Історія

Палацовий комплекс у Крисовичах, що на Мостищині – спадщина Яворового краю

Спадщина Яворового краю сторінками минулого

На території Яворівського району було багато палаців, замків, фортець. Фрагменти деяких збереглись до сьогодні, та згадка про інших залишилась, на жаль, тільки на світлинах. Відтак сьогодні – розповідь про прадавній палацовий комплекс у Крисовичах, що на Мостищині.

Крисовичі, що починаються відразу за південним передмістям Мостиськ – Закостеллям, відомі принаймні з 1440 року. Назва поселення походить від давньоруської шляхетської родини Крисів. На початку XVIII ст. селом володіли спочатку Стефан, а потім його син Міхал Ян Злочовські (Zloczowsci) гербу Грабє (Grabie). В середині XVIII ст. Крисовичі дісталися родині Мнішеків (а власне Адаму Юзефу Мнішеку, 1721-1784). Саме він у Крисовичах поставив замок. Разом з замком постала й замкова каплиця, яку освятив у 1780 році львівський архієпископ Вацлав Сераковський. Через сто років до каплиці добудували палац. З інших джерел слідує що Адам Юзеф вибрав Крисовичі як місце родинної резиденції – і на місці замочку Злочовських звів прегарний палац та оточив його чудовим парком. Після його смерті всі маєтності дісталися його сину, 10-літньому на той час Станіславу Мнішеку (1774-1846), майбутньому чоловіку Гелени Любомирської та послу до галицького сейму. Син Станіслава та Гелени Адам (помер в 1844 р.) нащадків не мав, тож Крисовичі дісталися дочці Людгардзі (Ludgardza, 1823-1911, з 1843 р. заміжня за графом Едвардом Петром Стадницьким, 1817-1902). Так Крисовичі на ціле століття стали власністю роду Стадницьких. Останнім власником села був онук Едварда Петра, граф Станіслав Адам Стадницький (07.12.1878 – близько 1950). Зараз вже майже неможливо встановити, коли точно і ким точно був зведений крисовицький палац – невідомо навіть, як часто і як сильно він перебудовувався. Орієнтовна – лише орієнтовна! – дата – 1780 р. Але резиденція в Крисовичах викликала подив і захват – це безперечно. Перша згадка про маєток є під 1786 р. в “Географії Галичини” Е.А.Куропатницького.

Найстаріші зображення крисовицького палацу походять з 1820-х років. Деякі з них, здається, писалися по пам’яті, бо з реальністю мають не багато спільного. Так, на акварелі Йосифа Ріхтера вірно показаний сам палац, а от коли справа дійшла до правого павільйону, автора накрила хвиля фантазії. А літографія П.Піллера (за малюнком Антонія Лянге) показує споруду практично такою ж, якою вона є на фотографіях 1939 року. Під час війни російські війська пошкодили палац, але каплиця залишилася неушкодженою. Спалили палац у 1939 році, а у 50-х роках ХХ століття його руїни розібрали, спорудивши з будівельного матеріалу приміщення колгоспу. До початку Другої світової війни замковою каплицею опікувалися отці-редемптористи з костелу Св. Катерини з Мостиськів. Каплиця мала головний вівтар з образом Христа Розп’ятого.

До сьогодні в каплиці збереглися фрески, автором яких, як припускають, був знаменитий львівський художник Станіслав Строїнський. У радянські часи всередині каплиці влаштували колгоспний склад. Повернули святиню римо-католицькій громаді у 1990 році. Протягом наступних 5 років каплицю відновили і добудували до неї приміщення, перетворивши її на храм. Роботи по відновленню храму здійснювалися за проектом львівського художника Валерія Бортякова. У жовтні 1995 році перебудовану святиню освятили під титулом Матері Божої Фатімської, а у жовтні 1997 року церкву оголошено Санктуарієм Матері Божої Фатімської.

Джерела інформації:
https://oldena.lpnu.ua/handle/ntb/35533
https://audiovis.nac.gov.pl/obraz/116733:1/
https://polona.pl/search/?query=krysowice&filters=public:1

Голос Сокальщини на GoogleNews