
У Львівській громаді затвердили рекомендації щодо облаштування безбар’єрних входів та інклюзивних вбиралень у всіх закладах міста. Вимоги стосуються як комунальних установ, так і приватного бізнесу. Відеозапис засідання виконкому оприлюднили у відкритому доступі.
Заступниця міського голови Львова з питань доступності Ірина Маруняк наголосила, що найбільше проблем із доступністю виникає саме на входах до приміщень та у вбиральнях. Рекомендації підготували департамент архітектури та управління забезпечення доступності на основі численних обстежень закладів і установ у громаді.
За словами Ірини Маруняк, місто системно перевіряє заклади на відповідність вимогам доступності. Станом на зараз у Львівській громаді працює 861 заклад громадського харчування, з яких уже обстежили 369 (43%). Повністю доступними визнали 42 заклади (11%), частково доступними — 153 (42%), а 174 заклади (47%) залишаються недоступними для маломобільних відвідувачів.
Найкращі показники доступності зафіксували у Шевченківському, Франківському та Сихівському районах. Натомість у Галицькому районі частка доступних закладів найменша, що пов’язують із розташуванням багатьох об’єктів у пам’ятках архітектури, де будь-які зміни потребують додаткових погоджень і спеціальних проєктних рішень.
Під час перевірок найчастіше виявляють такі порушення: недоступні сходи на вході, ненормативні пандуси, високі пороги, вузькі дверні прорізи, відсутність поручнів, кнопок виклику допомоги та ручок-скоб у вбиральнях. У багатьох приміщеннях бракує місця для маневрування крісел колісних або є перепади висот усередині залів.
Водночас у місті вже є низка позитивних прикладів, коли бізнес враховує вимоги доступності ще на етапі відкриття. Такі заклади облаштовують безбар’єрні входи, доступні вбиральні, понижені стійки рецепції та зручні місця для відвідувачів на кріслах колісних. Серед доступних закладів громадського харчування називають «Kredens cafe» (вул. Валова, 5), «MAD» (вул. Шевська, 10), «МАММА» (просп. Чорновола, 99) та інші.
Серед проблемних прикладів у рішенні згадують, зокрема, заклад «Капітал» (вул. Промислова, 50−52) з недоступними входами, «Doma» (вул. Шевченка, 60) з ненормативними пандусами, кав’ярню Shoco (вул. Січових Стрільців, 2) з високими сходами, «Амадеус» (пл. Катедральна, 7) з недоступними вбиральнями та «Маленьку Пекарню» (вул. Зелена, 69), де встановлені надто високі столи.
Ірина Маруняк підкреслила, що доступний заклад харчування — це простір рівних можливостей, де кожен відвідувач може почуватися гідно, а для бізнесу це означає розширення кола клієнтів і збільшення прибутку.
Міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що місто має стати повністю доступним для всіх мешканців і гостей, зокрема для людей з інвалідністю та тих, хто повертається з війни. Він нагадав, що позитивні зміни вже помітні у закладах культури, державних установах та частині закладів громадського харчування, однак завдання міста — забезпечити доступність усіх таких об’єктів.
Мер також нагадав про програми співфінансування облаштування доступних входів, які Львів реалізує за підтримки ісландської ініціативи Ramp Up. Ініціатива орієнтована на приватні заклади і допомагає бізнесу швидше створювати безбар’єрний простір.
Відповідно до рішення виконавчого комітету, фізичним та юридичним особам рекомендують облаштувати доступні входи та вбиральні до 31 березня 2027 року. За наявності об’єктивних причин цей термін можуть продовжити ще на шість місяців за умови подання гарантійного листа.
За даними Львівської громади, близько 22% її мешканців належать до маломобільних груп населення. Це майже 148 тисяч людей старшого віку, понад 30 тисяч людей з інвалідністю, понад 2 тисячі вагітних жінок та майже 40 тисяч дітей віком до шести років.
У місті щороку реалізують проєкти з підвищення доступності: встановлюють пандуси і підйомники у житлових будинках та адміністративних спорудах, понижують тротуари біля пішохідних переходів і заїздів на магістральних вулицях, обладнують пішохідні переходи звуковими сигналами для людей з порушенням зору. Також облаштовують інклюзивні дитячі та спортивні майданчики, роблять доступними зупинки громадського транспорту, медичні та освітні заклади.
Львів входить до переліку 15 міст України, де спільно з Міністерством розвитку громад та територій реалізують проєкт «Рух без бар’єрів» зі створення безбар’єрних маршрутів. У місті формують маршрут довжиною майже 15 км, який з’єднає Шевченківський і Личаківський райони. Уздовж нього роблять доступними будівлі, зупинки, парки та громадські простори. Загалом визначено 48 об’єктів, на 34 з яких роботи завершили у 2025 році, решту планують завершити у 2026-му.
Окремий напрямок — підтримка закладів вищої освіти та ветеранів. Місто готове покривати до 50% вартості робіт з облаштування доступності у львівських вишах, а також компенсувати до 400 тис. грн ветеранам з інвалідністю за адаптацію житла до їхніх потреб.
У планах на поточний рік — встановити у житлових будинках Львова 29 пандусів і 101 підйомник, замінити 9 ліфтів, а також змонтувати 3 акумуляторні транспортери та 1 джерело резервного живлення для забезпечення безперебійної роботи підйомного обладнання.
Відео засідання виконкому з обговоренням рекомендацій щодо доступності: