Серце кров’ю обливається, коли дивишся, як знущається брехливий фашист Путлер зі своєю камарильєю над Україною. Не можу дивитися на його і пику Жириновського – одразу злість бере. Жаль, що я вже людина похилого віку (за сімдесят), а то обов’язково зі зброєю в руках брав би участь в АТО, громив путінських нелюдів. Оце так захищають «руськоязичних» – невинна людська кров, страшні руїни, сльози, муки… Не вдалося за допомогою продажної шкури дурня Януковича затоптати кадебістським чоботом українську землю, то він застосовує сталінськогітлерівські фашистські злодіяння. Та й із себе дурника корчить: мовляв, я – не я, і хата не моя. І тут же: «Ату, ату, мої придворні лизоблюди, на Україну! Підривати мости, залізниці, газопроводи, електролінії, руйнувати заводи, будинки – ото вам, «хохли», кара за ЄС, за Яника, за Митний союз». Тож наймані виродки – бандити п’яні ходять вулицями зі зброєю, по людях вогонь відкривають, хапають дівчат і ґвалтують, грабують магазини… Які тільки злочини не роблять агресори заради дестабілізації в нашій державі!
Глибоко в єстві Путлера сидить кадебістське підступне виховання. Страшний цинізм – «Буки», «Гради» та багато іншого всілякого озброєння, від якого лише смерті та руйнування – і нате вам, «молодші брати», «гуманітарну допомогу» харчами. Подавився б він ними! 280 величезних фур! І ось, за свіжими повідомленнями, вони майже порожні: десь встигли вивантажити зброю, яка була призначена терористам.
«Дєрьмократ» на прізвисько Жирик (Вольдемар бен Вольф Ейдельштейн), у якого мати – росіянка, тато – юрист, закінчив інститут східних мов і приїхав до Москви з надією стати дипломатом. Однак став брехуном, хамом, клоуном, поганським анекдотом. Став дурнуватим рупором у Путіна. І зараз із соловйовських токшоу у вухах гарчить: «Подонки! Негодяи!..» і т. д. і т. п. Все це я впевнено переадресовую йому. Саме він таким і є. І вельми дивуюсь, як таких людей свята земля носить.
Дуже «освічений» Жирик, а не відає: як можна скерувати води Дніпра в Десну, якщо вона є притокою Дніпра. Нехай би ліпше йшов мити чоботи в Індійському океані, про що рішуче заявляв. Цього клоуна з задоволенням запрошують на різні токшоу, також і великий телепакосник Дмитро Кисельов, аби забезпечити високий промоут, більший рейтинг царюбатюшці всієя Расєї зі скляними очима негіднику Путіну. З диктаторськими амбіціями – всієї Європи! Збирачі «великой Расєї»? Далебі, яка в біса «великая», якщо більшу частину своєї історії була київською провінцією, куди київські князі своїх молодших синів відправляли.
Навіть назву Київської Русі вкрали. Як кажуть, два чоботи – пара.
Бандит Путін нахабно затіяв війну з нашою країною, на що тратить мільярдні кошти, ніби простому російському люду вони не потрібні. Певен, багато телеглядачів бачили, як журналісти каналу «1+1», мовби туристи, подорожували російською глибинкою (усього 100 км від Москви) і показали серію репортажів про життя простих росіян. Це щось неймовірне! Ніби нині не ХХI сторіччя. Живуть начебто у якихось свинарниках, де брудні захаращені коридори сімейних гуртожитків, зі страшними туалетами, кухнями тощо. Просто жах бере. А цар Росії цього не бачить. Ось куди йому треба вкладати мільярди, а не на «Буки», аби збивати міжнародні «Боїнги» та наші літаки. Тож треба – замість свого літака «Аерофлоту» збили малайзійський! Бог йому не простить жодної людської смерті. Буде, як Сталін, помирати довго і в страшних муках.
Мене спершу здивувало життя російської «глибинки». Відтак почав згадувати, адже я прожив у справжній глибинці 24 роки, в Красноярську. За радянських часів ставлення влади до простого люду – селян, робітників – було значно ліпше. В крайовому центрі – цивілізація. Нині – жах!
Була у нас місяців три тому в гостях племінниця дружини з сином. Таке ж, як у нас. Заводи, фабрики ліквідували, комуналка в занепаді, безробіття. Ми жахались: як, Сибір – і безробіття!?
Неймовірно! Тепер ми би на сьомий поверх не їхали ліфтом, а топали б ніжками, коли вже на четвертий важко піднятись? Саме так, підтвердили гості. Отож, доводилось бувати і на півночі краю, в селищі Мотигіно, і на півдні – в Хакасії. В інших багатьох районах краю під час кампаній збору врожаїв. Любив ходити дивовижними, ніби химерними, селами і згадувати наші українські чепурні будинки, хати. Іду селом – о, тут паркан пристойний, город засаджений, – був певен, тут живе українець чи татарин. Був у домах, навіть познайомився з дисидентами – один з Волині, другий – з Дрогобича. «Хату забрали, батьки повмирали – після відсидки тут залишилися…» – пояснювали вони. Отож, де жили росіяни – повний «бардак» і в хаті, і на подвір’ї, і в городі. В колгоспі крали і пропивали; якусь курку, гуску виростить і проп’є. Проте до українців усюди ставились з повагою. Були різні нюанси, однак далеко не те, що нині.
Путінська пропаганда попрацювала добре. 85 відсотків схвалюють агресивну політику Путлера.Тож не думайте, що Путін поганий, а росіяни нормальні. Про братній народ і тому подібне, треба закінчувати. Настав час твердо усвідомити: поряд із нами – запеклий ворог.
Роман КРИКУН, пенсіонер, ветеран праці. м. Сокаль.