Насправді Час нікуди не поспішає… Споконвік байдуже і монотонно руйнує й оновлює, лікує і випробовує, дає надію і відбирає її…
З тривогою вдивляємось у майбутнє, розгублено озираємось у минуле, намагаючись захистити той непевний вузлик сьогодення, який отот може стати (чи вже став) гордієвим вузлом.
…а за барикадами днів, місяців і… століть, куди ні луна ще, ні камінь вже не долітають, казали: за мрію, говорять: стояв і стоїть Майдан осіянний форпост українського раю…
Здається, то було вчора: хвилювання сотень тисяч вогників над океаном людських сподівань… гучне і піднесене "Ще не вмерла"… остання спокійна ніч під осіннім київським небом… перша невинна кров на снігу…
Увесь світ спостерігав за народженням і розвитком Революції гідності, зростанням її лицарів духу. Прикипіли душею і серцем до подій на Майдані і наші друзі-поляки (відомо ж друзі пізнаються в біді). Захоплювалися мужністю і витривалістю доведеного до відчаю українського люду, проводжали очима у вічність героїв Небесної сотні. Тужили і плакали разом з Україною і щирими сльозами, і… виболеними віршами. І нині співпереживають, мріють і надіються…
"Українці з Зеленої Гори з болем і глибокою вірою, що поборете, є з Вами" читаємо напис-вітання від голови Об'єднання українців у Зеленій Горі Стефанії Яворницької на форзаці книжки "Доторк надії", яку вона люб'язно передала в музей "Літературна Сокальщина", що в Сокальській гімназії.
"Солідарні з Україною" трьома мовами (польською, українською і німецькою) "викарбувано" на першій сторінці замість передмови. Назва книжки і всі авторські тексти теж у тримовних варіантах. Як і знаковий епіграф до збірки, взятий з поезії Т. Шевченка "Полякам":
Подай же руку козакові
І серце дружнеє подай
І знову іменем Христовим
Возобновим наш тихий рай!
Через віки, пройшовши крізь акт взаємного прощення, очищення пам'яті від темних плям образ і ненависті, відгукнулись дружні серця на заклик геніального пророка.
Збірка об'ємна (не в сенсі кількості сторінок), свого роду тривимірна і тим ще цікавіша видана 2014 року старанням Об'єднання українців у Польщі та за сприяння Управи Любоського відділу в Зеленій Горі. Підбором текстів займались Стефанія Яворська та Алєксандра Солтисяк (одна з авторів). Переклади українською Василя Назарука. До книжки увійшли твори десятьох польських поетів, кожен з яких (це відчувається) щиро перейнявся долею України, знятої з хреста на Майдані, а невдовзі знову зневаженої північним сусідом.
Постіймо під високим склепінням поетичного храму. Вслухаймось у тихі, сповнені внутрішньої сили голоси з дружньої Польщі… Подивімось на себе й Україну "іншими" очима…
Дорогу вкажи мені мамо
Подай руку і поведи до волі
О! поглянь
Там лежить писанка
дорога до єднання
(Ельжбєта Дибальска, ст. 33)
…Як мені жаль і це мій крик
Мій тихий зойк
Протесту проти тих
чиї руки таврує пролита кров
(Катажина Ярош-Рабєй, ст.35)
На Майдані
Плач і надія
Темні хмари зависли
Земля потребує сліз
Дощу очищення…
( Леокадія Качмарек, ст. 39)
…Кулі в головах Небесної Сотні
Сорочки закривавлені та каски
На порозі заброди й гіркота безсилля
Цієї весни посіяли переляк…
(Барбара Конарска, ст. 40)
…Танки пливуть через Україну
Затоплюючи все більше села і міста
Й нема човна, який би нас
Міг перевезти на той бік
(Йоланта Питель, ст.42)
…Чому нині шукаємо ворога
Між своїми братами?
Чи на Диких полях замало спливло
Козацької крові?
Але й вражої татарської
І… нашої "ляської"…
(Збігнєв Райхе, ст.44)
…До останньої краплі крові
Відстоюй свободу духа
Аж із себе зітреш пилюку Кремля
І стримаєш грізний буран…
(Броніслава Рашкєвіч, ст.47)
Чорні хмари зависли
Над Майданом
Роздерті рамена мурів
Барикада з людських тіл…
(Богуміла Ружевіч, ст. 49)
…Встань та іди
Рука в руку на захист волі народів
Україна вже з нами
Російська навала біля наших і ваших дверей…
(Уршуля Схейнберг, ст. 51)
…Страх спопелів
Воскресла мужність вирізьблює лиця
Справедливість окуплена ціною жертви
Благословенний дух народу…
(Алєксандра Солтисяк, ст. 55)
Неоголошена війна, глуха до людських волань і благань, поставила перед Україною ще складніші завдання і перепони, ніж ті, начебто подолані в лютомуберезні. А Час… мовби закляк десь на межі розуміння і сприйняття реальності…
Тож варто подякувати нашим друзям-полякам і, зокрема, Об'єднанню українців у Зеленій Горі за те, що в такий надскладний період випробувань не просто співчувають нам у біді, а щиро і відверто подають тверду руку підтримки і "серце дружнеє", як заповідав Т. Г. Шевченко. Відомо, що в планах Об'єднання видання збірки віршів, присвячених подіям в Україні, вже спільно з українськими авторами.
А щойно видана книжка знайшла достойне місце в музеї-кабінеті Сокальської гімназії, потрапивши у дбайливі руки його керівника і засновника пані Оксани Процюк. Тож кожен охочий має змогу погортати сторінки цього вишуканого видання і відчути довгожданий доторк надії…
Любов БЕНЕДИШИН.