22 жовтня відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини Сокальської РДА, на якому розглядалося шість питань. Кожне з них було важливим, і потребувало обговорення та винесення виваженого рішення.
Завжди приємно бачити вогники щирості і добра в очах тих, чиє серце не холодне до самотніх і покинутих дітей. Вони варті нашої уваги, допомоги, любові. І радіє серце, коли є добрі серцем люди, які готові прийняти чужу дитину як рідну. Саме з такої справи цього разу розпочала свою роботу комісія.
…Марія К. прихилилася серцем до тринадцятирічного хлопчика, який у 2007 році втратив матір. Батько про нього не дбав, тож не заперечував, коли його позбавили батьківських прав у 2010 р. Так доля привела хлопцясироту в Червоноградську школуінтернат. Батько одружився вдруге і його жінка пройнялася співчуттям до дитини від першого шлюбу. Часто навідувала його у інтернаті. Невдовзі у нього склалися теплі стосунки з мачухою. Вона переживає за його долю, а тому звернулася з проханням дозволити брати хлопця на канікули до себе. Члени комісії не заперечували та надали дозвіл.
Невдовзі перед членами комісії сиділо уже добре знайоме усім подружжя Д. з Тартакова. Родина перебуває на обліку служби у справах дітей РДА як неблагополучна ще з 2008го. Наші працівники неодноразово виїжджали у родину. Сім’я також перебуває під соціальним супроводом працівників Центру соціальних служб для молоді, які спільно із службою у справах дітей РДА допомогли влаштувати у дитячий садочок старших дітей п’ятирічну дівчинку та двох хлопчиків (2008 та 2007 рр. н.), допомагали продуктами і засобами гігієни. Подружжя виховує двох хлопців та двох дівчат, наймолодшій доньці лише півроку. Жінка справно отримує гроші на дітей, але витрачає їх не на одяг та їжу, а на горілку. Її чоловік також працює. Однак розумно розпоряджатися грішми подружжя не навчене, через що родина живе бідно. Про немовля, в основному, піклується старенька бабуся із батьком, бо горемама часто залишає дітей, а сама зникає разом із старшою дівчинкою невідомо куди. Таке трапилося і зовсім недавно. Діти тиждень не бачили мами, а вона розважалася із подругами. Зрозуміло, що вдома, коли Люба повернулася, чекав на неї розлючений чоловік, який захотів надоумити блудну дружину. Сімейні чвари шкодять дітям, які є недоглянуті, і позбавлені материнської любові. Жінку уже тричі викликали на комісію з питань захисту прав дитини за неналежне виховання малолітніх дітей. Та все ніби горохом об стіну. І на цьому засіданні вона всю вину перекладала на плечі чоловіка, звинувачуючи його у невдалому шлюбі. І це не вперше. Мабуть, Л. Д. звикла, що хтось інший має нести відповідальність за неї. Раз це їй уже вдалося. Вона, як та зозуля, підкинула своїх двох старших дітей матері, яка проживає у Сколівському районі, а сама поїхала шукати щастя у світи. До доньки та сина не навідувалася. Не боліло її серце й за старенькою матір’ю: як вона там, чи дає ради з її дітлахами? Через що й була позбавлена відносно них батьківських прав. Та це й життєвий досвід нічого не навчив Любу. Її безвідповідальне батьківство привело до того, що комісія одноголосно винесла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав Л. Д. відносно всіх дітей. Але і ці суворі заходи хтозна чи змінять жінку. Хіба силоміць можна заставити стати доброю матір’ю та дружиною!
На щастя, батьки бувають різні. І у цьому члени комісії переконалися невдовзі. Сергій Б. звернувся, щоб йому встановили час зустрічі з дитиною, оскільки він з колишньою дружиною розлучився. Після розмови з подружжям працівники служби у справах дітей вирішили, що краще буде, коли ці зустрічі відбуватимуться у присутності матері. Його й прийняли члени комісії.
Більше часу та детальнішого розгляду аби визначити, що буде краще для дитини, потребують справи про позбавлення батьківських прав. Цього разу лише сокальчанка К. звернулася із заявою про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка відносно малолітнього сина. Свою заяву мотивувала тим, що батько не бере участі у вихованні дитини, нічим йому не допомагає, не провідує з моменту їх розлучення у 2008 році. Зі слів жінки стало зрозуміло, що тривалий час її колишній чоловік перебував у розшуку, а нині його місце знаходження не відоме.
Працівники служби у справах дітей РДА надали довідку членам комісії, яка засвідчила, що громадянина Володимира С. дійсно розшукував Червоноградський МВ ГУ МВСУ, однак з 20 серпня цього року у розшуку вже не перебуває. Щоб розставити всі крапки над "і", працівники служби зустрілися з матір’ю Володимира, яка пояснила, що її син не бере участі у вихованні онука, тому що його колишня дружина чинила і чинить перешкоди. Син зараз працює у Києві. Однак жінка не знає його адреси, ні номера телефону. Бабуся стверджувала, що допомагає онукові матеріально (купує для нього одяг), цікавиться його життям. Мати хлопчика спростовувала все сказане. Як видно, доля дитини для батька не така вже й важлива, бо інакше він прийшов би на засідання комісії, на яке його заздалегідь запросили. Відтак справу вирішили на користь заявниці.
Наприкінці засідання комісія затвердила і переглянула 17 індивідуальних планів соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинилися у важких життєвих обставинах.
У житті буває порізному… Іноді аби зрозуміти те, що кохаєш людину, потрібно втратити коханого, а любов до дитини здатна поєднати колишнє подружжя. Скільки ж є таких випадків. І, мабуть, немає такої людини в світі, яка у своєму житті не робила помилок і не хотіла б щось виправити, змінити на краще. Але тільки розумні й сильні духом люди вміють визнати власні помилки перед своїми дітьми.
Галина ФЕДАШ,
начальник служби у справах захисту дітей РДА.