Два місяці тому моя дружина залишила нашу сім’ю. Поцілувала малих дітей, хворого батька і серед ночі вийшла з хати з валізою в руках і сльозами на очах.
Ні, вона не втекла від сім’ї з коханцем в пошуках примарного щастя, але не маючи змоги заробляти в Україні, поїхала на заробітки за кордон.
Туди, де моя теща заробляє на забезпечення достойної старості, адже пенсія в неї, колишньої доярки, в десятки разів менша від пенсії високопосадовців. Туди, де вже два роки заробляє собі на медичну операцію моя рідна мати, та тратячи зароблене на ліки, ніяк не може наскладати необхідної суми…
Туди, де на неї чекають інші наші браття і сестри – українські заробітчани… За роки незалежності за кордон виїхали майже 10 мільйонів українців, п`ята частина нації! В чому ж причина занепаду нашої великої держави?
Чому ні ви, ні я не можемо забезпечити себе і свої сім’ї всім необхідним для нормального людського життя і щастя?! Чому наші матері змушені існувати на копійчані пенсії, плакати від горя і болячок та вмирати в холодних і голодних злиднях?! Причина одна – при владі слуги народу! І не тільки сьогодні – з часів незалежності і до сьогоднішнього дня вони від влади нікуди не зникали. Вони просто змінювали одні одних!
Провладні пройдисвіти стали хитрішими – перед виборами вони навчилися казати нам те, що ми від них хочемо почути: про достойні пенсії, гарно оплачувану роботу, безкоштовну медицину і освіту та гідне життя. Парадокс в тому, що все це вони дійсно виконують. Для себе та своїх нащадків! Ми ж для них – ніщо, сміття під ногами, електоральне бидло. Мовчимо і терпимо! Шановна громадо! Настав час зламати цей стереотип.
16 березня цього року у нашому селі відбулася виїзна нарада за ініціативи та участі голови РДА Миколи Мисака, його заступника Володимира Катерини, голови районної ради Ігоря Дацюка та його заступника Володимира Чуба. Освіту району представляв інспектор відділу освіти РДА Іван Трескот. Від медицини не було нікого.
У залі Народного дому села Теляж яблуку не було де впасти – селяни стояли навіть у коридорі. Бо саме в цей день мав відбутись загальносільський схід, на який і прийшли громади сіл Трудолюбівка, Теляж та Ульвівок. Були також запрошені і депутати району та області.
Дискусія розпочалась ще до початку наради – під час огляду школи села Теляж керівництвом району. Бо саме тоді інспектор відділу освіти Іван Трескот зауважив, що вікна нашої школи не найгірші в районі, а я вважаю, що у школах сіл Теляжа та Ульвівка їх необхідно замінити на пластикові і двері також. Отож без особливих зусиль відірвав шматок гнилої віконної рами і зауважив: з року в рік батьки наших школярів власними силами та за власні кошти проводять щорічний ремонт класів. З роботою та матеріалами – в середньому по п’ять тисяч гривень йде на кожен клас. Щороку – до ста тисяч гривень на дві школи. Поверніть нам наші гроші – і ми самі замінимо вікна і двері.
Перша проблема, на якій загострили увагу, стосувалась ремонту центральної (державного значення) дороги, яка з’єднує всі наші села зі Сокалем, та ремонт всіх сільських (комунальних) доріг. Микола Мисак наголосив, що адміністрація подала дві заявки на проведення ямкового ремонту доріг району: перша передбачає задоволення потреб громади Сокальщини у ремонті на рівні більше трьох мільйонів, що дозволить хоч якось виправити ситуацію з бездоріжжям. Друга, згідно з Постановою Кабінету Міністрів передбачає забезпечення видатків на минулорічному рівні, що складає майже два мільйони і є більш реальною, бо ще нема чіткого механізму розподілу коштів на ремонти доріг.
Слово надали депутату обласної ради Роману Шведу (КУН), проте конкретних пропозицій стосовно вирішень проблем з бездоріжжям ми не почули, говорили лише те, що наші дороги не ремонтувалися роками, і щоб відновити їх потрібно не менше 20 років, а нині на те немає коштів.
Виступив також помічник обласного депутата Андрія Кінаха – Юрій Товарянський (ВО «Свобода»), котрий повідомив присутнім, що мінімальна сума на ремонт доріг району цього року має складати не менше семи мільйонів – і саме цю суму обстоює Андрій Кінах.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», стаття 14: «Установити, що у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування; субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» – простіше кажучи, від сільських та міських рад забрали кошти на ремонт доріг, які автовласники ще минулого року сплачували при проходженні техогляду. І нехай – для ремонту доріг то були копійки – як для сільської ради. Наприклад, по нашій сільській раді це було до 8 тисяч гривень щороку. Натомість тепер до державного бюджету відраховуються кошти з кожного літра солярки чи бензину, купленого селянином чи жителем міста. А то вже різниця у тисячі разів більша, ніж ті 8 тисяч, що ми отримували від транспортного збору! Чому ж кошти нам на ремонти мають виділяти на минулорічному рівні?! А які кошти – у сотні тисяч гривень – забрано сьогодні в міст України?! Обласних центрів?! Слуги народу теж хочуть їсти, пити і розважатись! Така моя відповідь! Інакше чому порівняно з минулим роком видатки на депутатів Верховної Ради збільшені до 980 мільйонів гривень – на утримання 450 депутатів! Загальна ж сума витрат на медицину всієї України – 320 мільйонів гривень!
До слова, за медицину: хто з нас і коли лікувався задурно? На кожному кроці замість повноцінного та безкоштовного – згідно з Конституцією – лікування ми отримуємо лише рецепти до оплати! Більше того: нас змушують купувати навіть бинти, гіпс, рентгенівську плівку та сплачувати «добровільні» пожертви на медичні заклади! І гріх би я мав, коли б звинуватив у цьому рядових медиків – вони, як і освітяни та більшість населення, існують за копійки. Але звинувачую тих, хто довів нашу медицину до такого стану! І не вірю їхнім брехливим обіцянкам про достойну заміну державному лікуванню – страховій медицині. Бо керівництво держави та депутати Верховної Ради у Феофанії обходяться без неї: цього року на цю урядову клініку, де лікуються названі мною народні депутати, високі державні мужі (та їхні родичі) виділено 200 мільйонів гривень! Їм добре. А в мене серце розривається, коли я в черговий раз бачу по телебаченню чи читаю в газеті звернення матері про збір коштів для порятунку життя її малюка! Наші діти повинні вмирати – жити мають депутати! Це такою повинна бути наша держава?!
Повертаючись до сільського сходу: на розгляд громади також виносились питання про виділення коштів на проведення меліорації. Адже топляться наші поля і городи – як же нам вирощувати хліб та городину?! Заливає водою і наші льохи – де ж зберігати зароблені важкими мозолями харчі?! Руйнуються водою наші домівки. Обговорювалось також питання про незадовільне забезпечення автобусним перевезенням жителів сіл, зокрема, Трудолюбівки, які досі залишаються без автобусного сполучення та змушені щодня долати ледь не чотири кілометри пішки до найближчої автобусної зупинки. Ті ж жителі, які мають змогу користуватися перевезенням, мусять «душитися» в переповнених автобусах або діставатись до Сокаля на роботу, до лікарні чи за іншими потребами пішки – бо «не влізли» до транспортного засобу! Поцікавився в депутатів обласної ради, чому вони не допомагають вирішити цю проблему, наприклад: якщо маршрут «Сокаль – Трудолюбівка – Сокаль» ніхто «не бере», бо «низькооплачуваний», то чому б не запропонувати, аби участь у конкурсі на перевезення так званих «невигідних» маршрутів брали в парі з вигідними? На що депутати Роман Швед (КУН) та Ганна Костюк («Фронт змін») відповіли, що нема такого закону. Також позитивної відповіді стосовно вирішення проблем з автобусним перевезенням не почули і від депутата Андрія Кінаха (ВО «Свобода»). Хоча він є одним з перевізників, які надають послуги жителям Сокальського району. І саме він є секретарем обласної комісії транспорту та зв’язку, а тому мав би зустрітися з нашою громадою і як перевізник, і як депутат області – знайшли ж для громади час інші депутати! Чи селяни заслуговують на увагу тільки перед виборами?!
Розглядали також питання, які сьогодні турбують не тільки мешканців Телязької сільської ради. Про підняття ціни на газ та світло. Про підняття пенсійного віку та пенсійного стажу. Про ситуацію в державі взагалі. Чомусь ні політикиолігархи, ні куплені ними телеканали та газети не сповіщають нам, що 40 відсотків від усього газу, який споживає Україна, видобувається в нашій державі, якого б з головою вистачило для приготування їжі та обігріву нашому народу! Але його майже задурно віддають заводам Ахметова і йому подібним. А нас змушують купувати російський газ за «скаженими» цінами – ще нехай заперечать, що в їхні кишені нічого не «капає» з тих мільярдних доларових оборудок! При цьому «забувають» нам сказати, що не даючи народу доступ до українського газу, знову ж таки порушують Конституцію України! Бо в ній чітко вказано: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу»! Ціни на світло: потужностей наших атомних електростанцій (а 50% електроенергії виробляють українські АЕС) вистачає не лише нам, наша електроенергія успішно продається за кордон хитрими ділками! А ще ж є ТЕС – теплові електростанції, які працюють в основному на вугіллі і дають прибуток всім, кому завгодно – тільки не шахтарям, які його видобувають! А ще ж є ГЕС – гідроелектростанції, які приводять в дію сили наших українських річок! Це все – багатство нашого народу. І його право не сидіти в темних і зимних хатах, не маючи змоги платити чимраз більші рахунки за світло, яке ми не купуємо за кордоном! Віддайте нам вкрадене у нас! А пенсії?! Жебрацькі пенсії та зарплати! Що за них можна купити – шматок хліба і склянку води?! І на хліб з водою не вистачає, якщо платити за новими цінами за світло та газ, а у містах ще й за шахрайські комунальні послуги! Фальшиві слуги народу нав’язують нам збільшені пенсійний вік та трудовий стаж, при цьому кажуть, що немає з чого платити існуючі пенсії. Кажуть, що немає з чого підвищувати заробітну плату та ті ж таки пенсії. Та мовчать про те, що саме вони вкрали у нас з вами заводи і фабрики, власність нашого народу, які давали нам робочі місця та наповнювали Державний бюджет, в тому числі і Пенсійний фонд! Вкрали через фальшиву приватизацію – ми з вами пам’ятаємо, як це було! Доки заводи і фабрики були власністю народу, вистачало і на пенсії, і на зарплати. Бо лише частка прибутку заводу чи фабрики йшла на зарплату і розвиток самого підприємства – до 15%! Інші 85% йшли до Державного бюджету. А звідти – на безкоштовне навчання наших дітей у садочках і школах, на будівництво та утримання шкіл і садочків. На безкоштовне лікування громадян та на будівництво й утримання лікарень і санаторіїв. На ремонт та будівництво наших доріг. Зараз весь прибуток замість Державного бюджету та народу йде до кишень Ахметова (тільки за цей рік він збагатився на власності народу на 13 мільярдів доларів – бо ще минулого не мав і трьох, а вже має 16 мільярдів доларів) та таких, як він. І їх не цікавить, що сьогодні жителі міст не можуть знайти роботи, щоб прогодувати свої сім’ї – всупереч Конституції України, ст. 43: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійнотехнічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб»! Як не цікавить їх і те, що селяни не можуть навіть стати на біржу праці для отримання соціальної допомоги з безробіття – всупереч тій же Конституції України, де чітко вказано, ст. 46: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом»! Та навіть нині, коли наші мами та бабусі вмирають, не маючи змоги лікуватися і жити на 700800 грн. сьогоднішньої пенсії, пенсія прем’єрміністра Азарова складає 100 тисяч гривень. А пенсія колишнього голови Національного банку нашої держави – 130 тис. грн. А у нас з вами?
Нас дурять, що на кожного працюючого припадає по одному пенсіонеру – бо при цьому не кажуть, що вкравши в нас заводи, фабрики і шахти (разом з нашими робочими місцями), половину закрили й порізали на металобрухт, а іншу частину використовують лише для скорочення працівників та збагачення власних кишень! Внаслідок цієї злодійської політики на заробітки за кордон і виїхало більше 10 мільйонів наших людей! Де працюють – як моя дружина, мама і теща – по 16 годин на день! Де господарі ставляться до них, як до рабів! Це таке «право» хочуть закріпити за нами у своєму «Трудовому кодексі» наші слугиперевертні – «слуги народу»?! Це у таку «Європу» – «Європу» господарів і рабів – хочуть перетворити нашу державу?! Отака є правда про «дисбаланс» у кількості робітників і пенсіонерів! Отака є правда про те, як дурять нас з вами на кожному кроці! Як крадуть наше майно, наші гроші та наші надії на краще життя! Як нищать нашу багату й незалежну, але нещасну та обкрадену Україну!
Та й це ще не все! Найголовніша кривда українського народу лише починає втілюватися в життя: правляча верхівка хоче змінити Конституцію! Забрати в нас останній захист! Президент В. Янукович 21 лютого підписав Указ про створення так званої «Конституційної асамблеї», щоб змінивши Конституцію, не виконувати тих Законів, які влада виконувати не хоче! Щоб в новій «Конституції» написати: «Навчання – платне! Лікування – за гроші! Роботу – шукай собі сам! Пенсію – бери звідки хочеш!». А в кінці напишуть: Раби! Ви будете робити все, що нам потрібно, бо ми так сказали!». Слуги народу зрадили нас – прийшов час нагадати їм, хто в хаті господар! Конституція України, ст. 5: «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Зважаючи на вище сказане, громада Телязької сільської ради вирішила: зобов’язати керівництво РДА та районної ради, залучивши депутатів обласної ради, що балотувались у районі, забезпечити згідно з чинним законодавством: фінансування та ремонт центральної (державної) дороги С – 141610 «Ульвівок – Забужжя» та центральної комунальної дороги у селі Ульвівок (від церкви с. Ульвівок до місця з’єднання даної дороги з вищевказаною державною); фінансування та заміну на пластикові всі вікна і двері у школах сіл Теляж та Ульвівок; фінансування, ремонт та відновлення діяльності меліоративної системи земель Телязької сільської ради; ініціативу, організацію та реалізацію 3х додаткових щоденних автобусних рейсів (вранішніх, обідніх та вечірніх) за маршрутом «Сокаль – Ульвівок – Сокаль» та (або) за маршрутом «Сокаль – Трудолюбівка – Сокаль». Термін виконання – до 1 травня 2011 року.
Президенту України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України – ультиматум. Враховуючи постійне невиконання та порушення вище проголошеними Конституцією нормами України щодо: безоплатності та вседоступності у сфері освіти та медицини; права кожного громадянина України на працю та заробіток; невідповідності пенсій та зарплат реальному прожитковому мінімуму; соціального захисту на випадок безробіття; доступності до природних ресурсів України; гідних умов життя громадян України, передбачаючи реальну загрозу узурпації влади олігархічними кланами, вимагаємо: негайно припинити всі спроби будьяким чином змінити Конституцію України. Привести всі нормативноправові акти у відповідність до Конституції. Pозпочати процес повернення у власність та адміністративне управління держави стратегічних та важливих об’єктів, заводів і фабрик, чим забезпечити створення до 2012 р. затребуваних робочих місць та реальне наповнення Державного бюджету, до 2012 р. забезпечити отримання громадянами України пенсій та зарплат не нижче європейських – 2,5 тис. дол. – 20 тис. грн. станом на сьогоднішній день, до початку реалізації пункту 4 негайно забезпечити громадян України (в тому числі селян) отриманням соціального захисту з тимчасового безробіття, а також повернути ціни на український газ та електричну енергію для населення, квартплату та компослуги – до рівня 2004 року.
Забезпечити негайно та у повному обсязі: права громадян на безоплатність та вседоступність у сферах освіти (в тому числі – у вищих навчальних закладах) та медицини, задоволення реальних потреб установ освіти та медицини. Забезпечити негайно та у повному обсязі розподіл відповідної частини доходу державного бюджету на ремонти доріг державної та комунальної власності, які їх потребують, а не окремо взятих об’єктів – пропорційно до площі даних доріг. Громада дає термін на виконання своїх вимог – до 1 травня 2011 р. У разі їх невиконання 3 травня 2011 р. ініціюватиму мітинг у м. Сокалі з приводу організації та проведення пішого маршу на Київ з метою захисту Конституції України, прав і свобод громадян України, ініціювання дострокового позбавлення повноважень Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. Залишаю за собою право звернутися по допомогу до інших районів та областей України, громадян України, засобів масової інформації України та за кордон.
Ярослав КРАВЧЕНКО, Телязький сільський голова.