У час Різдвяних свят єпископ Сокальсько-Жовківської єпархії Української греко-католицької церкви Михаїл Колтун звершував моління в архієрейських ризах (одяг для богослужіння), вишитих соломою. Про унікальний задум, творче вишивання соломою і значення персонажів Різдвяного одягу розповідають особи, які спричинилися до появи цього витвору сакрального мистецтва.
Отець Володимир Ващук, настоятель парафії Пресвятої Богородиці Владичиці України м. Червоноград:
– Як виникла ідея солом’яних риз?
– Ідея виробів зі соломи виникла шість років тому. Сама перша річ, яку подарувала наша парафія владиці Михаїлу – це була панагія (нагрудне зображення Богородиці). Потім було створено мітру зі соломи (головний убір). Відтак виникла необхідність мати ризи, щоб була гармонія.
– Хто реалізовував задум?
– Нам підказали, що є заслужена соломкарка в м. Кам’янець-Подільський. Ми звернулися до неї, до пані Наталі Лашко, яка є унікальною майстринею. Вона показувала ці архієрейські солом’яні ризи на виставці в Кам’янці-Подільському, то всі були в захваті. Подібних речей в Україні ще не бачили!
– Скільки часу оздоблювали цей богослужбовий одяг?
– Ризи почали робити в 2013 році. До попереднього Різдва була зроблена основна композиція народження Христа і вертепні персонажі. А до нинішнього Різдва виготовлено передній сюжет, на якому досить гарно показано український вертеп та атмосферу життяпобуту в часі Різдва.
Наталя Лашко, член спілки митців народного мистецтва України:
– Чи вишивка соломою архієрейських риз була чимось новим?
– Справа в тому, що такого типу роботи, я ще не зустрічала, це була ідея Владики. В принципі існує вишивка соломою на ризах, але їх в основному прикрашали орнаментом, а сюжетної композиції не вишивали. Мені сподобалась ідея і я спробувала її втілити, хоча такого ще не робила і ніхто з тих людей, яких я знаю, не робив і в історії теж подібних робіт не маємо.
– Як ви створювали композиції і як проявляли власну творчість?
– Я весь час консультувалася, бо священикам видніше як все це зображати. Я малювала, радилася, демонструвала, але намальована композиція це одне, а солома сама підказувала як вишивати. Була трудність з портретами, тому що вони мають бути витончені та красиві. Мені довелося багато експериментувати, щоб був належний результат. Тут повстали нові винаходи. Уявіть собі портрет (лице) Ісуса всього сантиметр і два міліметри. А треба зобразити очі, носик, губки, і щоб це було дитя, з пухленькими щічками, щоб він був красивим. Зі всього, що я вишивала, а це багато персонажів, вишивати Ісуса було для мене одне задоволення. Не знаю, з чим то пов’язане, але напевно з душевним піднесенням.
Вишити це одна справа, але придумати треба, показати, зрозуміти, які ці персонажі, як вони мають бути одягнені, наприклад, карпатські дійові особи. Як малювала сюжет, то з’явилася ідея, що не тільки люди мають бути зображені. Так з колядниками є ще собака.
– Чи ви передбачили, що цей одяг є не для виставки, а саме для носіння?
– Так. Кожна дійова особа вишита на окремій тканині, яка підгорнута під низ і потім нашита на ризи. З якою ціллю? Думалося так: це річ для носіння, тож за бажання можна зняти фігури, випрати ризи і нашити знову.
– При освітленні вишивка відблискує золотом, як вам це вдалося?
– Завдяки тому, що тканина окремо, то можна було досягти рельєфу з тканини і потім ще з соломи. Вийшов достатньо високий рельєф для того, щоб солома певною мірою імітувала шиття золотом, бо коли солома пласка, то вона не блистить. Тому коли в храмі, в часі свят, багато світла, то вона створює ефект мерехтіння. Хотілось також передати атмосферу свята. Це не буденна річ, а святкова, радісна.
Єпископ Сокальсько-Жовківський Михаїл Колтун, власник риз:
– Який ідейний зміст солом’яних архієрейських риз?
– Ідея створення архієрейських риз у вигляді соломи є для того, щоб людина усвідомила, що вона зігріта Божим теплом і достатком. Інший аспект – це зображені з соломи вертепні персонажі, які несуть своє тепло, яким зігрівався Ісус Христос.
– Чому сіно, солома так важливі в події Різдва?
– Головним природнім теплом було сіно, що під руками. Це сіно – дар землі, дар неба, дар життя, бо з землі Господь все ростить для нашого життя, щоб ми могли жити на цій землі у благословенному Божому достатку. Це сіно є природним фактором вираження людських старань про Ісуса Христа в час народження. Він положився на сіні, на тому, що Бог зі землі дав благословенне тепло для нас, а ми цим теплом зустрічаємо Ісуса Христа.
– Чому архієрейські ризи зодягнені у солому?
– Ризи одіті в солому, а в ті ризи зодягається архиєрей. Храм одягають в атрибути нарядні, вертепні, домівки прикрашаємо, ставимо дідух, сіно, свічки, зірки, ангелів, щоби змалювати свій дім у темі Різдва. Десь людина також є носієм цієї Різдвяної події, бо вона своїми стараннями це Різдво збагачує, розвиває цю тему, щоби уприємнити себе в тому святі.
– Хто зображений на ризах?
– Коли ми дивимося на передню частину цих риз (на прохання парафіян катедрального собору св. ап. Петра і Павла м. Сокаль ризи пошила сокальчанка Надія Климчук), то бачимо такі головні персонажі: чоловік та жінка з зіркою, діти, приятелі. Вони зі скрипками, бубонцями і всіма своїми дарами славлять Бога. Навіть той собачка приходить і тішиться, бо «небо і земля сьогодні радіють». Все сотворіння радіє. Ягнятко, верблюд. Всі сходяться до Різдва. Бо все сотворіння перейняте цією подією.
Якщо дивитися на тильну сторону риз, то бачимо, що центром є Різдво. На сіні Ісус Христос спочив і зірка сяє над ним. Нижче людський рід в особі тих царів, які передчували, що появиться зірка, яка вкаже на прихід Спасителя. Вони були мудрецями і застановлялися над подіями життя у Всесвіті. Вони передчували і їм були оповіщено, тож вони стали живими свідками тої події. Вони навіть самі не знали, чому так роблять, але ведені світлом провідної зірки прийшли на це місце.
Бачимо овечок і пастухів, які зi своїми трубками приходять і забарвлюють в такий спосіб цю подію. Пастушок серед темної ночі з сопілкою тягнеться до Христа Бога. Ми себе часом вважаємо забутими, але коли задивляємося на Різдво Спасителя, то воно прийшло до тих, які були загублені, забуті. Різдво нас вчить мудрості Божої, щоби ми могли йти за тим світлом провідної зірки, яке веде нас до Бога, який хоче поділитися з нами цим святом.
На нарукавниках, омофорі, набедренику та мітрі є шестикрилі ангели, які були першими вістунами народження Спасителя. Вони постійно бачать Бога і звіщають нам Його прихід.
Диякон Роман Грица, прессекретар Сокальсько-Жовківської єпархії.
