88% мешканців Львівської агломерації підтримують співпрацю Львова та сусідніх громад. А 75% мешканців сусідніх громад вважають себе жителями Великого Львова. Такі дані соціологічного опитування «Думки та погляди населення Львівської агломерації», яке проводили на замовлення Ради Європи та презентували вчора у Львові.
Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, розповів, що вдалося з’ясувати. Так, відповідно до результатів дослідження, понад 88% мешканців громад потенційної Львівської агломерації «за» співробітництво Львова і сусідніх громад. Тоді як два роки тому цей показник складав лише 76%. «Маємо значну позитивну динаміку. І вона приблизно однакова і по Львівській громаді, і по сусідніх громадах», – зазначив Володимир Паніотто.
54% мешканців вважають, що від співробітництва Львова і сусідніх громад обидві сторони виграють у рівній мірі. «Переважаюча думка, що об’єднання – це взаємовигідно», – констатував соціолог.
Він зауважив, що, в порівнянні з 2021 роком, простежується значне посилення ідентифікації мешканців зі своєю громадою. «Безумовне домінування зберігає відчуття себе мешканцями свого населеного пункту. Зараз такими себе вважають 96% населення агломерації в цілому. Також загалом зросла кількість тих, хто вважає себе частиною Великого Львова – з 56% у 2021 році до 86% зараз. Якщо брати тільки мешканців сусідніх громад, то цей показник зріс з 23% до 75% відповідно», — зазначив Володимир Паніотто.
Найзатребуваніші послуги у Львові для мешканців навколишніх громад, – вторинна медицина (71%), культурні послуги (60%), торгівля непродовольчими товарами (55%), фінансова сфера (49%), відпочинок і розваги (48%).
32% мешканців громад відвідують Львів 2-3 рази на тиждень. Ще 10% – раз в тиждень. Тобто, хоча б раз на тиждень понад 40% мешканців їдуть до Львова.
Щодо основної мети поїздок до Львова, то це – купівля непродовольчих (54%) та продовольчих товарів ( 44%), робота чи ділові зустрічі – (39%) , дозвілля – (32%) та лікування (25%). Найчастіше люди користуються громадським (32%) та приватним автотранспортом (27%).
Найважливішим питанням, яке потребує першочергової уваги, мешканці назвали будівництво доріг, які з’єднають населені пункти громади (39%), будівництво сучасних сміттєпереробних заводів (43%), розвиток мережі медичних закладів (35%). А також, облаштування зелених зон (28%) та очищення річок і водойм (24%).
70% мешканців Львівської агломерації вважають реформу місцевого самоврядування і децентралізацію потрібною.
Під час презентації соціологічних досліджень були присутні міський голова Львова Андрій Садовий, представники обласної влади, керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслав Негода, керівники сусідніх з Львівською громад.
Міський голова Львова Андрій Садовий наголосив, що центром агломерації є не місто, а – людина. Той, хто працює керівником будь-якої громади, має одну мету – як зробити життя людей кращим. Він зауважив, що в Україні ще немає прикладів успішних агломерацій, бо немає відповідного законодавства. Однак об’єднавшись, громади можуть отримати нові можливості.
«Якщо ми об’єднаємося, то ми можемо бути першою агломерацією в Україні. А той, хто перший, отримує дуже багато переваг. Більше того, є підтримка Європейського Союзу. І разом ми можемо реалізовувати надпотужні інфраструктурні проєкти. Я переконаний, що від об’єднання вигоду отримає кожен громадянин агломерації», – сказав Андрій Садовий.
Він наголосив, що Львів – відкритий до співпраці. І, до прикладу, після побудови сміттєпереробного заводу, громади, які цього потребуватимуть, зможуть привозити відходи на переробку. «Бо для кожної громади у країні це – проблема. Раніше в державі про це не думали, не було таких можливостей.
А великі інфраструктурні проєкти можуть бути реалізовані там, де є єдність і де є масштаб. Львівська агломерація – це масштаб, який корисний для кожного з нас. При цьому кожна громада залишається самодостатньою у прийнятті рішень. А об’єднання дозволяє отримати нові можливості. Маємо унікальний шанс: якщо ми зараз об’єднаємо наш потенціал і будемо рухатися швидко – то ми отримаємо. Якщо будемо поволі – то хтось може нас обійти», – переконаний Андрій Садовий.
Як додав В’ячеслав Негода, основне завдання – аби громади ставали більш автономними у вирішенні питань місцевого значення. «Громади – це основа. І в цьому ми переконалися, на жаль, під час війни. Саме потужні громади відіграли у цей час надзвичайно важливу роль. Це – цивільний фронт. І нам треба продовжувати думати, яким чином зміцнити їх інституційність та спроможність», – сказав керівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.
Він наголосив, що у сучасному світі громада не може жити замкнуто. Вона має кооперуватися і вирішувати певні питання. «Агломерація, незалежно від нашої свідомості, існує сама по собі. Це – форма розселення, скупчення людей та населених пунктів. Вони пов’язані між собою. І ми маємо думати, як створити кращі умови для людей, які живуть у рамках великої природної агломерації. Дуже важливий фактор – усвідомлення, що це робиться для всіх. Це є співпраця рівних, співпраця без втрати суб’єктності. Це можна робити в рамках Львівської агломерації. І далі ці напрацювання можна буде використати в інших містах», – зазначив В’ячеслав Негода.
Нагадаємо, зараз триває робота над формуванням Стратегії розвитку Львівської агломерації, насамперед як моделі для післявоєнного розвитку України в складі ЄС та НАТО. Саме Львівська агломерація може стати першою, яку узаконять в Україні.
Соціологічне дослідження проводив Київський міжнародний інститут соціології у лютому-березні цього року на замовлення Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні». Дослідження охопило мешканців й мешканок Львівської і 18 сусідніх громад. Загальний обсяг вибірки – 3000 респондентів.