Сьогодні Вероніці з Вугледару – одинадцять. Ще рік тому у неї було мало шансів, щоб жити, усміхатись та читати улюблені пригодницькі книги, адже її життя висіло на волосині. Сьогодні вона ходить у школу, радіє життю і мала одну мрію, яка – здійснилась.
«Я дуже сумую за Вугледаром, там у мене було все. Я постійно читаю новини про рідне місто, і вже рік мала одну мрію – обійняти військового, що боронив Вугледар. Хочу побачити його і подякувати йому», – каже Вероніка Куликова.
«Ми довго шукали військового, що боронив Вугледар. Мрія у нашої Вероніки дуже благородна, і нам було важливо її здійснити. Бо в цій мрії – багато сенсу і вона зовсім не дитяча. Тому мені спала на думку ідея звернутись в реабілітаційний центр UNBROKEN, адже там, як ніде, добре знають військових та їхні історії, окрім цього команда центру добре знайома з нашою Веронікою, адже там вона проходила тривалу реабілітацію, там її оперували та лікували. Нам одразу пішли назустріч, щоб в день уродин дитини зробити їй такий подарунок», – говорить в.о. начальника управління «Служба у справах дітей» ЛМР Володимир Фридрак.
У Першому медичному об’єднанні та реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) одразу відгукнулися на прохання управління «Служба у справах дітей». Команда реабілітаційного центру організувала для дівчинки справжнє свято здійснення мрій.
«Вероніка мріяла ще й про кінний спорт, вона про це багато розповідала нашому реабілітологу під час занять. Ми цього не забули, і організували їй дарунок – прогулянку на конях та сертифікат на заняття цим спортом. Звісно, її дуже хотіли побачити і обійняти лікарі та реабілітологи, які лікували та допомагали долати їй усі перешкоди. Це так важливо – побачити, якою ж вона стала за цей рік, бо ми усі знаємо, якою вона була, і як вона, разом з лікарями та нашою командою, крок за кроком йшла до одужання», – говорять у реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).
Вероніка зустрілась із військовим, який боронив Вугледар. Захисника звати Олексій, він з Херсонщини. Під час бойових дій у Вугледарі втратив ногу, тож зараз готується до протезування у центрі НЕЗЛАМНІ у Львові.
«Боронив Вугледар у січні, нас тоді перекинули на Донецький напрямок. Так приємно було здійснити мрію дівчинки, місто якої боронили, одразу погодився. Мене, як і її, переповнюють емоції», – поділився військовий.
«Я щаслива, це найкращий день народження в моєму житті. Моя мрія здійснена, і не одна. Я така рада познайомитись з тим, хто відвойовував моє рідне місто. Він крутий. Тепер маю ще одну мрію: повернутись у моє рідне місто – мирне і вільне», – каже Вероніка Куликова.