Санітарно-епідеміологічна ситуація у районі, як і в області є напруженою та нестабільною. Кишкові інфекції займають значне місце у структурі інфекційної захворюваності. Більше половини всіх інфекційних хвороб, на які хворіє людина (всього декілька тисяч нозоформ), належать до зоонозів, джерелом і резервуаром яких є сотні видів тварин: велика та мала рогата худоба, птахи є джерелом сальмонельозу; свині – сальмонельозу, трихінельозу, тощо. Також, велике епідеміологічне значення, як чинники передачі, мають живі переносники збудників інфекційних хвороб – мухи.
Група кишкових інфекцій включає десятки нозологічних форм і характеризується різноманітністю клінічних проявів, головним з яких є діарея, блювання.
Збудниками кишкових інфекцій є віруси, бактерії, вібріони. Всі вони найбільш пристосовані до проживання у навколишньому середовищі.
Для кишкових інфекцій характерна літньо-осіння сезонність, що зумовлена активізацією шляхів передачі, а підвищена температура навколишнього середовища сприяє розмноженню окремих збудників (шигел, сальмонел) у харчових продуктах. Головною групою ризику серед вікових груп є діти дошкільного віку. Це пов’язано в першу чергу з відсутністю навичок особистої гігієни у дітей, які пізнають навколишній світ за допомогою рота і рук. Також виявлення кишкових інфекцій серед дітей статистично значно вище за рахунок звернення батьків по медичну допомогу (дорослі займаються самолікуванням).
Основною групою заходів при кишкових інфекціях є заходи спрямовані на розрив механізму передачі. Основним серед них є санітарно-гігієнічні заходи щодо запобігання забруднення об’єктів природного середовища, в тому числі дезінфекція.
Слід відмітити, що сальмонельоз – гостра зоонозна інфекційна хвороба з переважним ураженням шлунково-кишкового тракту (гастроентерити, ентерити, коліти), схильна до групових проявів захворювання та тяжкого клінічного перебігу у дітей раннього віку. Сальмонели є відносно стійкі до дії чинників навколишнього середовища. Вони зберігають життєздатність у воді водойм від 3 діб до 3 місяців, у морській воді – до 27 діб, добре переносять висушування – до кількох місяців, у вершковому масла – до 200 діб, у молоці – до 2 років, у мясі – від 12 діб до 6 місяців, у яйцях – до 224 діб, а в заморожених продуктах – до 750 діб.
Для запобігання виникненню гострих кишкових інфекцій слід неухильно дотримуватися простих правил:
- не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
- дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
- регулярно мити та обдавати окропом дитячі іграшки;
- окремо готувати та зберігати сирі і готові до вживання харчові продукти (м’ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти, тощо);
- дотримуватися відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів;
- не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше ніж на 2 години;
- не пити воду з невідомих джерел, вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
- запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються продукти харчування.
- не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності;
- не давати маленьким дітям некип’ячене розливне молоко, сирі яйця;
- не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання;
- при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень.
Будьте здорові!
Яворівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області