Володимир ШМИГЕЛЬСЬКИЙ, директор ПП «Агрофірма імені Б. Хмельницького»:
– Щодень у ПП «Агрофірма ім. Б. Хмельницького» виробляємо до 1,5 тонни молока. Раніше здавали його лише на одне переробне підприємство і, справді, не завжди були задоволені ціною або термінами розрахунку. Тепер продаємо його на два підприємства: три дні – на СП «Скомекс» і чотири – на ПАТ «Дубномолоко». Взимку, зазвичай, надої дещо знижуються, від однієї корови надоюємо 7 літрів молока. Адже нині морози. Стараємося покращити раціон годівлі худоби, утеплюємо приміщення. Тваринництво – трудомістка галузь, а у зимовий період дояркам та тваринникам додалося роботи та клопотів. Треба і про водопостачання подбати, і про належний догляд, щоб тварини не мерзли. Однак невисокі ціни на молоко й м’ясо не перекривають затрат.
Олег ІВАНЧИНА, директор ПАФ «Білий Стік»:
– Сільгосппідприємство працює над підвищенням ефективності ведення галузі молочного скотарства. За останні роки молочна продуктивність дійного стада корів зросла. Нині продаємо молока значно більше проти відповідного періоду минулого року. Валовий надій за день складає 56 центнерів. Однак продаємо завдяки високим якісним показникам, зокрема, вмісту білка і жиру, 57 центнерів базисного молока. Надій на корову становить 14 літрів, що є більше 1,6 кілограма до минулого року. Стараємось підтримувати свого виробника: молоко здаємо чотири дні – на СП «Скомекс» і три – на Львівський молочний завод «Прометей». Надворі зима, тож роботи у тваринників додалося, бо треба пильнувати, щоб не замерзла вода, худоба мала збалансовану годівлю. Про це ми подбали завчасу і заготовили достатньо кормів на зиму. До того ж сніг позамітав дороги, що утруднює завезення кормів на ферми та вивезення гною. Щоб наші села не були «відрізані» від райцентру, техніка агрофірми розгортає сніг від Переспи до траси Сокаль-Бендюга.
Ігор СМЕТАНА, директор ПП «Войславичі»:
– Виробництво молока нині є рентабельним. Здаємо тонну молока на Рожищанський сирзавод. Надоюємо від корови по 8 літрів молока, бо далися взнаки морози. У тваринництві працюють до 35 осіб. Ми не можемо відмовитися від утримання худоби, хоча торік мали 450 тисяч гривень збитків. Бо де ж людям знайти роботу в селі?
Петро ПИЛИПЧУК, директор ПП «Козацький курінь»:
– У нас дійне стадо невелике. До того ж багато корів у запусті. Щодень продаємо 120 літрів молока на ВАТ «Радехівський молочний завод». Однак молокопереробне підприємство заборгувало ПП «Козацькому куреню» кошти за три місяці. Це відбирає бажання працювати. Самі знаєте, яка нелегка праця у тваринників, а в зимовий період тим більше. Думаємо переходити до інших переробників молока, де були б кращі умови для співпраці та вчасно платили гроші за вироблену молочну сировину.
Молочний бізнес є рентабельним, коли в тваринництві впроваджуються нові технології. Та ця галузь уже роками занепадає, і кількість худоби лише зменшується, бо для сільгоспвиробника нема вигідної ціни ні на молоко, ні на м’ясо. Це курям на сміх, щоб літр молока коштував менше, ніж літр мінеральної води. Тож для більшості агропідприємств, які займаються вирощуванням худоби, сучасні доїльні цехи – наче фата-моргана.
Записала Любов ПУЗИЧ.