5 грудня в Сокальському районному центрі зайнятості відбувся "круглий стіл" на тему: "Працевлаштування людей з особливими потребами", присвячений Міжнародному Дню інвалідів, який організували районний Центр зайнятості та Сокальська агенція регіонального розвитку. В засіданні взяли участь представники соціальних служб району.
Міжнародний День інвалідів нагода суспільства виявити свою увагу та чуйність до людей з інвалідністю та чергове нагадування всім про обов’язок перед людьми з обмеженими фізичними можливостями, так розпочала свій виступ заступник директора Сокальського Центру зайнятості Світлана Коробко. Інваліди це не просто категорія людей, це окремі життя, окремі трагедії, окремі долі. Мета зустрічі обговорити проблеми, з якими щодня зустрічаються неповносправні та знайти шляхи їх вирішення. Нині тут присутні представники соціальних служб, які дотичні до цих людей. Ми повинні створити такі умови, аби неповносправні відчували себе повноцінними громадянами нашого суспільства.
Далі С. Коробко детально розповіла про соціальні послуги, які надає районний Центр зайнятості особам з обмеженою працездатністю та людям з обмеженими можливостями. Це, зокрема, працевлаштування, виплата допомоги по безробіттю, надання соціальних пільг, профорієнтація у виборі майбутньої професії, скерування на перенавчання, а тим особам, які набули інвалідність, допомагають адаптуватися у житті та вибрати професію, яка відповідала б стану здоров’я та можливостям. Однак нині гостро стоїть питання працевлаштування, особливо інвалідів, оскільки працедавці з певною пересторогою ставляться до людей з обмеженими можливостями.
Наша зустріч приурочена Міжнародному дню інвалідів, але, на мою думку, такий день потрібен, в першу чергу, для суспільства, бо кожен повинен на мить зупинитися і пригадати, що серед нас є люди з обмеженими фізичними можливостями, які потребують особливої уваги, які прагнуть відчувати себе рівноправними членами суспільства, сказала депутат обласної ради, директор Сокальської Агенції регіонального розвитку Ганна Костюк. Важливо, щоб кожен пам’ятав, що люди з особливими потребами дуже потребують нашої з вами допомоги та підтримки. І не йдеться лише про фінансову (хоча вона теж дуже важлива), але й про допомогу працею, знаннями, досвідом, любов’ю та опікою. Люди з особливими потребами покликані зробити нас кращими, щоб ми простягнули їм руку допомоги. За рік депутатської діяльності спілкувалася з багатьма родинами, в яких виховують дітейінвалідів та з людьми з обмеженими фізичними можливостями і зрозуміла наскільки непросто таким родинам. Як правило, вони знаходяться за межею бідності, адже кошти, які отримують від держави, в основному йдуть на лікування та закупівлю дорогих медичних препаратів. На жаль, ці люди більше зустрічаються з нерозумінням та байдужістю оточуючих. І нині ми чули, що багато підприємців не дотримуються законодавства України в частині квоти на працевлаштування інвалідів. Їм вигідніше сплачувати штрафи, аніж адаптувати робоче місце під людину з обмеженими можливостями. І нам потрібно працювати над тим, аби підприємець був готовий взяти таких громадян на роботу. В органах влади теж не працюють люди з обмеженими можливостями. Вважаю, що до цього часу, поки чиновники не подивляться в очі інвалідам, не зрозуміють їх проблем, казати про те, що влада предметно займається вирішенням їх питань, не доводиться.
Покликання соціальних служб робити все для того, аби їхнє життя було хоч трохи легшим, зазначив й директор районного Центру зайнятості Віктор Лащук. І ми маємо скерувати спільні зусилля на вирішення їх нагальних проблем, бо ці люди часто приходять у наші установи, звертаються за допомогою. Вони, можливо, у чомусь є обмежені, але не у правах на працю. Бо це одне з головних прав людини, яке держава закріплює, охороняє і створює умови для його реалізації, а взаємовідносини працівникаінваліда з роботодавцем мають перебувати у сфері особливої уваги як з боку держави, так і суспільства в цілому. Працівники Центру зайнятості залучають їх до роботи, аби вони жили повноцінним життям.
На початок грудня на обліку в Центрі зайнятості перебувало 19 людей з особливими потребами, 10 з них працевлаштували. В перспективі, отримають роботу ще двоє неповносправних. Три особи пройшли перенавчання, одна людина отримала допомогу для започаткування власної справи та декількох залучено до оплачуваних громадських робіт.
Директор районного Центру зайнятості В. Лащук зауважив, що в районі практично всі підприємства беруть на роботу неповносправних, але не більше, ніж передбачено законодавством. І поки це буде робитися “зпід палки” справа не зрушиться з місця.
Під час "круглого столу" представники соціальних служб спеціаліст Сокальської виконавчої дирекції ЛОВ ФСС зТВП Людмила Шклянка, в. о. начальника відділення ФССНВ у Сокальському районі Олена Рудак, голова районної організації Товариства Червоного Хреста Леся Поліха, головний державний соціальний інспектор управління праці та соціального захисту населення РДА Ольга Золотоверхова, заступник директора територіального центру Мар’яна Чабан розповіли про співпрацю з інвалідами, про послуги, які надають та як вони опікуються одинокими непрацездатними громадянами.
Опісля мала слово голова Сокальської районної асоціації інвалідів Оксана Кононова, яка проаналізувала, чому в Україні нелегко живеться людям з обмеженими можливостями. На Сокальщині живе 5431 особа з обмеженими можливостями, а це п"ять відсотків усіх жителів району. Приємно констатувати, що за останні роки змінилася на краще ситуація у нашому місті. У багатьох крамницях та установах є пандуси, люди із обмеженими можливостями мають змогу займатися у тренажерному залі, гуртках ручної роботи і отримати консультації на різноманітні теми.
Про новий проект програму "Допоможи іншому стань приятелем", який проводиться за підтримки Сканфонду, Мережі Нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Карпатського Фонду Україна, мета якого започаткувати приятелювання звичайної молодіволонтерів із їхніми ровесниками, що мають інвалідність, для спільних прогулянок та відвідувань цікавих місць, який допомагає розвивати можливості та інтегруватися в суспільство людям з особливими потребами, розповіла представник Сокальської асоціації інвалідів Ірина Іванюк.
– Нині Асоціація інвалідів Сокальщини функціонує на належному рівні і у цьому чимала заслуга її голови Оксани Кононової, яка своїм життєвим прикладом показує, що можна досягти усього, лише потрібна мета. Інші тягнуться до неї, бо хочуть щось змінити у житті. Найбільша проблема у суспільстві це той стереотип, який потрібно ламати і розвивати громадянське суспільство, відзначила Ганна Костюк.
Після обговорення депутат обласної ради Г. Костюк наголосила на тому, що люди з обмеженими можливостями зустрічаються з проблемами працевлаштування, реабілітацією та інтеграцією у суспільство (по кожній з них підготували пропозиції для місцевої влади). Щодо працевлаштування люди з особливими потребами стикаються із труднощами у ставленні МСЕК до надання інвалідності. Адже, якщо людина має інвалідність першої групи і хоче працювати, скоріше за все МСЕК надасть їй другу, або ж навіть третю групу тільки тому, що офіційно лише третя є робочою. Отже, маючи інвалідність, при якій людина є ментально збереженою, знайти роботу практично неможливо. До того ж чимало людей з інвалідністю не наважуються шукати роботу, бо у них не має надії на її отримання. І сім"ї живуть виключно на пенсію інваліда.
Вирішити цю проблему могло б соціальне підприємництво. До речі, молоді люди з інвалідністю не завжди знають про свої права і можливості на отримання освіти, профорієнтаційних послуг та працевлаштування, а також про установи і організації, які допомагають отримати професії, перекваліфікуватися, надають психологічну підтримку, юридичні консультації. А серед них є Центр зайнятості, Фонд соціального страхування та районна асоціація інвалідів. Деякі працездатні інваліди навіть не знають, що мають право на отримання допомоги по безробіттю нарівні з іншими громадянами.
Учасники "круглого столу" жваво обговорили проблеми пільгового перевезення у громадському транспорті. Як з"ясувалося, обмежень на їх перевезення нема, однак це для водіїв не аргумент. Ті не хочуть брати у автобус більше двох пільговиків, інших просто виштовхують за двері. Тож якщо є випадки, коли людям з інвалідністю відмовляють у перевезенні, то варто записати прізвище водія, номерний знак автобуса, годину та дату і звернутися у райдержадміністрацію чи в управління праці та соціального захисту населення РДА…
Присутні на зустрічі подали чимало пропозицій, зокрема висвітлювати питання працевлаштування соціально незахищених верств населення у ЗМІ.
Учасники "круглого столу" також вирішили скласти програму соціальної допомоги, де поетапно вирішувати найактуальніші питання та провести виїзні зустрічі з керівниками підприємств району аби вони побачили проблеми цих людей, яких можуть зробити щасливішими, просто прийнявши на роботу.
Коли кожен з присутніх зуміє зробити те, що запланував, то справа зрушиться з місця. Адже біда нашого суспільства у байдужості. Хіба треба чекати на День інваліда, аби згадати про неповносправних та їхні біди? Давайте ж приділяти їм увагу щодня, адже вони живуть поруч з нами і чекають на людяність, доброту, розуміння.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.