Новини культури

У Великих Мостах освячено барельєфну дошку митрополиту Андрею Шептицькому

5 листопада у Великих Мостах на дзвіниці церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці освячено барельєфну дошку митрополиту Андрею Шептицькому. Урочистості розпочалися зустріччю Блаженнійшого митрополита Львівського владики Ігоря Возьняка та гостей. В основному це були представники громадської ради «Святий Юр» зі Львова: голова Валерій Калинюк, президент Центру національного виховання ім. Андрея Шептицького, президент благодійного фонду «Cвятий Юр» Григорій Брунець, поет, громадський діяч, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка Ігор Калинець, голова Всеукраїнського громадського обєднання «Союз українок України» Ореслава Хомик, доктор історичних наук, письменник, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Ірини Вільде Петро Шкраб’юк, народний художник України, професор кафедри монументальнодекоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв, заслужений діяч мистецтв України Ярослав Скакун, професор Мешенського університету (Китай), волонтер фундації духовного відродження Ольга Жаровська (до речі, уродженка Сокальщини) та багато інших.

Архієрейську літургію звершив митрополит Львівський владика Ігор Возьняк спільно з настоятелем церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Великі Мости о. Володимиром Юськівим; о. Михайлом Нискогузом з Червонограда; о. Ігнатієм, ігуменом монастиря св. Юрія; о. Зіновієм Буньом, деканом Червоноградського деканату; о. Михайлом Шевчишиним, ієромонахом Чину Найсвятішого Ізбавителя; о. Іваном Копровським (с. Куличків); о. Романом Возняком, капеланом; о. Василем Дриворізом, помічником о. В. Юськіва; о. Мироном з Кракова. Опісля всі процесійно з хоругвами вийшли з храму і підійшли до дзвіниці, на якій прикріплено барельєф з портретом Митрополита Андрея. Кир. Ігор Возьняк з о. Володимиром Юськівим зняли полотно з барельєфу і перед нами постав Митрополит Андрей Шептицький – український релігійний діяч, граф, єпископ УГКЦ; Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський – предстоятель Української грекокатолицької церкви. Архієпископ митрополит Львівський Ігор Возьняк освятив барельєф «Праведний митрополит Андрей» на дзвіниці церкви. «Почитайте і любіть Пречисту Діву Марію, а Вона буде вами опікуватися, як матір дітьми» – слова, сказані Шептицьким у 1901ому, викарбувані під освяченою меморіальною дошкою (скульптор Микола Король).

Своєю присутністю ми показали ще раз таку нашу єдність людей до своєї церкви, любов до її Провідників. Ми кажемо: «Митрополит Андрей», і вже розуміємо, що не треба більше нічого казати, знаємо, хто він такий, яка це була велич. Відповідно, змагаємося до того, щоб Митрополит був проголошений блаженним, маємо також різні перешкоди, які ставлять побожні люди, хочуть щоб Митрополит не був проголошений блаженним. Але потрохи ми це сміття розгортаємо, відкидаємо. А він дійсно є святий, праведний. Для чого ми це робимо? А для того, щоби в церкві також це ім’я почиталося відверто, відкрито, щоб якісь Служби були написані і так дальше. Бо на даний час не можна такої Служби писати, як про святого, тільки можна звертатися, молитися можна, очевидно, до митрополита, славити його святого, блаженного поки що не можна. Тому ми цього бажаємо, на це очікуємо. І гадаємо що така благословенна і блаженна хвиля прийде. Вдячний отцю Володимиру, який старався виготовити цей знак праведному Митрополиту Андрею, всім, хто поцінився до цього, дякую скульптуру, який над цим працював, щоб гарно барельєф тут дивився. Нехай Господь Бог всіх благословить!

Митрополит Львівський Ігор Возьняк сподівається, що буде завершено беатифікацію, тобто проголошення блаженним Андрея Шептицького, яку розпочали ще у 1958 році.

Володимир Юськів, настоятель храму, повідомив, що «невідомо який єпископ освячував церкву (1893 рік), адже немає документальних даних. А оцей рік 1993ий – це сторіччя і відновлення Божого храму. Перед цим цегляним стояв дерев’яний, де був чудотворний іконостас, коронований Папою Левом XIII 26 листопада 1893ого. Парафія отримала благословення на три відпусти. Нинішній день теж буде святом – адже в нас є Митрополит, це буває рідко. Сьогодні Митрополит ступає стежками, якими колись ходив, коли тут бував, праведний Андрей Шептицький (у Великих Мостах він був у тридцятих роках в будинку сестерслужебниць – монахинь, яких відвідував). Я на цій парафії служу 26 років. Коли прийшов, то не було дзвіниці. Її спалили серед білого дня – а усім пожежним частинам з Белза, Великих Мостів, Сільця, Соснівки, Гірника, Жовкви, РавиРуської заборонили їхати її гасити. Хотіли спалити церкву, боковий купол згорів, а іншу частину люди загасили. Тут поряд тече річка, люди збіглись з драбинами, відрами й парафіяни дружно врятували святиню. Найголовніше – вони врятували чудотворний образ, який донині знаходиться в Божому храмі.

Валерій Калинюк, голова громадської ради «Святий Юр» зі Львова, на наше запитання про велич Митрополита Андрея, сказав:
– Якщо говорити про митрополита Андрея Шептицького – то маємо перед ним борг. Громадська Рада «Святий Юр» поставила завдання зробити інформаційний прорив, щоб віддати належну шану великому сину українського народу. І коли ми стали глибше вникати в його працю, твори, його справи, то побачили, що самі цього не осягнемо і залучили дітей, які почали працювати над науководослідницькими роботами. Вони відкрили для нас дуже багато цікавих речей. Учениця з с. Прилбичі дослідила, що її родичі працювали в обслузі в родині Шептицьких. Саме вони і почали розповідати про перебування в їх домі. Минулого року ми з вченими провели науководослідницьку конференцію, на ній показали роль Митрополита в заснуванні музею. Шептицький робив добрі справи не тільки для церкви, але й для дітей. В повоєнні роки було багато дітейсиріт, він поставив перед студитами завдання, щоб збирати хлопцівсиріт докупи в сиротинці, виховувати, а найбільш здібним давали можливість отримувати освіту. Ми завинили також перед Шептицьким, що в великих містах не названо на його честь центральні вулиці, не було йому пам’ятників. Ми маємо шанувати своїх героїв, якщо це буде, то відразу побачимо, що українці при владі. Останнє, що зробили в ювілейний рік Шептицького – в Львівському оперному театрі поставили барельєф, це дуже символічно, адже поряд з ним стоїть барельєф Івана Павла ІІ.

Нема життєвої сфери, де б не торкалась рука Андрея Шептицького. Фактично його бачення – піднести націю українців, як елітну в умовах бездержавності. Він фактично сформував національну гідність й ідею держави. В сфері екології митрополит Андрей зробив теж великий вклад – в районі ІваноФранкова (Янова) викупив чотири тисячі гектарів лісу і зробив його базою, щоб вивчати «зеленого друга», вивчати вплив екології. Тепер там створено стратосферний заповідник, який належить до ЮНЕСКО.

В митрополита Андрея Шептицького був лозунг – «Свій до свого по своє», він намагався, щоб священики в селах були тим центром, який би міг кооперувати людей. І нещодавно у Львівському ветеринарному університеті пройшла конференція за ініціативи українських та канадських представників, щоб вивчити досвід Андрея Шептицького і реалізувати на наших теренах. А. Шептицький вклав великі кошти в меценатство, в еквіваленті на сьогоднішній день це понад 15 мільярдів доларів, фантастичні цифри, які ще не вивчені. Не говорячи про інші активи, які залишив для нас. Безумовно було багато нерухомості за кордоном, де Митрополит заснував духовну семінарію, академію, ректором якої був Йосип Сліпий, а зараз на базі цього створено Католицький університет. І тільки тепер, як сказав Блаженнійший Святослав, завдяки нашій Громадській раді «Святий Юр» вдалось зробити інформаційний прорив в Україні й не тільки…

Учасники урочистостей посадили ялинки, дуби, клени та липи біля церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці та пам’ятника Степану Бандері у м. Великі Мости. До речі, серед них були й вчителі з Луганщини. Деревця привезли з батьківщини Митрополита – села Прилбичі.
У Великомостівській школі гостей зустрічали педагоги та учні, котрі вручили Владиці кир Ігорю Возьняку коровай, розповіли про навчальний заклад. Присутні з радістю оглянули виставку народної творчості учнівської молоді. Змагалися й волейболісти Великих Мостів, Прилбич та Бишева. Відбулася науковопрактична конференція на тему: «Андрей Шептицький – це Україна: будівничий, князь, лідер!», а також фестиваль української пісні: «Голос РусиУкраїни».

У Пастирському посланні до духовенства Андрей Шептицький писав: «Провідником і помічником нашим у праці є Христос, а зброєю нашою – слово Боже, тим більше, що ціллю нашою – божа справа, а орудниками нашими – самопожертва та любов… Мусимо бути священиками – «мужами Божими». І мусимо сповняти обов’язки серед трудів та посвяти. І ми це зробимо!» Ці слова нагадала ведуча Ірина Струк і запросила до вітального слова Митрополита Львівського Ігоря Возьняка. Слово про велич духу Андрея Шептицького виголосили настоятель храму о. Володимир Юськів, члени Громадської ради «Святий Юр» Ігор Калинець та Валерій Калинюк.

Танець пам’яті виконали вихованці ЦДЮТ, пісні «Молитву про Україну» – Марія Маяковська, «Молюсь до Бога» – Христина Курка, «Коли на волю проситься сльоза», «Це моя Україна» – Лілія Корнова, «Свята вода» – Тетяна Кобрин, «Молитва» – Вікторія Хитрень, «Заспіваймо пісню про Україну», «Я бажаю вам усім» – Юлія Годованська, «Квітуча Україна» – Олександра Возняк, а також гості урочистостей – з Радехова, Белза, Жовкви, Кам’янкиБузької та інші.

Науково-дослідницькі роботи «Андрей Шептицький – стяг Божої святості» та «Андрей Шептицький – великий політик, громадський діяч, меценат» прочитали учениці місцевої школи Софія Кукіз та Юлія Занько.

Поет, громадський діяч Ігор Калинець презентував книгу «Повернення», присвячену Митрополиту Андрею. У ній, зокрема, є Присвята Андрею Шептицькому, написана Іриною Калинець ще в 1989 році.

– Присутні на святі отримали справжню насолоду від молодих учасників цього дійства, яким аплодували за проявлені майстерність і талант. Гості зі Львова вручили причетним до урочистих заходів пам’ятні дипломи та книги «Повернення». Серед нагороджених – о. Володимир Юськів, Галина Стадницька, Іван Вовканич, Ігор Бочилюк, Оксана Ковальовська, Михайло Федик, Ігор Пилипів, Ірина Струк, Марта Глюз, Ярослав Ройко, Роман Козоріз, Андрій Сенюк, Степан Сохнацький, Любов Плахтина, Микола Король, Олександр Новацький, Тарас Король, Ірина Небожук та інші. Серед них і найменший учасник – Назарчик Кмита, який переміг у конкурсі малюнка «Я – Божа дитина».

Організатори та учасники свята висловили особливу подяку директору Великомостівської ЗОШ Галині Стадницькій та всьому педагогічному колективу за теплий та гостинний прийом. У свою чергу керівник навчального закладу, а також міський голова Ярослав Ройко висловили вдячність організаторам цього урочистого заходу за велику роботу, завдяки якій і вчителі, і учні, і громадськість змогли більше пізнати багатогранну діяльність Митрополита Андрея Шептицького.

…Збуваються пророчі слова Митрополита Андрея, сказані ним перед кончиною 1 листопада 1944 року: «Виджу відродження нашої церкви, вона буде гарніша, величавіша від давньої, та буде обіймати цілий наш нарід. Тільки треба молитися, щоб Господь Бог і Мати Божа опікувалися над нашим бідним змученим народом, який стільки витерпів, і щоб оця опіка Божа тривала вічно».

Василь СОРОЧУК.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews