державні підприємства перебудовувалися, стаючи на рейки ринкової економіки. Чимало з них просто збанкрутували і закрилися. Нелегкі часи переживали й колгоспи, реформуючись у селянські спілки, а потім й ті канули в Лету. Тоді почали зароджуватися перші кооперативи та малі підприємства. Вирішив спробувати себе у підприємництві й Нестор Степанович, який у квітні 1994го разом з дружиною Галиною Василівною створив перше мале підприємство по заготівлі сільськогосподарської продукції.

Його назвали на честь доньки "Христина". Подружжя спочатку займалося заготівлею молока та м'яса. Нині таких малих підприємств, які заготовляють сільгосппродукцію, нема. Новоутворені більше надають перевагу торговельній діяльності, де є менший ризик, а прибутки значно більші.

– В той час на селі тривав болісний процес реформування,  згадує підприємець.  Колгоспи розпадалися, молокопереробні підприємства теж. Колективна худоба йшла під ніж.

Господарства не отримували дотації від держави і ледь зводили кінці з кінцями. Селянам потрібний був заготівельник, який би забирав у них молоко та заготовляв його для молокопереробних підприємств. І ми вирішили цим зайнятися.

– Нестор Степанович купив у місцевому господарстві старі холодильники, які іржавіли між корівниками, відремонтував їх. Згодом придбав насоси, бідони, цистерни, центрифугу, бочки, двоє коней і трактор. І почав заготовляти молоко у селян з Переспи і Зубкова, особистих підсобних та фермерських господарств.

Спочатку було нелегко, однак дружна родина Черкасів спробувала і їй вдалось. Мале підприємство "Христина" склало свій іспит на витривалість, і ось уже два десятки років співпрацює з селянами. За ці роки справа стала сімейною. Нині батькам допомагають син Петро та донька Христина.

– Сьогодні легко розповідати,  каже пан Нестор.  А скільки всього треба було пережити, допоки все відлагодили. Скільки треба було вкласти праці, щоб завоювати довіру людей.

Підприємець за свої послуги (збирає молоко і охолоджує) отримує лише п'ятнадцять копійок від літри. З них сплачує податки та платить заробітну плату трьом працівникам. Молочну продукцію реалізовує Львівському молочному комбінату по 2 гривні 50 копійок. Йому прикро, що переробне підприємство бере молоко у сільгосппідприємств за ціною вдвічі вищою, ніж від населення. Нестор Черкас вважає, що це несправедливо: селяни здають молоко, яке має ті ж показники, що й в агроформувань. Таке ставлення відбиває у селян бажання утримувати корівгодувальниць. Ось чому на сільських обійстях з кожним роком їх все меншає. Колись у кожному селі понад 10 господинь тримали по 34 корови і більше, а тепер одиниці. Однак і нині не уявляють свого життя без корівгодувальниць Євгенія Шульган, Ольга Сидор, Ганна Шевчук, Оксана Ковальська, Ганна Черечін, Марія Мацюк у селі Переспа та Оксана Ржиська, Ганна Ващук, Євгенія Шмирка, Марія Мамчур, Ольга Савчук, Катерина Іванчина у с. Зубків.

– Хочеться відзначити совісних господинь,  каже Нестор Степанович,  які постійно упродовж року здають молоко з високим відсотком жирності. Це Марія Горбай, Марія Синчина, Ганна Покотило з с. Зубків та Катерина Яценко, Дарія Грабова, Іванна Іванчук з Переспи.

– Найнижчий відсоток жирності, який пам'ятає за свою діяльність пан Нестор, був 0,9 відсотків. Однак нині таких господарів майже немає. Підприємець зазначає, що за останні роки молокопереробні підприємства збільшили вимоги до якості та жирності молока. Щоб домогтися цього, господиням потрібно якнайшвидше після доїння охолодити молоко до нижчої температури, тим довше воно буде зберігатися. Наприклад, за температури молока 25 градусів через 6 годин розвиваються молочнокислі бактерії. А за температури 10 градусів воно зберігається свіжим 24 години. Це розуміють господині  Марія Басалик, Катерина Махашілова, Марія Покиньброда, Марія Нечай, Стефанія Прокоп з Переспи і Параскевія Новосад, Стефанія Огінська, Юлія Мельник з с. Зубків, які стараються дотримуватися необхідних правил. Коли Україна ввійде до Європейського Союзу, вимоги до сільськогосподарської продукції стануть ще вищими. Тому селянам потрібно буде докласти чимало зусиль, щоб їхнє молоко було конкурентноспроможним.

Мале підприємство розвивалося та розширювалося. Згодом стали заготовляти м'ясо та овочі, а невдовзі відкрили невеличкий магазин. Нині ПП "Христина" надає селянам навколишніх сіл ще й інші послуги: розмелює зерно на осипку та вичавлює яблука на сік.

Пан Черкас каже, що за всі роки підприємницької діяльності освоїв щонайменше п'ять професій:

– За 20 років діяльності підприємства багато чого довелося опанувати і навчитися,  розповідає Нестор Степанович.  Сьогодні я в одній особі є бухгалтером і заготівельником, експедитором і продавцем, мельником і трактористом. У роботі дотримуюсь правила: якщо взявся за гуж, то не кажи, що не дуж. Кожну роботу стараюся виконувати на совість, тоді вона приносить задоволення.

Черкаси, крім малого підприємства, мають ще власне господарство: коні, дві корови, свиноматку, свині, птицю та 5 гектарів землі, де треба добре напрацюватися з ранку до вечора.

Адже живуть у селі, тож як не тримати худоби та городу. Односельці добре відгукуються про родину, яка ніколи не залишається байдужою до життя громади, вболіває за рідне село, чим може допомагає соціальній сфері та церкві.

Любов ПУЗИЧ.

Голос Сокальщини на GoogleNews