Споживча кооперація району має славну історію й хороші традиції. Вона живе і продовжує розвиватися у непростому сьогоденні. Нині функціонують 60 крамниць і 23 заклади ресторанного господарства у 50 населених пунктах Сокальщини. Основною функцією споживчої кооперації є забезпечення якісними торговими послугами населення, в першу чергу, – сільського. Кооператори приділяють належну увагу приведенню підприємств до сучасного, конкурентоспроможного вигляду: з оформленням фасадів крамниць, з використанням фірмового стилю та кольорів, проведенням у торговельних закладах сучасних ремонтів, заміною в них вікон і дверей на енергозберігаючі. Одним словом, роблять все для того, щоб кооперативний магазин був окрасою села. Адже люди йдуть не тільки, щоб придбати товар, але й поспілкуватися, обговорити новини. Проводяться і ремонти тих крамниць, які з об'єктивних причин передані в оренду.
Актуальним для кооператорів і надалі залишається гасло «Свій до свого по своє» і вони стараються, аби сільські крамниці не відрізнялися від міських. Тут оновили торгові заклади майже у кожному населеному пункті, покращили умови праці працівників та зробили все для того, аби покупцям було зручно та комфортно. А також значно збільшили асортимент товарів. Нині навіть у невеличкому сільському магазині їх найменування обліковується сотнями.
– Споживча кооперація створювалась не одним поколінням пайовиків і наше завдання – примножити ці надбання на новій, сучасній базі і достойно передати їх дітям та внукам, – каже голова правління Сокальської райспоживспілки Петро Габа. – І навіть у найвіддаленіших куточках району можна придбати не тільки продукти, а й товари непродовольчої групи, в тому числі й будівельні матеріали.
Приємно відзначити, що система споживчої кооперації району впевнено крокує шляхом поступального економічного розвитку. Петро Габа відзначив, що основний показник споживчої кооперації району у галузі торгівлі за шість місяців цього року сягнув 8587 тис. грн., що на 10 відсотків більше, ніж торік. В абсолютній сумі це становить 782 тис. грн. Реалізація товарів на одну людину становить 561,24 грн. Продовольчих товарів реалізовано на суму 6870 тис. грн., а непродовольчих – на 1717 тис. грн. В ресторанному господарстві реалізували товарів на суму 3002 тис. грн., що на 10 відсотків більше відповідного періоду 2011ого. Власної продукції виготовили та реалізували на суму 1871 тис. грн. Заготівельний оборот за шість місяців складає 974 тис. грн., що на 11 відсотків більше, ніж торік. В цілому райспоживспілка одержала 50 тис. грн. прибутку.
Але головний здобуток в тому, – що кооператори Сокальщини з оптимізмом дивляться у майбутнє. І кожен робить свій внесок у загальний успіх. Адже продавці – обличчя кооперації, вони зобов’язані бути терплячими, усміхненими, вміти тактовно порадити та підказати, щоб люди знову сюди приходили.
Злагоджено працюють споживчі товариства району. У кожного з них є свій підхід до роботи. Їх керівники враховують потреби покупців найвіддаленіших сіл.
СОКАЛЬСЬКЕ СТ
Здавна в народі кажуть, що дім ошатний і затишний, коли в ньому є господиня, а в споживчій кооперації існує таке правило: «якщо за прилавком господиня, то крамниця як світлиця». Тоді у торговельний заклад приємно зайти не лише за покупками, а й поспілкуватися, випити горнятко кави. Доброю господинею називають односельчани Ганну Лободу, яка працює барменом у кафебар «ЛеоКС» с. Перетоки. Люди мають де відзначити дні народження чи інші урочистості. Є тут пиво, квас, вино на розлив. Тож увечері молодь охоче заходить сюди, аби подивитися по телебаченню новини, фільми, посмакувати морозивом, випити каву. Саме тут, під час «Євро 2012», шанувальники футболу вболівали гуртом за улюблені команди. Кафе є привабливим і для приїжджих, бо знаходиться біля дороги, де можна швидко та смачно поїсти.
Задоволені роботою цього закладу й місцеві жителі. Зокрема, Богдан Криштоф та Богдан Косаревич, котрі майже щодень приходять у крамницю, яка поряд, кажуть, що тут смачно готують, і працюють доброзичливі, усміхненні продавці. Тут є широкий асортимент товарів. Приємно, що споживче товариство, очолюване Ігорем Кокурудзою, дбає про покупців. Крамниця виглядає привабливо, працівниці стараються, аби було затишно у приміщенні, дбають про широкий асортимент товарів. На сьогодні товарооборот у місяць тут становить 35 тисяч гривень. Це – добрий показник у роботі. Мешканці можуть замовити все, що хочуть – від цементу, висівок, міндобрив до жому. Постійно у продажу є хліб та хлібобулочні, ковбасні вироби, напівфабрикати, можна замовити коровай на весілля чи торт на уродини. Спілчанська крамниця з року в рік доводить, що може конкурувати з приватним бізнесом. Тут хочуть для зручності покупців облаштувати літнній майданчик, де б можна було присісти, посмакувати морозивом, випити квасу, води, чи поспілкуватися зі знайомими.
ТАРТАКІВСЬКЕ СТ
Воно прагне не тільки мати торговельні заклади, але й працює над розширенням діяльності. Не так давно тут ризикнули і відкрили аптеку. Це виправдало себе. У приміщенні зроблено сучасний ремонт, встановлено відповідне обладнання. Тут зручно і працівникам, і відвідувачам. В аптеці зустріла літню тартаківчанку Галину Чех, яка прийшла купити краплі до серця. Мешканка каже, що дуже зраділа, коли у Тартакові відкрили аптеку, бо без медикаментів не може обійтися, а до Сокаля їхати важко. Досі ніяк не могла зрозуміти, чому за Австрії, Польщі, «совєтів» аптека у селі була, а потім її чомусь закрили.
– У нас купують ліки не тільки жителі Тартакова, але й усіх навколишніх сіл, – розповідає аптекар Ольга Гринишин. – Зупиняються і машини, які їдуть повз неї. Людям зручно, бо на місці можуть купити необхідне.
Нині споживче товариство, яке очолює Василь Жуков, має 11 діючих крамниць у селах Тартаківської зони. Аби гідно конкурувати з приватниками, кооператори дбають про належний вигляд торгових закладів, роблять у них реконструкцію і модернізацію. Адже нині покупець хоче, щоб був не тільки широкий асортимент якісних товарів, але й комфорт та затишок у торгових закладах, і, звичайно, належна культура обслуговування.
– У вересні плануємо відкрити торговельний комплекс, де буде продовольчий магазин і кафе, – каже заступник голови правління по кадровій роботі Тартаківського СТ Світлана Борсук. – Уже замовлено обладнання до крамниці. Ніщо не стоїть на місці, торгівля також. І нам треба думати, як зробити наші заклади ще кращими, а послуги та обслуговування – якіснішими, бо за покупця треба боротися… Тож маємо йти в ногу з часом.
БЕЛЗЬКЕ СТ
Широкий асортимент товарів, близько сотні найменувань, пропонують покупцям у крамниці Белзького споживчого товариства у селі Жужеляни. І ті охоче приходять сюди за покупками. Їх привітно зустрічають Марія Слиш та Любов Богуш. Впадають у вічі гарно викладені товари на полицях, широкий асортимент хлібобулочних виробів, які привозять зі Львова.
Продавець Марія Слиш, яка уже 21 рік відпрацювала у цій крамниці, порівнюючи минуле і теперішнє, каже, що все змінилося до невпізнання. У приміщенні встановили опалення, зробили ремонт. Тепер усередині гарний інтер“єр, нове освітлення, металопластикові вікна. Є нова холодильна вітрина. Та й ціни, порівняно з іншими торговельними закладами, невисокі. Тут можна посидіти за столиком, випити кави, квасу чи пива. Широко представлена не тільки продовольча група товарів, але й господарська, супутні та товари першої необхідності, зокрема, хліб, олія, сірники, сіль. Продавець каже, що покупці охоче купують ковбасні вироби, які привозить виробник двічі на тиждень, молочні продукти, овочі та фрукти, крупи, макарони… Діти приходять за безалкогольними напоями, морозивом, жуйками, чіпсами та солодощами.
– Після ремонту тут значно побільшало покупців, хоча неподалік є приватна крамниця, бар, та й у місцевому поштовому відділенні зв“язку також можна придбати продовольчі товари, – каже продавець Любов Богуш. – Але ми стараємося виглядати на рівні, кожен товар має свого покупця.
А тим часом забіг у крамницю юнак, який попросив хліб та пляшку води. Як з“ясувалося це був Андрій Доскіч, котрий поспішав у поле. Хлопець сказав, що після ремонту сюди любо зайти. А в цю крамницю часто приходить за цукерками, хлібом, морозивом. Йому приємно, що продавці завжди привітні, уважні, порадять, що можна купити.
– Белзькі кооператори, а тут працює 26 осіб, дбають про те, аби кафе, крамниці системи споживчої кооперації мали сучасний вигляд і приваблювали покупців не тільки широким асортиментом товару, але й затишком, чистотою, охайністю, ввічливістю працівників. Ми намагаємося враховувати потреби місцевих жителів, розвивати свою діяльність, – сказала голова правління Белзького споживчого товариства Галина Пеклич.
ВЕЛИКОМОСТІВСЬКЕ СТ
У центрі Великих Мостів, при центральній дорозі, привертають увагу кафе та супермаркет «ЛеоКС «Надія». Тут завжди велелюдно, бо ці торговельні заклади користуються доброю славою як у великомостівчан, так і в приїжджих, які охоче заходять купити продукти та поїсти. Адже тут є широкий вибір солодощів, м“ясоковбасних, сиромолочних, хлібобулочних, горілчаних виробів та риби. А нещодавно почали продавати й живі квіти, вазони, виготовляти екібани та букети на замовлення. Продавці – ввічливі, уважні, привітні, комунікабельні, викликають довіру.
Великомостівське СТ уже декілька років працює над тим, аби створити сучасну конкурентоспроможну мережу торгівлі та ресторанного господарства, проводить модернізацію та реконструкцію об“єктів. Зокрема, відкрили новий бенкетний зал на 150 чоловік, в якому жителі Великих Мостів та навколишніх сіл можуть відзначити урочисті події. Його зробили власними силами працівники споживчого товариства.
Бенкетний зал оформлений у народному стилі. На стінах – оригінальні гіпсові картини на українську тематику, які виліпила вчитель Сілецької школи Наталія Стебюк. Щонеділі тут звучить жива музика, і люди різних поколінь мають змогу відпочити, послухати пісні та потанцювати. У вихідні дні працює літній майданчик. Однак найбільше приваблює відвідувачів смачна кухня. Шефкухарі Галина Онишкевич та Наталія Сидорко, які працюють в громадському харчуванні понад 30 років, знають багато цікавих старовинних рецептів. Фірмова страва кафе – це м“ясо подомашньому, яке користується великим попитом у відвідувачів. Комплексний обід, в який входить борщ, салат з капусти, картопля, котлета, чай, у цьому закладі коштує 19 гривень. Бармени Марія Балко та Марія Стодольна привітно зустрічають кожного, подадуть замовлення за 1520 хвилин. Обидві працюють у громадському харчуванні з юних років і з приємністю відзначають, що споживче товариство розвивається та процвітає, з“являються нові види послуг. Зокрема, є перукарня, кабельне телебачення. А віднедавна жителі міста мають змогу користуватися послугами каналу ЗІК на кабельному телебаченні, де подають оголошення, привітання… Про належну роботу кооперації у Великих Мостах уже багато років дбає голова правління Роман Козоріз.
– Великомостівське СТ – єдине ціле, – говорить він. – Наша робота скерована на розширення діяльності та надання широкого спектру послуг населенню. З кожним роком його оновлюємо, бо працюємо з любов“ю для людей, які живуть у нашому рідному місті.
ІНШІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ…
Сокальська райспоживспілка у своїй мережі має не тільки крамниці, але й кафебари, ресторан, кондитерський цех та заготконтору.
Нині у райцентрі не впізнати заклади колишнього громадського харчування. За європейськими стандартами облаштоване дочірнє підприємство «777», де функціонує барресторан «Танго». Він гарно оформлений, має цікавий інтер“єр. Сюди залюбки приходять люди різного віку та гості нашого міста. Вони можуть відпочити за горнятком кави усередині приміщення чи на терасі.
До невпізнання змінилося кафебар у селі Двірці. Тепер це улюбленне місце, де збирається молодь на вихідні. Тут затишно та чисто, можна замовити прохолодний напій, коктейль, з“їсти морозиво чи фрукти. Тішаться й жителі села, бо тепер мають де відзначити сімейні торжества, досі тут такого не було.
– Сокальський райкоопзаготпром займається традиційною діяльністю, – каже директор Петро Бутко. – Ми заготовляємо вторинну сировину, закуповуємо відходи плівки, макулатуру, яку відправляємо на переробні підприємства Луцька, Житомира та Києва. Восени закуповуємо овочі, картоплю і торгуємо сільгосппродукцією: зерном, комбікормами, висівками, мукою та сіллю. Наша робота важка, але кожен розуміє, яка вона важлива для суспільства.
Водночас директор райкоопзаготпрому відзначив, що попри все, діяльність підприємства не змінилася. Однак працювати стало важче, бо колись виробництво сільськогосподарської продукції було плановим, знали скільки чого заготовити. Нині ж райкоопзаготпром працює, в основному, з фермерськими господарствами. До того існує проблема з ринком збуту.
Знову запрацював кондитерський цех Сокальської райспоживспілки, який випікає хліб, булочки, торти на замовлення за власними рецептами. Уже 23 роки керує ним досвідчений фахівець своєї справи Наталія Кінах.
– Нині ми тільки відновлюємо роботу, бо потрапила в ДТП і вісім місяців цех був зачинений, – каже пані Наталія. – Ми працюємо і думаємо, як повернути клієнта. Як і раніше печемо домашній хліб, булочки з різними начинками, виготовляємо напівфабрикати. Це – вареники, пельмені, голубці, млинці, а нещодавно ввели в асортимент ще й крученики. Вироби користуються попитом у сокальців, бо у нас все свіже і смакує подомашньому. Зокрема, багатьом припали до вподоби фірмовий торт «Шоколадний», сирник, булочки з вишнями та чорницями. Їх можна купити на Сокальському ринку і в центральній районній лікарні.
Кондитерська справа – це своєрідна творчість, яка ніколи не надокучає пані Наталії, тож вона весь час у творчому пошуку, має чимало планів, але не називає їх, аби не наврочити. Працівники цеху працюють вночі, а вранці люди вже смакують свіжими домашніми виробами. Тут все пристосовано для того, аби виготовляти і зберігати продукцію, є холодильники та морозильні камери. Сировина, яку використовують для виготолення солодощів, вітчизняна і сертифікована.
* * *
Як бачимо, Сокальська райспоживспілка зберігає свої добрі традиції. І як раніше, працює з турботою для людей, дбає про селян з найвіддаленіших населених пунктів. Адже нічого кращого, аніж кооперація, у селі ніхто досі не придумав. Попри труднощі, її працівники не опускають рук, крокують вперед. Це вимога часу і кооператори Сокальщини намагаються йти з ним у ногу.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.