Home / Листи до редакції / Разом зможемо відновити краєзнавчий музей Сокальщини!

Разом зможемо відновити краєзнавчий музей Сокальщини!

Старше покоління сокальчан пам`ятає недобудоване приміщення навпроти Сокальської СШ №2, де їх батьки, родичі до початку Другої світової війни силами громади Сокальщини спільно будували для громадських потреб Народний дім. Потім війна, прихід радянської влади назавжди зупинили цю народну будову. На початку 60их років цю будівлю добудували коштами комбінату "Укрзахідвугілля". На першому поверсі тривалий час була їдальня, згодом крамниця "Фіалка", а на другому та третьому поверхах – квартири. За час незалежної України перший поверх повернули районному Товариству "Просвіта".

Проте далеко не всі знають історію побудови у Сокалі Народного дому.

Перші кроки творення Народного дому сокальчани зробили ще в кінці ХIХ століття. Збирали кошти і спочатку придбали будинок у центрі міста (колишній старий кінотеатр біля центральної аптеки). Але через те, що певну суму позичили, то цю будівлю довелось продати "Народній торгівлі". За певний час у 1936 році філія "Просвіти" для спорудження Народного дому купила земельну ділянку, про яку йшлося на початку нашого допису  Шептицького, 117, і на кошти жертводавців з усього сокальського терену розпочали будівництво Народного дому. До комітету по його спорудженню, який очолював радник міської управи Микола Книш, ввійшли: голова Сокальської філії "Просвіти" доктор Теодор Решетило, адвокат Олександр Ріпецький, отецьдекан Степан Ничай, доктор Лев Хомінський, а також представники сокальського міщанства і селянства. Будівництво Сокальського народного дому розпочалося того ж 1936 року і тривало до початку Другої світової війни. Було зведено два поверхи будинку, стіни зали і сцену. І в такому вигляді, як ми уже зазначали, будівля простояла до початку 60их років.

Нині перший поверх цього будинку, тобто фойє колишнього недобудованого Народного дому, належить районній "Просвіті". Останні чотири роки воно пустує. З ініціативи деяких членів "Просвіти" було вирішено відремонтувати це приміщення і згодом використати його для відновлення історикокраєзнавчого музею Сокальщини.

В 30их роках ХХ століття з ініціативи адвоката Богдана Чайківського, силами громадськості створили такий музей. У ньому зібрали багатющий краєзнавчий матеріал. Але у воєнні часи велику кількість експонатів німці вивезли в Німеччину, а після війни частину їх забрали до Львова і Києва. В кінці сорокових і на початку п`ятдесятих років рештки музейної збірки експонувались у районній дитячій бібліотеці. Старші сокальчани це пам`ятають.

Подібна доля склалася з краєзнавчими музеями у Самборі і Стрию. Але там громади в перші ж роки незалежності України взялися за їх відновлення. І нині вони мають чудові музеї. І Червоноград та Радехів можуть похвалитися гарними краєзнавчими музеями. Тут ми відстаємо. Тому далі відкладати нема вже як. Відходять з життя старші люди, забираючи зі собою спогади про старовинний Сокаль, його мешканців, події, нищаться або викидають на смітники старовинні речі.

Тому перед громадою Сокальщини стоїть велике завдання  не відкладаючи, братися за відновлення музею. Насамперед, треба відремонтувати приміщення. Вже дещо зроблено. Виготовлено меморіальну дошку. За зібрані кошти замінено вікна на енергозберігаючі металопластикові. Тепер треба встановити автономне опалення, впорядкувати приміщення всередині, поремонтувати сходи. Зібрані гроші вже використані, отже, збір коштів продовжується. Без допомоги громадськості Сокаля та району не зможемо продовжувати ремонтні роботи. Списки жертводавців надрукують на спеціальних листах, завірених підписом голови районного Товариства "Просвіта" Ігоря Дацюка, а також їх прізвища внесуть у спеціальну книгу і опублікують у часописі "Голос знад Бугу", як і фінансові звіти.

Це питання розглядали на розширеному засіданні президії районного Товариства "Просвіта", де були присутні представники ініціативної групи. Нашу пропозицію підтримали. З`ясувалось, що районна рада прийняла рішення про створення музею ще у 2008 році, але через відсутність відповідного приміщення, запропонували школам і бібліотекам району збирати і тимчасово зберігати зібрані експонати.
Поки що немає коштів на придбання меблів для експозиції. Але завдяки старанням Марії Покальчук деякі меблі вже є – надійшли як гуманітарна допомога.

І найголовніше. Перегляньте старі речі Ваших батьків, дідусів і бабусь: знаряддя праці, посуд, старовинний одяг, вишиванки, книжки, документи, які для Вас не є цінними, фотографії ( їх можна перефотографувати), якщо вони Вам не потрібні, то приносьте у музей, але попередньо якомога більше дізнайтесь про цю річ (чия вона, звідки, який її вік).

І останнє. На Сокальщині проживають переселенці з Холмщини (з 1944 р.) і Прикарпаття (з 1951 р.). Це також історія Сокальщини. Тому в нашому музеї будуть куточки історії Холмщини і Прикарпаття. Це все історія нашого народу.

Марія ГРИНЮК,
Ольга КУСЕНЬ.
члени ініціативної групи.

 

Список жертводавців:
Районна організація Спілки політв`язнів Сокальщини  300 грн., викладачі Сокальської школи мистецтв імені В. Матюка  300 грн., Чаус Євгенія (Львів)  200 грн., Баранович Тереса (США)  100 дол., Кусень Ольга (Сокаль)  700 грн., Кусень Тарас (Сокаль)  50 грн., Гринюк Марія (Сокаль)  650 грн., Ткачук Парасковія (Сокаль)  50 грн.,  Фенчин Валентина (Сокаль)  50 грн., Гайдук Оксана (Канада)  803 грн., Проць Оксана (Сокаль)  150 грн.

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Львівські рятувальники відточували професійну майстерність під час навчань у Бориславі

11 жовтня на території Бориславського навчального ...