Брутальність скоєного злочину не можливо описати. Соснівчанку, 51-річну Людмилу Лішку-Будай вбито під час повернення з роботи додому 13 липня зранку. На пошук зниклої на це час Людмили приєдналися волонтери та Нацгвардія.
Знайшли маму, – про це пише син Людмили Дмитро Куцик на своїй сторінці у Facebook, – волонтери у вівторок 16 липня закидану гілками між Соснівкою і Волсвином.
Звернення сина вбитої матері передаємо нижче :
“Розслідування вбивства нашої мами Лішка-Будай Людмили Василівної тривають. Проводиться експертиза. Нажаль, вона займає багато часу. Як говорив наш адвокат, експертиза може тривати до 1-1,5 міс . Але надіємося, що зроблять швидко.
ПАВЛО СТЕЦЮК ….. зізнався у скоєному, але стверджує, що вбив її сам. Ми розуміємо чому він так говорить, бо за групове вбивство він сів би не на 15років, з можливістю вийти по УДО, а на 20 років, а то й пожиттєво …
На даний час він взятий під варту і сидить в СІЗО до вияснення обставин , проведення експертиз……
Інший хлопець, який підвозив разом з ним нашу маму Людмилу, знаходить багато лже-свідків, які нібито його бачили. Ми не віримо цим “свідкам”, оскільки спочатку їх декілька було, а чим далі справа просувається, тим БІЛЬШЕ їх з’являється . Соснівка місто маленьке і в цей час на вулицях практично нікого немає. Шахтарі і люди на поїзд ідуть
о 6:00- 6:15 год. Цей другий чоловік не затриманий, ходить собі спокійно містом…
❗❗❗ЗВЕРТАЄМОСЯ ДО УСІХ, ХТО МАЄ ВЛАДУ І МОЖЛИВІСТЬ ДОПОМОГТИ❗❗❗
Просимо Президента , Генпрокурора – візьміть цю справу під свій контроль. Не допустіть, щоб гроші вирішили цю справу. Вбивцям не місце на свободі, вони повинні сидіти в тюрмі.
Що вартує людське життя? 15 років? А ще й можливість вийти по УДО??? ДОПОМОЖІТЬ!!!
Нагадаємо: Людмила Лішка-Будай 51 рік. Працювала на пекарні м. Червоноград. Поверталася з роботи зранку 13.07 і зникла. Робоча машина висадила її в Сільці, це 5 км до Соснівки. Десь через 1 кілометр її підібрали мотоциклісти, 2 чоловіків (одного з них вона знала). Це хлопці 26 і 27 років. Додому вона не доїхала, в 5 год телефон засвітився у Соснівці, а в 6 год. вже в с.Волсвин.
Так як мама, ніколи не затримувалася без попередження, бабуся одразу забила тривогу і через декілька годин написала заяву про зникнення дочки.
На пошуки вирушили місцеві жителі, кінологи, нацгвардія. Міліція в неділю її не хотіла шукати, оскільки сказали, що у них вихідний (таке враження, що це телефон пропав, а не людина). Знайшли маму волонтери у вівторок 16 липня закидану гілками між Соснівкою і Волсвином. Мотоциклісти були опитані і відпущені. Павло, той що бере на себе вбивство, одразу втік. Його зловили на кордоні з РФ в Сумах. Ми розцінюємо це так, що йому дали коридор для втечі, в нього зв’язки і все таке… В нього були вже зам’яті серйозні кримінальні справи…. Мами нам ніхто не поверне, але гуманного суду до вбивць бути не може ……”