Головна / Згадаємо, як це було / Молодь повинна знати правду і берегти все українське, – перший кулеметник дивізії «Галичина» Леонід Муха

Молодь повинна знати правду і берегти все українське, – перший кулеметник дивізії «Галичина» Леонід Муха

8 та 9 травня в Україні відзначатимуть День пам’яті та примирення, а також 75-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Очевидців воєнних подій Другої світової війни щороку меншає.

Про це повідомили у Львівській ОДА.

Перший кулеметник дивізії “Галичина”, двічі поранений на фронті, багаторічний в’язень радянських концтаборів Леонід Муха після усіх пережитих поневірянь і завжди вважав себе українцем та закликає молодих людей боронити усе українське.

«Молодь має знати правду. Наш так званий «братній народ» в усі віки намагався правдами і неправдами нас поконати. Від часів козацтва і понині головний ворог української держави і кожного українці – це Росія. Вона хоче стиснути нас у своїх хижих кігтях та розчавити. Тому молоді люди мають пам’ятати про Крути, про Запорізьку Січ, про АТО. Ніхто крім молоді не вбереже цієї держави. Треба любити своє, берегти і захищати», – закликав Леонід Муха.

17-річний Леонід Муха, народжений у Варшаві в родині петлюрівського еміґранта, зголосився добровільно йти в ряди Дивізії.

«Ми хотіли мати свою державу, ми хотіли мати все своє. Я так був вихований у сім’ї в любові і повазі до свого народу, я не міг інакше. Бо знав, що треба Україні незалежність. Нам усім варто пам’ятати про своє коріння, пам’ятати, що ми велика нація. Пам’ятати про всі ті події минулого, аби жити в мирній і цивілізованій державі, у світі де нас шанують та поважають.

Муха Леонід Юхимович (23.05.1926, Варшава). Громадський діяч, голова Братства вояків 1-ї дивізії УНА (2004 – 2010), член Історичного клубу “Холодний Яр”, автор споминів про Визвольну боротьбу.

Син сотника Армії УНР Юхима Івановича Мухи (1888, с. Пушкарівка, тепер Верхньодніпровського р-ну) та Валентини Василівни Винничук (1904, м. Дубровиці біля м. Рівного). Підстаршина-кулеметник 2-ї сотні (компанії) батальйону “Вільднер” 29-го п. п. дивізії “Галичина” (пізніше 1-ї Української дивізії УНА; 1943 – 1945). Учасник боїв у Словаччині, Словенії та Австрії. У боях виявив хоробрість. Двічі поранений. Нагороджений “Наґкампфшпанґе” (за рукопашні бої) та відзнакою за поранення.

Незважаючи на те що Л. Муха був сином політичного емігранта і народився в Польщі, у червні 1945 р. його депортували до СССР – хоч він не був громадянином цієї держави. Потрапив на спецпоселення в Кемеровську область. Працював на шахті. Судили за “зраду батьківщині” (ст. 58-1а) та антисовєтську агітацію (ст. 58-10).

«Треба дійти згоди сторін. Всі переконані, що війна затягнулася, що Україні потрібен мир, що гине і калічиться багато наших солдат. Так її важко зупинити. Але якщо ми змогли зупинити війну в 45-му році, то переконаний, і цю можна. Напевне, потрібно надалі більш активно долучати до цього процесу міжнародну спільноту і всілякі організації. Треба однозначно закінчувати цю війну і загибель солдатів, – переконаний 100-річний Герой Іван Каліберда.

На мундирі Героя генерал-майора юстиції Івана  Каліберди, окрім Золотої Зірки та інших бойових нагород,  здобутих у Другій світовій війні, чимало й заслужених за часи української державності, зокрема ордени Богдана Хмельницького II та III ступеня. Всі вони зароблені кров’ю і потом та відданою і чесною працею. І дуже приємно, що зовсім скоро почесному солдату 703-го інженерного полку Збройних Сил України Івану Опанасовичу Каліберді виповниться 100 років. І теперішньому поколінню захисників Вітчизни є на кого рівнятися і з кого брати приклад.

Він народився 1920 року в с. Великий Бурлук, Великобурлуцького району Харківської області в багатодітній українській родині. У 1939 році закінчив середню школу, в 1941 – Ленінградське військово-інженерне училище. Учасник війни з липня 1942 року; брав участь у Сталінградській битві, битві на Курській дузі, форсуванні Дніпра, визволенні України, Польщі, Угорщини, Румунії та Чехословаччини.

У 1943 році лейтенант, командир понтонного взводу 6-го окремого моторизованого понтонно-мостового батальйону 7-ої гвардійської армії 2-го Українського фронту очолив перший десант через Дніпро в районі сіл Переволочна і Солошине на південь від Кременчука (нині Кобеляцького району Полтавської області).

Під сильним вогнем противника підрозділ успішно форсував Дніпро. Указом Президії Верховної Ради від 26 жовтня 1943 року «За геройський подвиг, проявлений при форсуванні річки Дніпро, міцне закріплення і розширення плацдарму на західному березі річки Дніпро» був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У цьому бою лейтенант Каліберда отримав важке наскрізне кульове поранення грудної клітини.

Голос Сокальщини на GoogleNews

Залишити відповідь

Ваша поштова адреса не опублікується. Необхідні поля позначено *

*

7 − 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

закрити

Ми виявили що ви користуєтеся Ad Blocker!

Для того щоб ми були незалежними потрібно так мало - відображати рекламу!