Home / Листи до редакції / Вже, або ніколи

Вже, або ніколи

В селі Хлівчани, біля Народного дому, відбулось віче, приурочене світлій пам’яті героїв, загиблих на Майдані. На стіні – кольорові фотографії. Ось вони – молоді і літні, безвусі й бородаті, і зовсім юні, що прийняли смерть на світанку свого життя.

Україно! Скільки ж тих чистилищ Тобі ще судилося пройти?! На світлинах – фрагменти боротьби.

Змішалось все – і постріли, і дим,

Каміння й кров, і вибухи гранати.

Зів’яло, мов підрізаний бутон,

Життя того франківського хлоп’яти.

Відкриті очі – просто в небеса,

Стікає кров’ю тіло його кволе.

І більше сина в матері нема,

Лиш на сторінці –

«Вже, або ніколи…».

Отець Федір Магора відслужив панахиду за душі загиблих героїв. Діти з дитсадка прийшли з лампадками, дорослі – з квітами. Звучали духовні і патріотичні пісні. Перед присутніми виступив сільський голова Василь Бігун. Приємно, що наше село у цей складний час всіляко підтримувало Майдан. Мої односельчани разом з усіма відстоювали нашу державу, працювали волонтерами.

Степан Хомин прочитав свої революційні вірші. Ольга Цибак та Юлія Пащук озвучили слова співчуття, пошани, скорботи. І горіла свіча, і тремтіла сльоза. В жалобі похилились національні прапори.

На барикадах першими були,

Палили шини і рубали дрова.

Підступно стежив снайпер з висоти –

Смертельна куля кожному готова…

В шаленому вирі боротьби не думали про це наші герої. Вони творили революцію, яка вплинула не тільки на державу, а й на людську свідомість. Тепер ми побачили, де була наша Україна: в золоті кайдани закована, у палацах захована … бранкою стала…

Пам’ять про наших героїв вічно житиме в серцях майбутніх поколінь.

Марія ПАВЛОВА,
с. Хлівчани.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Сьогодні Всесвітній день боротьби за скасування смертної кари

Оголошений у 2002 році з ініціативи ...