Наші інтервю

Як живеться молодим матерям?

 Нині для людей настали не найкращі часи. Пенсії мізерні, зарплати теж невисокі, вистачає хіба що на найнеобхідніше. Проте кожна мама намагається віддати все найкраще для своєї дитини. Поцікавилися у молодих матусь, як їм живеться? Чи вистачає грошей, які держава виплачує на дитину, аби забезпечити свою кровинку всім необхідним?

Олена ОРИЩИН:
 
 Я виховую синочка, йому 11 місяців. Від держави щомісяця отримую 1030 гривень допомоги на дитину. Тяжко дати собі раду, бо підвищилися ціни на дитяче харчування, памперси. На них щомісяця витрачаю приблизно 700 гривень, а на все інше залишається мізер. Дитина росте, щоразу потрібні новий одяг, взуття, а ціни досить високі. Змушена купувати речі для сина на базарі, бо на якісніші, магазинні – грошей  не вистачає. Іноді вибираю хороший одяг в крамницях "секондхенду". Звичайно, що це не є добре, але купити нові речі не можу. 
 
Хочеться, щоб урядовці розробили якусь програму підтримки для молодих матерів, щоб вони і їх діти почувались захищеними і потрібними в своїй державі. 
 
Альбіна СІТОРСЬКА:
 
 Я – матиодиначка, маю донечку, живу у Львові. Але вижити на гроші, які отримую на дитину, у великому місті не можу. Тому довелось привезти доньку мамі в Сокальський район, а сама працюю у Львові, бо хочу, щоб моя Соломійка мала все необхідне. Тяжко переживаємо розлуку і я, і вона, але іншого виходу нема. Прикро, але можу бачити донечку тільки у вихідні. Одяг купую своїй малечі на Краківському ринку, бо там доступніші ціни, можна трохи зекономити. А от щодо дитячого харчування, то тут не заощадиш, бо хочу щоб дитина їла смачну, поживну і екологічночисту їжу. Кашки, овочеві та фруктові пюре, памперси, одяг, дитячі засоби гігієни – це те, на що щомісяця витрачаю більше двох тисяч гривень. 
 
Галина ПОЛЬНА:
 
 З чоловіком виховуємо двох синочків, їм – шість і чотири років. В чоловіка зарплата невелика, а я не можу влаштуватись на роботу, бо не маю на кого залишити дітей. Держава виплачує нам допомогу як малозабезпеченій сім’ї, але це дуже малі гроші. Якщо подивитися на ціни, то аж страх бере – за що жити і годувати дітей? Одягаємо хлопців у магазинах, де продають вживаний одяг, а якщо трапляється щось недороге – то на базарі. Нам ще трохи легше, бо менший ходить в одязі, з якого уже виріс його старший брат, а це теж економія. Живемо в селі, тримаємо господарку, маємо свої молоко, сир, сметану, яйця, м’ясо, отож на продукти витрачаю менше грошей. Але діти все одно хочуть солодощів, фруктів, а вони нині недешеві. В основному найбільше витрачаємо на оплату комунальних послуг, особливо взимку.
 
Пані ЛЮДМИЛА:
 
 В мене підростає синочок, йому 1,5 року. Отримую щомісяця соціальну і матеріальну допомоги, і ще 130 гривень – по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Але цих грошей недостатньо, аби нормально прожити. На памперси щомісяця витрачаю 250-280 гривень, на дитячі каші, пюре – ще стільки ж, зараз купила зимовий одяг, бо дитина росте і постійно треба щось нове. За курточку на базарі заплатила 240 гривень, чобітки – 160 гривень, рукавички – 25, шапка з шарфиком – 80, зимові колготки – 25-30 гривень, на "секондхенді" купила кілька вживаних светриків – тисячі гривень в гаманці, як не було. А за шо годувати дитину цілий місяць? Цього ніхто не питає.
 
Записала Ольга ДИЛИН.

Голос Сокальщини на GoogleNews