На Вулецьких пагорбах у Львові провели вшанування пам’яті львівських науковців, їхніх дітей, дружин та знайомих, яких у ніч з 3 на 4 липня 1941 року заарештувала нацистська окупаційна влада міста, а 4 та 5 липня без слідства і суду розстріляла.
Біля меморіалу у формі світлої кам’яної арки, встановленого на місці трагедії, зібралися представники міської влади Львова, делегація Республіки Польща, керівники українських та польських університетів, академічна спільнота, духовенство різних конфесій, а також львів’яни і приїжджі поляки. Попереду меморіалу стояла почесна варта, після покладання квітів відбулася спільна екуменічна поминальна молитва. Від міста в заходах взяв участь перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Пам’ятник відомим львівським ученим, розстріляним німецькими нацистами у 1941 році, відкрили 3 липня 2011 року. Його проєкт обрали за результатами міжнародного конкурсу: перемогла спільна польсько-українська робота скульптора Олександра Сьліви з Кракова та львівських архітекторів Олега Трофименка і Дмитра Сорокевича.
Монумент виконано у вигляді арки з десяти каменів, які символізують десять Божих заповідей. Один з елементів, що уособлює п’яту заповідь «Не убий!», навмисно «збито», що підкреслює зруйновану цілісність світу, коли людина порушує Божий закон.
Меморіал розташований на Вулецьких пагорбах у Парку студентів Національного університету «Львівська політехніка», у районі вулиць Академічної, Сахарова, Відкритої та Лукаша-Карпинця.
За історичними даними, вже через тиждень після початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту увійшли до Львова. 1–2 липня до міста прибули спеціальні групи СС для знищення тих, кого нацистський режим вважав своїми ворогами. Одна з таких груп, очолювана бригаденфюрером СС Е. Шонґартом, у ніч на 4 липня здійснила арешти та розстріл понад сорока професорів львівських вищих навчальних закладів.
Серед жертв були відомі науковці, зокрема викладачі Львівської політехніки: К. Бартель, К. Вайгель, А. Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С. Пілят, В. Круковський, В. Стозек та інші. Щорічні заходи на Вулецьких пагорбах покликані зберігати пам’ять про цю трагедію та нагадувати про ціну, яку заплатила львівська інтелігенція під час нацистської окупації.