Про фермера Михайла Веклина (на знімку), депутата районної ради, жителі сіл Хоробрів та Ниновичі, де він господарює, говорять як про мудрого, доброго господаря завжди готового прийти на допомогу. У цьому вони мали змогу переконатися уже не раз. Селяни задоволені орендарем, бо мають роботу, вчасно отримують орендну плату за пай, яка становить 3 відсотки від вартості землі з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі. Хто хоче, може взяти на пай пшеницю, а хто гроші. Він матеріально підтримує місцеві школи та дитячий садок.
23 роки тому Михайло Веклин став одним з перших фермерів у районі, бо ще в дитинстві мріяв бути хліборобом. "Любив і люблю село, землю, господарство, каже фермер. Після школи закінчив Львівський державний сільськогосподарський інститут, отримав спеціальність інженера-механіка, і повернувся в село. За радянських часів працював у колгоспі. Потім після розпаду "союзу" вирішив спробувати працювати на себе. Придбав техніку і насіння, виорав та посіяв… Звичайно, самому всього не осягнути. Спершу допомагав мені батько, а тепер син, який закінчив економічний факультет Львівського національного аграрного університету".
Син Ігор стажувався в Англії, а нині свої знання та молодечу енергію вкладає у фермерську справу, яка стала для них родинною.
Фермерське господарство "Веклин М. Т.", яке колись розпочалося з 40 гектарів орної землі, нині обробляє 625 гектарів землі, з них 500 га орендує у селян. Вирощує пшеницю, ячмінь, ріпак, сою, боби. Господаря нині радують добрі сходи озимих пшениці та ріпаку, під якими зайнято 180 та 120 гектарів. Намагається витримувати сівозміну, щоб не нашкодити землі, а навпаки, покращувати родючість ґрунту. Дбають про культуру землеробства, поновлюють насіння. У цьому році придбали новий сорт "Іліяс", який є високопродуктивним та має добрі хлібопекарські властивості.
Нині, щоб господарству вижити, каже фермер, потрібно збирати по 50 центнерів з гектара і більше. А самі знаєте, що сільське господарство непередбачуване, багато що залежить від погодних умов та ринку. Вкладаєш кошти в землю, й не знаєш чи віддасть нива щедрим врожаєм.
Потребує земля й доброго обробітку, який забезпечують три трактористи. Вони працюють на двохтрьох одиницях техніки. Господар нещодавно поновив матеріальнотехнічну базу, і нині на господарському дворі стоять у рядок п'ять тракторів, зерновий комбайн та весь необхідний причіпний інвентар для обробітку землі.
Фермер займається й тваринництвом, на початках навіть тримав дійних корів. Але відмовився, бо не рентабельно. Декілька років тому викупив свинарник, як майнові паї, у пайовиків місцевого колгоспу "Україна". Відтоді займається вирощуванням свиней. Фермою, де є 80 свиней, опікується син Ігор. Тут працюють двоє осіб.
Свинарство, підкреслює фермер, сьогодні через низьку вартість сировини, нерентабельне, але шкода, щоб приміщення простоювало.
Розповідаючи про успіхи і здобутки фермерського господарства, не можна не згадати і про проблеми. До уже звичних: браку оборотних коштів, низькі ціни на вирощену продукцію. Варто ще згадати і про стрибки цін на пальне, і про відсутність в сільській місцевості добрих фахівців сільського господарства, зокрема механізаторів. Додалось багато інших, серед них укладення договорів оренди на земельні частки з спадкоємцями, які не мають коштів, щоб їх переоформити.
Михайло Веклин зізнається, що з кожним роком працювати на землі стає важче. Нині фермер, на якого на зорі української перебудови покладали великі надії, відчуває закономірний страх: чи не залишиться він на узбіччі. "У всі часи фермеру потрібно було важко працювати, але була увага до нього, тому він мав зацікавлення працювати краще. Тепер нікому нема діла до нас: виживайте як можете", каже фермер.
Щоб захистити свої права, вони мають об'єднуватись, зокрема в кооператив, щоб дешевше придбати необхідне: міндобриво, засоби захисту рослин, техніку. На жаль, більшість фермерів не є активні. Вони тихо працюють: сіють, орють, збирають вирощене… "Але хтось мусить відстояти і їхні права. Тому потрібно підтримувати Асоціацію фермерів та приватних землевласників Сокальщини, яка допомагала б вирішувати наболілі проблеми та лобіювала б наші інтереси", наголошує він. Фермер Михайло Веклин уже понад 10 років входить в Асоціації фермерів та приватних землевласників, і неодноразово переконався у її дієвості.
Заважає працювати і нестабільність в країні. "В нашій державі планувати нічого не можна, залишається лише мріяти! Я, як господарник, мрію про стабільність, порядність, чесні партнерські відносини та відсутність бюрократичної тяганини. Та чи здійсняться колись мої надії?".
Ось такий він, український фермер щирий, відкритий, який вболіває всією душею не тільки за власне підприємство, а й за села, в яких працює.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
