Мабуть, ви так, як і я, бачите, що робить з нами наша "добра сусідка", яка люто ненавидить нас, українців. Аж зубами скрегоче, що ми, як рівноправна держава, хочемо приєднатися до Євросоюзу, де нам буде спокійно і безпечно жити. Щораз у них нові претензії до нас. Вічно ми їм щось винні. А хто нам буде повертати борги не лише матеріальні, а й моральні?!
Ми, політв`язні, у страшних муках, в обдертому одязі працювали на найважчих каторжних роботах, у каменоломнях, шкідливих копальнях, копали канали, будували міста. Це ж сотні тисяч невільників, не отримуючи жодної копійки, працювали на ту імперію зла. Зате часто отримували "винагороду" – кулю в потилицю. Нас убивали всюди – по дорозі, на роботі, у в`язниці, зате ті звірі отримували чергові відпустки. Терпіти знущання не було вже сили, тому по всій імперії покотилися масові страйки. У травні 2014 року відзначатимемо страшну дату – 60-річчя повстання у Кінгірі, коли під гусеницями танків загинули понад п`ятсот в`язнів, переважно жінок. Ось таку плату отримали ми, українці, бо у таборах українців було найбільше. І тепер би вам, російським "господам"-можновладцям, впасти на коліна і просити прощення за всі злочини і кривди, які у всі часи робили нам. Звичайно, якщо у вас є хоч крихітка совісті і людяності. Я вже не кажу про наші заощадження, які ви вкрали. Які ж ви жорстокі і брехливі! Тепер знову говорите про борги за газ. Хоча добре знаєте, що ці нечесні "сдєлки", то ваших рук справа. Нахабству немає меж. Безперечно, тут повинна втрутитися європейська спільнота, бо нам, українцям, з таким фальшивим, лукавим сусідом не впоратися. Ми не хочемо і не можемо втратити свою незалежність, бо за неї дуже дорого заплатили. Наша земля полита кров`ю синів і дочок України. Тож шануймося, брати-українці. Встаньмо разом, як один, і захистімо нашу незалежну державу, бо у нас вона одна-єдина у світі. Живімо з Богом. Не будьмо подібні до лукавих недругів. Слава Україні! Героям слава!
Марія ПЕТРОЩУК-КУШПЕТА,
політв`язень, учасник Кінгірського повстання.