30 травня з робочим візитом у Львівсько-Волинському вугільному басейні побував перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрій ЗЮКОВ (на знімку).
Під його головуванням, за участю директора Департаменту реструктуризації вугільної промисловості Олександра Вівчаренка, начальника управління з реструктуризації та закриття вугільних підприємств Валерія Захаренка, заступника директора Департаменту, начальника управління технічної політики та капітального будівництва Олександра Коровки, в. о. генерального директора ДП "Вугілля України" Сергія Стародубцева, директора ВП "УкрНДІпроект" ДП "НТЦ" Вуглеіннновація Володимира Радченка, помічника 1-го заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Кирила Мишковського у ДП "Львівввугілля" розглянули програму розвитку гірничих робіт шахт Львівщини на 2014 рік.
Разом з в. о. генерального директора ДП "Львіввугілля" Андрієм Дяченком Юрій Зюков провів нараду з господарсько-профспілковим активом. В ній взяли участь голови райдержадміністрації та районної ради Олег Кожушко та Ігор Дацюк, депутат обласної ради Ганна Костюк, міський голова Червонограда Ігор Чудійович.
Після цього Юрій Зюков відповів на запитання журналістів регіональних ЗМІ.
– Наші трудові колективи справляються з виробничими завданнями, працюють стабільно. Але, зрозуміло, що нова техніка гарантує щедрий потік вугілля. Чи передбачено в міністерстві найближчим часом оновити технічний парк шахт?
– Ми разом з керівниками департаменту міністерства розглядаємо програму ДП "Львіввугілля", технічні питання, розглядаємо фінансовий баланс підприємств. Те, що потрібно зробити і на яких шахтах покращити роботу для того, щоб знизити собівартість вугілля, а також навантаження на державний бюджет, а ви прекрасно знаєте у якому важкому стані зараз перебуває країна, стан війни на сході, а там також шахтарі. Дуже непросто, шахти працюють у надзвичайно важких умовах і ми повинні разом з працівниками шахт, з працівниками ДП "Львіввугілля" знайти правильні рішення, які допоможуть збалансувати шахти, які входять в державне підприємство. Залишились, на жаль, малопотужні пласти, на яких доводиться працювати. Тому потрібно боротися за якість, стоїть завдання не видобути вугілля, а отримати концентрат з мінімальними затратами, щоб його реалізувати споживачеві, а гроші скерувати в першу чергу на соціальні виплати: зарплату, податки в бюджет і технічне переоснащення. На сьогодні ми вже вибрали 134 лаву на шахті "Степова", яка буде пріоритетною, всього таких лав буде чотири-п'ять по об'єднанню, на які ми звернули увагу і які допоможуть вивести з тієї ситуації, яка нині є. Будемо робити це поетапно. Перші кроки – профінансуємо майже 20 млн. грн. на заводи-виробники, які почнуть виготовляти техніку, передоплату 40 млн., потім, коли підприємство покращить свою роботу, збільшить випуск продукції та її реалізацію, будемо далі поетапно вирішувати всі питання. Є ще ряд підприємств, на які потрібно звернути увагу керівництву – як самим прийняти правильні технічні рішення, де зупинити водовідлив, щоб не було екологічних наслідків, де перерозподілити людські ресурси, щоб нікого не скорочувати і не викидати на вулицю, як це правильно зробити всередині самого підприємства. На це налаштована наша сьогоднішня робота. Є питання по об'єктах, які закриваються, ми зустрічались з керівниками Червонограда, району. Є питання по шахті "Червоноградська", де потрібно провести систему дренажів, щоб усунути екологічні наслідки закриття шахти. Ось така мета нашого приїзду. Після цього буде оформлено протокол, в якому буде розписано відповідальних осіб і будемо ми і ваше керівництво виконувати цю програму.
– Сьогодні держава, незважаючи на складні умови, повністю і вчасно розраховується з шахтарями по зарплаті. Але востаннє тарифи піднімали у липні минулого року. Чи є якась надія, що до кінця року їх піднімуть?
– Якщо підняти тарифи з липня цього року, то нам потрібно знайти 335 млн. грн. На жаль, таких грошей міністерство не має. Але зараз ми шукаємо кошти: найперше, як я вже казав, це якість, відправка вугілля кінцевому споживачеві без посередників. Те, що вугілля сортове, те, що ми повністю сконцентрували все державне вугілля через державне підприємство "Вугілля України", дає змогу збільшувати кошти. Будемо дивитись, яким чином. Нині не можу сказати, що ми це зробимо у липні, бо поки що такої можливості нема. Держава робить все, щоб стовідсотково виплачувати шахтарям зарплату. В тому числі і ДП "Львіввугілля", яке на 85 відсотків “закрито” бюджетними грошима і тільки 15 відсотків – власними.
– Юрію Євгеновичу, скажіть, будь ласка, чи є якісь реальні інвестори для прибузьких шахт?
– В цій ситуації ми повинні так зробити програму, щоб, по-перше, вибрати зі всіх шахт, які входять до складу ДП, ті, які можуть, за вкладання коштів, бути інвестиційно привабливими, тобто вони повинні бути не збитковими. Ви ж розумієте, що збиткові підприємства ніхто не буде купувати. Нині таких підприємств нема. Але є зо три підприємства, які за додаткових капітальних вкладень, через два-три роки стануть інвестиційно привабливі.
– Які на сьогодні є шляхи вирішення проблеми збуту вугілля?
– Як би не було складно, (я знаю, що ви маєте на увазі ті 300 тонн вугілля, які лежать на складах) ми повинні розуміти, що це вугілля, на жаль, із золою від 50 до 60 відсотків, це практично половина породи. Щоб його збути, ми зараз будемо розробляти програму з вашими керівниками, як його відсортувати. З'являється одна проблема: знайти збут за кордоном, тому що на складах наших електростанцій є 3,5 млн. тонн вугілля, це майже на 3 мільярда гривень. Цього вугілля практично вистачило б, якщо б зараз був жовтень, щоб увійти з ним в осінньо-зимовий сезон і протриматись до весни. Тобто ми повинні знайти додаткові ринки збуту. Це можуть бути як українські заводи, так і закордонні, це можуть бути будь-які комбінати, адже у вас є вугілля, яке містить менше одиниці сірки. Це вугілля буде затребуване, але в нього велика зольність. Проблема в тому, що в державних підприємств відсутня власна збагачувальна фабрика, а нам потрібно його переробити, отримати відповідний концентрат, з відповідними параметрами, і тоді зможемо його продати за ринковою ціною за кордон. Це питання будемо вирішувати.
– Як міністерство бачить вирішення питання із Центральною збагачувальною фабрикою?
– Центрально-збагачувальна фабрика не відноситься до сфери діяльності міністерства енергетики і вугільної промисловості. Це приватне підприємство, воно має власників, які повинні думати, що з ним робити. А ми не знаємо, яка там собівартість, який фонд оплати праці, яка оплата за електроенергію. Ми лише знаємо, що з їхнього боку іде постійний шантаж наших державних підприємств, наших шахтарів, постійна напруга, постійні зупинки. Це, м'яко кажучи, некоректно. Це – проблема, але її повинні вирішувати власники. Або питання ставиться по-іншому: поверніть фабрику в лоно підприємства і тоді ми будемо ним займатися.
– Чи буде в цьому році щось реально зроблено для населених пунктів Сокальщини, які потерпіли від діяльності шахт?
– Так, обов'язково. В програмі реструктуризації в цілому по міністерству закладено 945 млн. грн., в т. ч. на Львівську область 3,5 млн., які будуть виділені на продовження дренажних робіт, щоб ліквідувати підтоплення населених пунктів, вулиць, які розташовані нижче грунтових вод.
– Чи буде змінюватися ціна вугілля?
– В балансі енергетики уже з 1 травня підвищена ціна на 150 грн. за тонну, що дасть до кінця року мільярд грн., які будуть скеровані в т. ч. і на технічне переоснащення і ваших об'єктів.
Після цього Юрій Зюков із супровідними особами побували на ДП "Волиньвугілля", де вивчали соціально-економічну ситуацію на місцевих шахтах, визначили орієнтири їх подальшої роботи.
Валентина БЛУДОВА.
Фото автора.