Home / Цікаво знати / В «Надії» все по-надійному, копальня працює уже в рахунок 2014-ого!

В «Надії» все по-надійному, копальня працює уже в рахунок 2014-ого!

На копальні «Надія» святкують 2014 рік. Вішати на стіну календар нового виробничого року ще задовго до його офіційного приходу тут – давня традиція, якій попри все ніколи не зраджують. Про дострокове виконання річної програми на два місяці раніше вуглекопи «Надії» відрапортували ще 31 жовтня, видавши на-гора 135000 тонн «чорного золота», в тому числі 23,4 тисячі тонни понад план. Гірники довели, що навіть сьогодні, попри кризу у вугільній промисловості, яка перешкоджає на кожному кроці, на шахті роблять все можливе, щоб працювати на повну силу, мати показники не гірші, ніж у попередні роки…

31 жовтня з полудня святково-новорічний настрій панував на копальні «Надія». У холі виблискує ялинка. В очікуванні гірників першої зміни, яким випала честь закрити виконання річної програми, повагом проходжають Дід Мороз і Снігуронька. Зібрався і колектив підприємства на чолі з директором, депутатом обласної ради Миколою Криштопою. О 14 годині 45 хвилин всі дружно підійшли до ствола, де в очікуванні героїв вже розлили шампанське. Ось-ось перші акорди святкового маршу заграє шахтарський оркестр. Нарешті до відповідної позначки піднімається кліть… відчиняється… і з'являється довгоочікувана бригада Андрія Мися. Присутні зустріли зміну оплесками. Чорні, всі у вугіллі, щойно піднявшись на поверхню, хлопці подали директору символічний шматок вугілля з написом: «135 000 т». Святкування розпочалося. Адже для шахтарів, власне, вугільна брила, замість бамкання годинника в новорічну ніч, є символом початку 2014 року. За традицією в шахтарські руки на вишитому рушникові вручили коровай та букет червоних троянд.

У цей день почувався «іменинником» не лише бригадир Андрій Мись, який тримав символічну брилу вугілля, але й кожен вуглекоп. Бо трудову перемогу творили ті, хто прокладає шлях до вугілля, і ті, хто його видобуває, і ті, що забезпечують їхню роботу. І все ж особливої уваги заслуговують наші передовики з видобутку вугілля. За значні виробничі здобутки можна по праву відзначити четверту видобувну дільницю. Вмінню та винахідливості цього колективу під силу всі труднощі та підземні стихії. Під керівництвом Тараса Малицького та вище згадуваного бригадира Андрія Мися, ланкових Василя Сподарика, Валентина Зайця, Володимира Дмитришина, Андрія Крохмаля дільниця систематично показує високі результати роботи. На їхньому рахунку не одна тонна дорогоцінної енергетичної сировини. А це – вагомий внесок в економічний поступ копальні «Надія».

Під керівництвом начальника дільниці Костянтина Боровця, успішно працює видобувна дільниця №1. Кваліфікована команда бригадирів Андрія Ройка та Ігоря Хвальботи, ланкових Віктора Прохири, Віктора Сасовця, Ігоря Білаша, Любомира Добуша, Павла Войнаровського та Степана Лобая завжди працює злагоджено і ритмічно, адже всі вони дисципліновані та кваліфіковані робітники.

Не відстають і прохідники. Вони у виробничому циклі – справжні передовики трудової діяльності усього колективу. Керує дільницею прохідницьких робіт Сергій Троцько. А разом з бригадирами Василем Малком, Володимиром Гнатівим, Володимиром Пителем та ланковими Андрієм Коженевським, Володимиром Цюлуйманом, Володимиром Дубельтом, Євгеном Сумцовим, Іваном Наумком, Валерієм Барановичем, Андрієм Тенетюхом, Анатолієм Заріцьким, Андрієм Навроцьким, Іваном Гресюком та Ігорем Білашем регулярно демонструють високий рівень професіоналізму.

Першим з вітальним словом до колективу звернувся директор шахти «Надія», депутат Львівської обласної ради Микола Криштопа:

– Від себе особисто і від усього трудового колективу дякую керівникам всіх без винятку ділянок і служб, всіх-всіх, за те, який обсяг робіт було виконано за ці десять місяців. За цими 135 тисячами тонн приховані й інші цифри. План виконано не тільки з видобутку, але й з проходки. Пройдено 5,7 км проти планових 3,3 км. Це перемога всього нашого колективу, хоча й далася не легко. Цього року шахта працювала в особливо важких та напружених умовах. Вугілля було по-справжньому важким, важким, бо приватизовано всі державні електростанції, збувати вугілля фактично ніде, ціна впала, довелося знижувати обсяги видобутку, а це все знизило кількість обігових коштів, а відтак призвело до заборгованості за електроенергію, затримок у виплаті зарплати та сплаті податків. Але все ж за два місяці до Нового року на нашому виробничому календарі вже 1 січня 2014-ого, хоча в кращі часи ми це робили ще в червні, а Новий рік святкували двічі на рік. Це вже навіть було, наче за розкладом, явищем для нас звичним, тому, як кажуть, не так яскраво відчувався смак свята, як сьогодні. Нині нас поставили на коліна. Тому наше головне завдання на сьогодні – з тих колін встати і йти далі. Бо перспектива все ж є, тому надіємося реалізувати її в 2014 році. М’якого вугілля вам та міцної покрівлі, хай завжди кількість спусків дорівнює кількості підйомів! Низький вам уклін та велике спасибі за важку працю та розуміння!

Від імені шахтарів своїх побратимів по праці з трудовою перемогою привітав бригадир четвертої видобувної дільниці Андрій Мись, подякував директору за високу оцінку праці його бригади, за теплу зустріч, побажав усім присутнім щастя, здоров’я і подальших успіхів у нелегкій шахтарській праці.

Голова профспілки Яніна Галась, привітавши гірників з перемогою, побажала добувачам гарячого сонцекаменю, безпечної праці та міцних тилів удома.

На усі гаразди в наступному році шахтарський колектив поблагословив духовний наставник шахти – отець Дмитро Улицький.

Привітала шахтарів і малеча з підшефного дитячого садочка «Ромашка» разом із завідувачем Ольгою Левицькою, а також вокальний ансамбль «Кольорові парасольки» під керівництвом Оксани Федонюк. Усіх присутніх вони потішили чудовими вокальними композиціями та просто щирими дитячими усмішками.

Після короткого святкування у зв’язку з виконанням річного плану, вуглекопи «Надії» зазбирались додому. А вже наступного дня, коли ще й не зійшло сонце над Бугом, не торкнулося своїм промінням землі, поспішали на працю, яку ми називаємо подвигом, вони вирушали на «штурм земних лабіринтів», щоб добратися до серця землі і подати на-гора чергову тонну вугілля.

На думку прийшли слова відомого письменника Бернарда Шоу, якого одного разу запитали: «Що важливіше для успіху – працелюбство чи талант?» На що він дотепно відповів: «А що важливіше у велосипеді – переднє чи заднє колесо?» Щоб добувати тонни вугілля в таких непростих екологічних та економічних умовах, треба бути не тільки працелюбним, а й, безумовно, талановитим. На шахті «Надія» є такі люди – працелюбні, талановиті, вольові. Тому нехай їм щастить і в копальні, і в повсякденному житті. Нехай пам’ятають, що вдома їх чекають батьки, дружини, діти, рідні…

Оксана ВОЗНЯК.

Василь СОРОЧУК.


Директору шахти ПАТ «Шахта «Надія»
КРИШТОПІ М. Г.
Усім робітникам ПАТ «Шахта «Надія»

ТЕЛЕГРАМА

Від імені колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України прийміть сповнені людської шани та поваги поздоровлення з нагоди виконання річного завдання з видобутку вугілля в обсязі 135000 тонн.

Переконаний, що професійні досягнення Вашого трудового колективу стануть вагомим внеском в створення самодостатньої економіки нашої держави.

Нових пошуків Вам, творчих злетів, натхнення і великих досягнень у повсякденній праці на благо розбудови майбутнього нашої славної України.

Зичу Вам здоров’я і довгого віку. Хай множаться добрі діла, а у Ваших оселях будуть добра воля, мир, любов і злагода!

З повагою – І. ПОПОВИЧ,
перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Крадіжки з автомобілів: злочини, які простіше попередити

Поліція вживає заходи для встановлення осіб ...