Листи до редакції

Сокальська влада не штрафує власників собак, які вигулюють їх без намордника та поводка

Гарної весняної неділі, 21 квітня, десь біля полудня вирішила прогулятися до Бугу. Йшла повз стадіон Сокальської гімназії.

Неподалік хлопці гуляли з собакою породи пінчер, який був без повідка і намордника. Я попросила юнаків забрати його, сказала, що боюся, на що почула безапеляційне: "Мій собака не кусає". А, як виявилось пізніше, кусає і ще й добре. Несподівано той пес підскочив до мене і вкусив за ногу. І хоч я була в штанах, він прокусив тканину, почала текти кров, мені було дуже погано. А хлопець із собакою втік, не те що не надав допомоги, не перепросив, навіть не сказав чи собака має щеплення. Я була в стані шоку. Пішла у лікарню, де мені надали першу допомогу і порадили знайти господарів собаки, бо від того залежить чи мені будуть давати відповідні ін`єкції чи ні. І хоча мене боліло, почала шукати господаря собаки. Пройшлася вулицею Богдана Хмельницького до багатоповерхівки по вулиці Григоренка і там побачила того собаку з синім нашийником. Його виводила гуляти тепер вже жіночка,  колишня вчителька одієї з сокальських шкіл. Коли я запитала, чи це її собака, то вона почала втікати, казати, що не її. І підкреслила, що її собака ніколи не кусав. Згодом сказала, що злякалася, бо це справді був не її собака, а сусідський, і вона допомагала старшій сусідці його вигулювати, бо на стадіоні, то був її внук, який злякався  утік. Всі злякалися, їм було байдуже. Мене це вразило найбільше. Ніхто не хотів виносити паспорта пса, щоб я показала лікарям, що він щеплений. І лише після того, коли сказала, що звернуся у міліцію, мені винесли паспорт.

Ця пригода обійшлася мені подертими штанами і двома ранами. Та найбільша рана залишилася в душі. Від людської байдужості і ницості. Скривдили ближнього, ну і що? Знаю, що КП "Житлокомунсервіс" підготував, а депутати Сокальської міської ради затвердили Правила благоустрою, де чорним по білому написано, що не можна без повідка і намордника вигулювати собак. Я була в Сокальській міській раді не задля того, щоб поскаржитися, а для того, щоб представники житлово-комунального господарства штрафували тих, хто вигулює собак без повідків і намордників.

Через деякий час стала свідком іншого випадку. Між третьою і четвертою школами, неподалік крамниці "Барвінок", є городи, де весняної пори працюють люди. І от в час, коли діти йшли до школи, ще одна пані гуляла зі своїм псом бійцівської породи, він підбіг до нас аж на грядку. Коли ми почали обурюватися, чому без намордника, то вона відповіла: "То людям потрібний намордник". А потім псисько підбіг до хлопчика, який ішов до школи, той аж остовпів, інша дівчинка з криком побігла, а собака за нею. Хіба ж можна гуляти з собаками неподалік шкіл? Чому ми стали такі черстві, байдужі до людей? Бо це не любов до тварин, ми ту "любов" спостерігаємо, як вона зграями бігає вулицями міста. Бо надокучила тварина, її виганяють з дому, а потім самі ж дивуємось, чому їх так багато? А хто ж винен? Люди. Звідки така безвідповідальність і впевненість, що мій собака не кусає? Недарма старі люди кажуть: не вір, як собаці…

Сподіваюся, що Сокальська міська рада, КП "Житлокомунсервіс" вплинуть на таких закононеслухняних мешканців нашого міста.

Світлана ІВАШИНА,
жителька Сокаля.          

Голос Сокальщини на GoogleNews