ЧАС НА РОЗДУМИ МИНУВ… ПОТРІБНО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ
З ініціативи Асоціації сільських та селищної рад Сокальщини 18 листопада відбулася зустріч з представниками місцевого самоврядування, щоб ще раз обговорити питання об’єднання громад. Запросили на зустріч голову Сокальської РДА Олега Пелиха, голову районної ради Миколу Паська та начальника фінансового управління Сокальської РДА Галину Леонову.
Голова Асоціації сільських та селищної рад Сокальщини Володимир Черечін поінформував, що на слуханні у Львівській ОДА їм довели до відома про створення на Сокальщині чотирьох об’єднаних територіальних громад: Белзької, Сокальської, Великомостівської та Червоноградської, де Сокальська об’єднана територіальна громада буде однією з найбільших, в яку ввійде 19 сільських рад. Цього не хочуть більшість голів сільських рад, які представляють свої громади, бо вважають, що це призведе до ущемлення інтересів жителів сіл. Зокрема, дрібні населені пункти не матимуть своїх прямих представників в органах влади. На останній сесії районної ради депутати підтримали створення семи об’єднаних громад на території Сокальщини. «Сьогодні ми хочемо почути думку усіх територіальних громад з цього приводу, дійти спільної згоди у цьому питанні, щоб мати з чим їхати на слухання», – сказав В. Черечін. Виконавчий директор Асоціації Віктор Притулко зазначив, що на жаль, досі нема такого варіанту об’єднаних громад, який би задовольнив усіх. Навіть, коли ми пропонуємо сім, але у кожного різна конфігурація. Маємо знайти таку схему об’єднання, яка якнайбільше задовольняла б усіх. Але це важко зробити, якщо не знаєш побажань усіх громад. На жаль, більшість з них і досі не висловили своєї думки. Тож сьогодні хочемо її почути».
До уваги присутніх представили карту умовного перспективного плану семи об’єднаних територіальних громад Сокальського району у певних конфігураціях. В. Притулко аналізував фінансову спроможність кожної з них на основі показників доходів та видатків за 2016-го. Начальник фінансового управління Сокальської РДА Галина Леонова уточнила, що розрахунки базуються на планових показниках 2016 року і пораховані через призму реформи.
БУТИ ЧИ НЕ БУТИ СІЛЕЦЬКІЙ ГРОМАДІ?
Сілецька об’єднана територіальна громада пропонується у конфігурації: Сілецька, Межирічанська, Волсвинська сільських рад. Кількість населення – майже 7000 осіб. Загальний баланс 28 мільйонів, вона є самодостатньою та має хороші перспективи. Межирічанський сільський голова Іван Сироїд поінформував, що вище зазначені сільські ради вирішили об’єднатися і подали документи в Львівську обласну державну адміністрацію для утримання висновку. Невдовзі отримали негативну відповідь, доопрацювали і за 10 днів подали документи знову. Нещодавно до них звернулася Соснівська громада, яка висловила бажання ввійти до складу Сілецької об’єднаної громади. Громада Гірник, на жаль, і досі не визначилася.
До речі, згідно з попереднім перспективним планом, який затверджували розпорядженням Кабінету Міністрів, в об’єднану громаду, крім населених пунктів Сілецької, Межирічанської, Волсвинської рад, входили Гірник і Соснівка. Однак ці два населенні пункти є в Червоноградській адміністративній територіальній громаді. І це створює певні проблеми. Червоноградська ОТГ залишається у тому адміністративному складі, в якому є зараз.
Голова Сокальської районної ради Микола Пасько пояснив присутнім різницю між об’єднанням у рамках перспективного плану та за його межами. Голова райдержадміністрації О. Пелих наголосив, що голови місцевого самоврядування уже мали б знати думку громад і відстоювати їхні інтереси.
БЕЛЗ І ВЕЛИКІ МОСТИ – ГОТОВІ ДО ОБ’ЄДНАННЯ
Великомостівську об’єднану територіальну громаду розглядали в різних конфігураціях, і у кожній вона є фінансово спроможною і перспективною.
Депутат районної ради Андрій Сенюк поінформував, що громади м. Великі Мости, сіл Реклинець і Бутини згодні об’єднуватись. У селах, які належать до Двірцівської сільської ради, ще не визначилися. Проте, яке вони не прийняли б рішення, він запевнив: вибори до об’єднаної Великомостівської територіальної громади відбудуться вже на весні.
Очільники влади наголосили, що реформування потрібно робити одночасно у всіх територіальних громадах Сокальщини, бо це може створити певний дисбаланс у господарці району, зокрема в бюджетних галузях – медицині, освіті, культурі тощо. Адже кожна громада вносить свою вагому лепту в бюджет району, і що буде відчутно.
Це підтримали усі і перейшли до розгляду умовної Белзької об’єднаної територіальної громади, в яку мають ввійти Карівська, Угнівська, Корчівська, Жужелянська, Ванівська, Мурованська, Домашівська, Хлівчанська сільські ради.
Свою думку щодо створення такої об’єднаної громади висловили Домашівський та Жужелянський сільські голови – Ольга Ващишин та Володимир Мончук. Вони запевнили, що їхні громади згідні об’єднатися з Белзом. Пані Ольга наголосила, що з Сокаля чи Червонограда до сіл, які належать до складу Домашівської сільської ради, не можна дістатись через вибоїни. Перевізники не хочуть їздити через аварійний стан доріг. Мешканці цих сіл стурбовані, чи зможуть дістатися до Белза за потрібними довідками, адже зараз вони отримують їх на місці.
Голова районної ради Микола Пасько сказав, що на його думку, в такій конфігурації Белзька об’єднана територіальна громада має право на життя та перспективи розвитку. Не згідна об’єднатися лише Карівська громада, бо вважає, що їй буде краще з Угнівською міською радою. Проте Карівський сільський голова не з’явився на зустріч, тож ніхто не почув його аргументів.
КАМІНЬ СПОТИКАННЯ – ОСТРІВ
Жвава дискусія виникла при обговоренні Забузької об’єднаної територіальної громади, яка планує об’єднати: Острівську, Савчинську, Варязьку, Опільську, Хоробрівську, Тудорковицьку, Телязьку сільські та Жвирківську селищну ради. Жвирківський селищний голова Іван Кошлай сказав що жвирківська громада уже рік є ініціатором її створення і згідна навіть на те, щоб її адміністративний центр знаходився у с. Опільсько. Він також зазначив, що жвирківчани та завишенці не хочуть до Сокаля, проаналізував усі «за» і «проти» об’єднання Забузької об’єднаної територіальної громади. Його підтримав Савчинський сільський голова Василь Калька, який наголосив, що до 1994 року смт. Жвирка, Савчин та Гута були єдиною громадою. Тут був один колгосп, люди разом працювали і знають один одного. Ще з початку процесу децентралізації вони декларували про об’єднання своїх громад, подавали документи на створення об’єднаної територіальної громади. Однак їм відмовили. Зараз вони не заперечують об’єднанню у такій конфігурації. Були «за» й Варязький та Тудорковицький сільські голови.
Каменем спотикання стала Острівська сільська рада. За словами секретаря Острівської сільської ради Галини Михалюк, жителі їхніх сіл ще вичікують, що буде далі. Раніше вони хотіли створити територіальну громаду: Ванів, Муроване, Острів. Але так не вийшло. Зараз дехто з мешканців хоче приєднатися до Сокальської громади, однак більшість – до Червонограда, бо тут є добре сполучення, багато людей там працюють, а їхні діти вчаться у навчальних закладах міста. До того ж Добрячин територіально майже у Червонограді. Тож не дивно, що його мешканці хочуть доєднатися до нього. «Підкинула жар» й Телязький сільський голова Надія Гібляк, яка заявила, що телязці не бачать себе в Забузькій об’єднаній громаді, а хочуть до Сокальської. Не бажає приєднуватися до них і Хоробрівська сільська рада. У залі завирували пристрасті. Хтось слушно зауважив, що таку зустріч потрібно було провести рік тому, щоб вислухати думку сільських голів, а не у переддень слухання у Львівській обласній раді.
На що Олег Пелих і Микола Пасько зауважили, що вони уже рік ведуть мову про децентралізацію, запрошували багатьох фахівців, які проводили семінари, проводили зустрічі у сільських радах, обговорювали це питання. Може це недопрацювали сільські голови, які не донесли до громад інформації про об’єднання.
Ще більші дебати виникли під час обговорення Тартаківської об’єднаної громади, в яку планується об’єднати населені пункти Лучицької, Перв’ятицької, Смиківської, Боб’ятинської, Княжівської, Переспівської, Татаківської сільрад.
Тартаківський сільський голова Степан Орловський розповів про перспективи об’єднання, наголосив, що головним їхнім багатством є земля, і закликав доєднатися до них Волицьку та Поторицьку сільські ради. Переспівський сільський голова Степан Кіндратюк вважає, що територіально, зокрема Зубкову, було б краще об’єднатися з Волицької сільською радою, бо вони мають спільні межі, дороги, інфраструктури. Його підтримує більшість села, інша – проти. Думки людей розійшлися. Проте якщо не буде Волицької об’єднаної громади, то вони пішли б до Сокальської.
Перв’ятицький сільський голова Богдан Сорока довів до відома присутніх думку своєї громади, яка згідна об’єднатися з Сокальською.
– Якщо ситуація складається так, що буде Тартаківська громада, то нам нема куди діватися, бо ми – сусіди з Тартаковом, – сказав пан Сорока, – Але я впевнений, якщо бідний об’єднується з бідним, то не стане багатим. У економічному розвитку є дуже маленька ймовірність розвитку громади. Якщо прорахувати всі економічні ризики, всі земельні ділянки, прорахувавши все, що можна, ми виходимо в мінусі. До того ж в новоствореній громаді доведеться створити нові структури для усіх необхідних служб. А де взяти додаткові кошти на це. А у сокальській громаді є готові приміщення для них. Нині у Польщі відбувається процес укрупнення громад, бо вони не можуть вижити. Тож навіщо наступати на ті ж самі граблі?
А от боб’ятинська, смиківська, лучицька, княжівська громади бачать себе в Тартаківській об’єднаній територіальній громаді. На думку Лучицького сільського голови Володимира Черечіна об’єднання має бути добровільним, тож потрібно врахувати побажання жителів. У великій громаді, де буде 19 старост, важко відстоювати інтереси віддалених сіл, бо ті не матимуть свого представництва, і занепадатимуть. Врешті-решт, якщо Тартаківська об’єднана громада себе не виправдає, у них залишиться можливість об’єднатись у ще більшу.
ПРИСТАСТІ ЗАШКАЛЮВАЛИ…
Сокальську перспективну об’єднану громаду, яка у перспективі має об’єднати місто Сокаль та населенні пункти Волицької, Поторицької, Стенятинської, Скоморохівської, Свитазівської сільських рад розглянули наприкінці.
Але і тут умовна карта «затріщала по швах». Як пояснила Волицький сільський голова Надія Білик, жителі сіл Волиці і Комарева вже рік тому на сходах села висловились за створення об’єднаної Волицької громади. Жителі сіл Переспівської та Поторицької сільських рад вирішили об’єднатися з ними. Це підтвердив Поторицький сільський голова Тарас Юхим. «Ми не хочемо бути наріжним каменем, який штопорить процес децентралізації у районі. Але ми не можемо самі прийняти рішення. Це має зробити громада», – сказала пані Надія.
Свитазівський сільський голова Сергій Войтко сказав, що Ільковичі, Свитазів є найближче до Сокаля, однак навіть у них думка громади поділилася: одні хочуть бути в Сокалі, інші – об’єднатися зі Стенятинською громадою, однак та не має перспективи на виживання. Тож вирішили йти до Сокаля.
Скоморохівський сільський голова Надія Гібляк розповіла, що жителі Перетік не проти об’єднатися з волинянами, бо у них добрі дороги та й до їхнього райцентру значно ближче. Скоморохівчани теж не хочуть до Сокаля, бо бояться, що стоятимуть у чергах за довідками, однак іншого шляху в них нема. Межирічанський сільський голова Іван Сироїд запевнив, що цього боятися не потрібно. І навів приклад Гніздичівської об’єднаної територіальної громади, де в кожній колишній сільській раді видаються довідки громадянам. Надаються на місцях й послуги РАЦС. Тож не потрібно цього боятися, бо реформа саме скероване на те, щоб наблизити послуги до людей.
Микола Пасько зауважив, що Львівська обласна рада нас не зрозуміє, бо на попередньому скликанні Сокальщина відстоювала сім громад, а зараз уже пропонують вісім. Депутат обласної ради Сергій Касян зазначив, що відстоюватиме всі громади, які подадуть заявки, однак закликав реально дивитись на речі, бо ніхто не затвердить 8-9 громад. Ми можемо ще відстояти сім, але має бути згуртована і цілісна позиція району.
Наприкінці висловив свою думку Сокальський міський голова Вадим Кондратюк: «Коли всі говоримо про створення об’єднаних громад, не повинні думати про ті посади, які маємо. Маємо дивитися на перспективу на 10-20 років вперед, щоб побачити, як будуть жити наші діти, а не жити реаліями сьогодення. У нас виходить як в істинних українців, де два козаки, там три гетьмани. Кожен хоче всіма керувати. Але треба врахувати, що об’єднання маленьких громад зробить їх ще біднішими. Чому не перейняти досвід країн Європи, які це пережили, зокрема, прибалтійських. Латвія стала на ті самі граблі, на які нас зараз підводять, створивши сім-десять громад. Зараз у них триває процес укрупнення, бо великі громади є значно успішнішими і перспективнішими. Чомусь всі гадають, що коли буде велика сокальська громада, то Сокаль все собі забере. А насправді за рахунок Сокаля доведеться тягнути усіх і віддавати гроші, які б ми могли вкласти в інфраструктуру нашого міста, віддавати всюди по великій громаді для того, щоб показати, що ми – єдині громада. Дехто боїться, що маленькі села не матимуть свого представництва у владі. Однак якщо проаналізувати, то представництво сільського населення буде більшим ніж міського. Тож нема підстав для хвилювання».
В. Кондратюк закликав колег бути реалістами і відкинути власні амбіції і прийняти мудре і виважене рішення, подумавши про майбутнє своїх дітей, щоб потім не шкодувати, що прогавили Сілецьку громаду… «Самі обурюються, що у Сокалі все закривають, бо район довели до ручки. А тим часом ви робите те саме, тільки воно по-іншому називається. І через кілька років ваші діти і внуки вам згадають, що ви зробили: район, який був найбільший в області, який виробляв четверту частину продукції сільського господарства, через свої амбіції ви поділили на шматки. Дороги – артерії економіки. І їх зроблять… Як ви думаєте невже так легко створити повністю всю інфраструктуру в кожній територіальній громаді?», – спитав В. Кондратюк.
Голова депутатської фракції ВО «Батьківщина» у районній раді Олег Кожушко наголосив, що «зараз час працює не на нас. Ми маємо мати одну єдину позицію від району, бо в іншому випадку буде важко пройти погодження» і просив присутніх добре все продумати, прорахувати кожну цифру, виробничий потенціал, бо буде прикро, коли Сокаль, який був адміністративним центром повіту, а потім району, пропаде, а ці функції перейдуть до Червонограда. Цього не можна допустити, через що потрібно сісти за стіл перемовин.
Олег Пелих наголосив, що на жаль, у нас багато, амбітних політиків та керівників, які не хочуть домовитись між собою. Але чи вони готові взяти на себе відповідальність за те, коли новоутворена об’єднана громада не матиме державної підтримки і вона буде фінансово не спроможною. На його думку, велика Сокальська громада є більш привабливою для інвесторів, яких цікавить людський ресурс, і вони розглядають територію, де є 20 і більше тисяч населення.
Голова Асоціації голів сільських та селищної рад Сокальщини Володимир Черечін підсумував: «Ми вислухали всіх. Думаю, кожному є над чим замислитись, щоб прийняти виважене рішення. Однак час не терпить. Більше вичікувати не можна, якщо не хочемо, щоб нас об’єднали згори, не зважаючи на думку громади». І запропонував проголосувати за створення семи об’єднаних громад на Сокальщині. Присутні його підтримали, і 19 з 20 голів місцевих рад проголосували «за».
Микола Пасько наголосив, що Сокальський район – це наша батьківщина. І ми маємо бути його патріотами, захищати кожну територію, а не піддаватися амбіціям.
Любов ПУЗИЧ.
